Василь ПІПАШ-КОСІВСЬКИЙ,
учасник Другої світової війни,
інвалід 2-ої групи,
м. Рахів Закарпатської обл.
Після проголошення України незалежною державою тодішня влада — президент, уряд, Верховна Рада і, зокрема, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко вирішили, щоб у нових паспортах громадян не вписувати національність власника, й українську також. Відтоді ми, українці, громадяни держави в центрі Європи, в документах не маємо запису про національність.
Кожен день наближає нас до двадцятиріччя, як на мапі світу з’явилася нова держава, яка відновила незалежність лише через 335 років. За ті сторіччя господарями українських земель були царська Росія, монархічна Австро-Угорщина, королівська Румунія, шляхтична Польща.
Називатись українцями не можна було в Росії до більшовицького перевороту 1917 року, в Чехословаччині, Польщі, Румунії — до Другої світової війни, яка розпочалася 15 березня 1939-го на Красному Полі коло Хуста. У цих країнах українці змушені були називатися малоросами, русинами, угроросами, руснаками. Лише після об’єднання всіх українських земель визнали українську націю.
У період існування Радянського Союзу в паспортах писали національність. А незабаром після розпаду більшовицької імперії в паспортах зникла графа, де значилась національність, зокрема українська. І тоді ми, українці, в Українській державі з волі влади стали космополітами. Чи є у світі така держава, де в офіційні документи не вносять назви титульної нації?
У Верховній Раді України депутати називаються народними, але від якого народу — невідомо, бо десятки з них не кажуть, якої вони національності, у їхніх паспортах національності не записано. Кому це вигідно, що ніхто не знає, до якої нації належить? Чомусь це утаєно. Кому потрібно, щоб усі ми були космополітами?
У Конституції України записано, що маємо власний Гімн, синьо-жовтий прапор і герб-тризуб. Але щодо герба, то й тут не все гаразд. Адже за 19 років незалежності “народні депутати” без національності не спромоглися прийняти Великий герб України, бо депутати-космополіти послуговуються лише малим гербом, тим, яким користувалися в УНР, ЗУНР, Карпатській Україні. Великого герба нема тому, що “народні депутати” боялися і в усіх попередніх скликаннях. Вони вважали, що Великий герб Україні не потрібен. Бо космополітам досить і малого. Дехто з них воліє бачити такий, як і в Кремлі, на рівні з путінським гімном.
