Надія КИР’ЯН
8 липня в “Укрінформі” Юрій Батулін, доктор філософії в галузі парапсихології, онкодослідник, головний експерт Міжнародної академії біоенерготехнологій, провів прес-конференцію. Приводом став вихід його нової книжки “Умирать не спешите”, яка висловлює альтернативний до офіційної медицини погляд на онкозахворювання і на конкретних прикладах доводить, що недужі, яких лікарі не могли врятувати, говорили, що їм лишилось жити від кількох тижнів до кількох місяців, взявши відповідальність за своє життя на себе, прожили після смертельного діагнозу роки і живуть досі. Автор книжки бажає їм бути живими й здоровими ще хоча б півстоліття.
На початку заходу заступник секретаря Київради Микола Колесник вручив дослідникові нагороду і сказав: “Ми знаємо Юрія Павловича як активного провідника здорового способу життя. Виходу його книжок чекають мільйони громадян. За значний внесок у науку, в практичне оздоровлення наших громадян Київська міська рада нагородила цього подвижника нашою найвищою нагородою “Знак пошани”. Юрій Батулін уже має американську медаль “Слава” за внесок у медицину й біоенергетику, яку отримав 2004 року”. Микола Колесник вручив почесну грамоту від Київради також Ігорю Подоліну, головному редакторові видавництва “АСК”, яке видало книжки Юрія Батуліна.
Юрій Павлович, який свого часу закінчив Військово-політичну академію імені Леніна в Москві, розповів, чому став дослідником у галузі здоров’я. Коли йому було два роки, від хвороби молодою померла мама, 49-річним від раку шлунка — батько, а коли йому самому було 27, офіційна медицина визнала його безнадійним. Він вирішив не здаватися, почав шукати вихід самостійно. “Бог дав у розпорядження людини життя й здоров’я, розумно розподілив на планеті заряджену енергією воду, енергію землі, корисні рослини, овочі, фрукти тощо, — каже Юрій Павлович. — Будь-яка хвороба виліковна. Треба шукати засоби, досліджувати і впроваджувати їх у життя.
Здоров’я — справа особиста. Людина має великі внутрішні резерви, значної частини яких не використовує. Через лінощі й нерозуміння замість того, щоб займатися собою, ми віддали турботу про власне здоров’я “чужому дяді”.
Адже займатися спортом, шукати чисту воду для пиття, дихати свіжим повітрям, готувати здорову їжу тощо — це великий клопіт. Набагато легше ковтнути пігулку, дві, десять, сто — і маємо те, що маємо.
До речі, у світі існує фармацевтична мафія, яка має величезні прибутки від реалізації фармакологічних препаратів. Над цим варто замислитися.
Передусім Юрій Павлович вилікував себе. Із 1972 року працює над програмою “Можливості людини в екстремальній ситуації”. Рак — це також екстремальна ситуація, як, до речі, й інші тяжкі хвороби. Тому дослідник вирішив спочатку вилікувати хоч одного онкохворого. Таємно, бо якби в радянські часи у військових структурах дізналися про його досліди, мав би неприємності. Дослідну роботу проводив у трьох напрямах: теоретичному, філософському й практичному, називав себе “приватний онкодослідник”. Шукав способи боротися з хворобами без ліків та операцій. І знайшов. За його висновками, ця книжка — “бомба”. Висновки підкріплені практикою. Є кілька десятків людей, які вилікували за книжкою онкоформи, що їх вважали невиліковними.
В офіційній медичній системі, якій вже 154 роки, вважають, що пухлина локальна. Її треба різати. Насправді це захворювання всього організму, і першою страждає психіка. І головний ворог людини в цьому — страх, якого треба позбутися насамперед, а потім серйозно зайнятися оздоровленням. Що можна досягти успіху, Юрій Батулін має численні приклади. Одна з його попередніх книжок “Одкровення двох, що перемогли рак. 15 років потому”.
Доктор медичних наук, онколог із 40-річним стажем професор медицини Володимир Мосієнко сказав, що незалежно від Юрія Батуліна зробив схожі висновки: хімічним способом майже не можна вбити ракову клітину. Вбиваючи її, вбиваємо й людину. У Павлова є вислів: “Людина — це саморегулятивна, самопідтримувана і відновлювана система”. Потрібна системна оздоровлювальна (інтегральна) терапія, за якою — майбутнє, здоровий спосіб життя. Це велика проблема, бо нині в Україні маємо сумну статистику — щороку близько 160 тисяч онкохворих.
Колег і їхні новітні методи в медицині підтримав Володимир Ткаченко, президент Міжнародної академії біоенерготехнологій, доктор економічних наук, професор.
Ці науковці вважають, що запорука доброго здоров’я — в самій поведінці людини: треба робити добро, позбутися страху, вести здоровий спосіб життя в гармонії з природою.
