Віра ФЕСЮК,
с. Гореничі, Київська область
З цікавістю і приємністю читаю у вашій газеті розповіді про те, як у різних місцевостях готували традиційні українські страви. Хочу поділитися рецептом улюбленого з дитинства борщу.
Моя бабуся Поліна жила в селі Гончиці Погребищенського району Вінницької області. Дитинство моє припало на воєнні й післявоєнні роки, тоді був голод, холод і руїна. Попри те, пам’ять зберегла приємні спогади, як бабуся готувала страви: просто, швидко, зі смаком, вони мали гарний вигляд і були смачні. Особливо добрий був “зелений борщ”. Варила бабця страви в глинянім горщику в печі.
Для борщу брала: три літри води, 5—6 середніх картоплин, склянку молодої квасолі, корінь селери, корінь петрушки, морквину, столовий буряк, дві білі цибулини, 0,5 літра сироватки, 200 мл сметани, 300 г листя столового буряка, по пучку зелені кропу, селери, зеленої цибулі. Перець, сіль, лавровий лист за смаком.
Нарізану шматочками картоплю й склянку квасолі вкинути в окріп, кип’ятити з півгодини. Водночас на сметані обсмажити дрібно порізану цибулю й овочі, вкинути у горщик, кип’ятити 10 хвилин. Потім додати сироватку, листя буряка й порізану зелень, сіль, спеції. З печі вигортали жар, горщик засували в піч і так упрівало ще з півгодини. Страва дуже апетитна, запашна й смачна.
До борщику бабця пекла пампушки з житнього борошна, тісто розчиняли не на дріжджах, а на кислому тісті (заквасці). Коли тісто підходило, його добре вимішували, ставили в тепле місце. Коли було готове, робили невеличкі пампушки, випікали на деку в печі. Потім бабця терла часник, розводила олією й кип’яченою водою, перемішувала пампушки з цією приправою, складала в макітру й накривала рушником.
