ПРИСТРАСТЬ У ПОШТОВІЙ СКРИНЬЦІ

Філателія як різновид колекціонування опинилася в занедбаному стані не лише в Україні, хоч має значення для патріотичного виховання з раннього шкільного віку.
Нахили до колекціонування властиві багатьом. Можна припустити, що в основі такої риси характеру людини лежить притаманний біологічним істотам інстинкт нагромадження, споріднений з інстинктом самозбереження. Дуже часто такі нахили можна спостерігати в дитячому віці — ще в дошкіллі. Дитина збирає ґудзики, листочки дерев, монети тощо. У процесі фізичного, психологічного, розумово-інтелектуального визрівання людина отримує дедалі більше задоволення від колекціонування, яке базується на її пізнаннях, зацікавленнях, на зв’язках з іншими колекціонерами.

Любомир ПИРІГ,
академік НАМНУ, член-кореспондент НАНУ, доктор медичних наук, професор

ЗАНЕДБАНА ЛАНКА
ВИХОВАННЯ
Колекціонування виховує у підлітка самодисциплінованість, методичність, потребу поширення і поглиблення знань. Важко перелічити всі можливі різновиди колекціонування, але найпопулярніший серед них бібліофілія (колекціонування книжок), філуменія (сірникових етикеток), фалеристика (значків, жетонів тощо), боністика (паперових грошових знаків), нумізматика (старовинних монет), філокартія (художніх листівок). Та найпопулярнішою все-таки залишається філателія.
Філателія зародилася після появи перших поштових марок (Великобританія, 1840) з перейменуванням з подачі французького колекціонера М. Герпена (1854) попередньої назви “темброманія”. На землях сучасної України поштові марки з’явилися 1850-го (Австрія) і 1857 (Росія) років.
Поштова марка — свідчення існування держави. З урізноманітненням тематики (на перших поштових марках зображали портрети королів, імператорів), удосконаленням мистецького оформлення вона стає своєрідною державною візитівкою, яка дає уявлення про природу, культуру, історію країни, про досягнення у всіх сферах суспільного життя.
Філателія не обмежується поштовими марками. До її “сфери впливу” входить весь спектр знаків і документів поштової оплати. Нині номенклатура предметів філателії опрацьована, але найпопулярніші поштові марки. Під час їх колекціонування надають значення даті випуску, змістові, різновидам кольорів, зубцівки, способові друку, додатковим надрукам і багатьом іншим ознакам. Предмет філателії, крім поштових марок, — марковані поштові конверти, листівки, відбитки пам’яткових і навіть календарних поштових штемпелів та багато іншого.
Дедалі більшої популярності у філателії набуває тематичне колекціонування. Більшість філателістів світу (а це мільйони дітей і дорослих) цікавлять поштові випуски на теми освоєння космосу, мистецтва, спорту, окремих галузей науки, авіації, морського транспорту. Матеріал на відповідну тему представляють на філателістичних виставках різного рангу — від місцевих до міжнародних.
Детально вивчено історію української філателії, започаткованої поштовими марками Росії в окремих земствах України, досліджено особливості поштових провізоріїв і державних марок УНР, ЗУНР, Карпатської України. Відомо, що існують понад 130 варіантів надруків тризуба на марках Росії епохи УНР, понад 90 варіантів надруків на марках Австро-Угорщини часів ЗУНР. Прискіпливі пошуки відкривають дедалі нові зразки поштових випусків тих часів. Широке поле діяльності відкрите для дослідження, систематизації численних локальних і тимчасових випусків початку 90-х років минулого століття в Україні до появи перших двох державних марок 1 березня 1992 року. Одна з них була присвячена 500-річчю українського козацтва, друга — 100-річчю першопоселення українців у Канаді. Відтоді в Україні надійшло в обіг, поповнило арсенали філателістів понад 1000 поштових марок, понад 1200 ілюстрованих маркованих конвертів. Тематика випусків надзвичайно різноманітна, що з урахуванням мистецької сторони сприяло відзначенням їх високими призами на численних міжнародних конкурсах і виставках. Високе міжнародне визнання отримували журнал “Філателія України”, щорічні випуски ілюстрованих каталогів поштових марок, конвертів і листівок. Марковані листівки, на жаль, були тільки привітального призначення.
Зміст сучасних українських поштових випусків розкриває широкі можливості тематичного колекціонування, що можна використати в школах за умови організації філателістичних гуртків. Це підвищило б зацікавлення молоді й навіть сприяло б успішності у вивченні історії України, народних звичаїв, побуту, одягу, архітектури, української науки, літератури, музики, культури загалом.
У школах бажано заохочувати учнів до створення відповідних тематичних колекцій, для повноти яких потрібно немало й іноземних поштових випусків, особливо Білорусі, Польщі, Росії. Адже багато українців збагачували своєю творчістю культуру, науку сусідніх і не тільки сусідніх країн.
Філателію як один із засобів виховної роботи у навчальних закладах повинно взяти до уваги Міністерство освіти і науки, зав’язавши тісний контакт з Державним підприємством поштового зв’язку “Укрпошта”, у складі якого існує Відділ філателії і забезпечення маркованою продукцією.
Зі змінами керівництва “Укрпошта”, на жаль, значно послабила свою видавничу й організаційну діяльність. Не відбулося запланованої на 2009 рік Національної філателістичної виставки, зменшився випуск поштових марок, конвертів. Значно зменшився наклад поштових марок, через що вони стають недоступними для колекціонерів.
До речі, численні громадські організації, ювілейні комітети повинні цінувати філателію як один із засобів пропаганди, увічнення пам’яті імен діячів нашої історії, науки, культури, історичних подій і вчасно подавати пропозиції до випуску марок, конвертів, використання пам’ятних штемпелів.
Прикро, що з 2009 року закрито журнал “Філателія України”. Видати каталог поштових випусків за 2009 рік “Укрпошта” не спромоглася. Видали його в Братиславі зацікавлені приватні особи.
Не відчувається діяльності Української асоціації філателістів, яка існує впродовж десятиліть. Досі вона регулярно проводила з’їзди.
Випуск поштово-маркованої продукції потребує державницького підходу до використання успішного досвіду попереднього десятиліття. Державницький підхід має бути відчутний у розвитку філателістичного руху, у використанні філателії як виховного, пропагандистського чинника, як це прийнято в інших країнах.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО
ОЧИМА ФІЛАТЕЛІСТА
Чи не з дошкільного віку я починав “збирати” (колекціонувати) листочки дерев, засушуючи їх між сторінками книжок. З перших класів дізнався про поштові марки, й ось уже багато десятиліть (чомусь із перервою під час навчання в медичному інституті) я — філателіст. Спочатку це було стихійне нагромадження марок різних держав, потім почав стежити за їхньою серійністю, хронологією випусків. Нагромадження їх змушує обмежитися певною (певними) країною (країнами) або певною тематикою. Я обрав “середину”: Європа — література, мистецтво, наука.
Ювілейного Шевченківського 1961 року під час відвідин могили Кобзаря я випадково познайомився з відомим у середовищі шістдесятників філателістом Ерастом Біняшевським. Під його впливом, не зрікаючись попереднього напряму колекціонування, я надав перевагу філателістичній україністиці, і останні 20—30 років зосередився лише на ній.
Але й тут матеріалу виявилося немало, тому що намагаюся відповідні теми охоплювати ширше й глибше.
Наприкінці 60-х років на одній із філателістичних виставок впала мені в око експозиція львів’янина Богдана Джавали, присвячена Тарасові Шевченку. Думаю, це була перша така спроба у філателії, і вже 1971 року за свою експозицію на 2-й Українській республіканській філателістичній виставці “Тарас Шевченко очима філателіста” я отримав бронзову медаль.
Відтоді моя філателістична Шевченкіана розрослася до таких меж, що показати її всю експозиційно технічно неможливо. Зате вдалося висвітлити цей матеріал у журнальних публікаціях, в яких із понад 130 з філателістичної україністики 14 присвячено Т. Шевченкові (деякі в перекладі англійською мовою). Опубліковано мою статтю і в “Шевченківському словнику” (К.: УРЕ. — 1977. — Т. 2. — С. 301—302). Згадати на той час марку з портретом поета, випущену в УНР, було неможливо, а на кольоровій вставці на репродукції блока з автопортретом Т. Шевченка, випущеного в Парагваї, спочатку замінили “компрометуючі” (синій і жовтий) кольори, а потім зовсім вилучили цю репродукцію.
Ця марка УНР (1920 р.) з портретом Т. Шевченка (І. Крамськой, мал. М. Івасюка) в обіг не надійшла. Портрет Т. Шевченка роботи  І. Крамського використано і для оформлення марки У.С.Р.Р. (мал.   О. Маренкова і Б. Порай-Кошиця) 1923 року. Це були перші, піонерські вістуни філателістичної Шевченкіани.
Філателістичну Шевченкіану можна було б обмежити поштовими випусками (марками, картками, конвертами) з портретами поета або присвяченими йому. Але, як виявилося, цю тему засобами філателії можна висвітлити значно ширше і глибше.
З допомогою поштових випусків, штемпелів можна відтворити перші роки життя поета (Моринці, Кирилівка, Корсунь, Умань), його шлях до Вільно через Київ, Мінськ, перехід до Санкт-Петербурга у зв’язку з польським повстанням 1830—1831 років, перебування в Петербурзі (1831—1845, 1847, 1858—1861), Москві (проїздом у 40-х роках і найдовше 1858-го).
Окремого висвітлення заслуговують його відвідини України (1843—1844, 1845—1847, 1859) з показом місцевостей, де довелося йому перебувати.
Розділ “Арешт і заслання” показує осіб, причетних до недолі поета, місцевості його перебування.
Велика портретна панорама марок і конвертів відтворює широке коло його друзів, знайомих — видатних людей, яких довелося йому пізнати за життя.
Пізнавальний розділ “Літературно-мистецькі зацікавлення”, який демонструє обшир знань й ерудицію поета, що відтворюється філателістичним матеріалом на підставі згаданих у його щоденнику, листуванні, прозі, поезії імен видатних діячів світової культури, їхніх творів. А це — від Гомера, античної скульптури, композиторів XVIII сторіччя до його сучасників.
У розділі “Тарас Шевченко — поет” вдається унаочнити підтверджене відповідними цитатами його поетичне бачення України, її звичаїв, історії, показати, кому він присвячував свої поетичні твори (Марко Вовчок,             Г. Квітка-Основ’яненко, В. Жуковський, М. Гоголь,         М. Щепкін).
Існує філателістичний матеріал, який може показати Т. Шевченка як художника (автопортрети, портрет М. Щепкіна, “Катерина”, будинок    І. Котляревського в Полтаві).
Немало є філателістичного матеріалу, який показує використання поезії Т. Шевченка в музиці (близько 20 українських композиторів, 10 російських), виконавців музичних творів на його слова.
Це саме стосується і теми “Тарас Шевченко і театр”, починаючи від першої постановки п’єси “Назар Стодоля” у Військово-медичній академії в Петербурзі й до нашого часу — разом із кінофільмом “Тарас Шевченко” (режисери, актори).
Широко представлена галерея художників — творців малярських і скульптурних портретів Т. Шевченка, пам’ятників, мистецьких творів з використанням його творчих образів, ілюстрацій до численних видань “Кобзаря”.
Розділ “Тарас Шевченко промовляє іншими мовами” охоплює портрети перекладачів його творів. У філателії відтворено портрети перекладачів майже 20 мовами.
Чи не найширший у філателістичній Шевченкіані розділ “Україна і світ про Шевченка”. Адже мало хто з діячів української культури, діячів культури різних країн світу не згадав добрим словом нашого поета. Давали оцінки творчості             Т. Шевченка й політичні діячі, портрети яких є на поштових випусках.
Розділ “Імені Тараса Шевченка” охоплює поштові випуски із зображенням навчальних закладів, театрів, вулиць, парків тощо, які названо його ім’ям. 1964 ювілейного Шевченківського року довелося розсилати заадресовані мені оплачені конверти з портретом поета у поштові відділення населених пунктів, які названо його ім’ям, щоб отримати їх звідти рекомендованим листом з відповідними штемпелями. Тоді їх в СССР було 40. На жаль, не всі поштовики відгукнулися.
До розділу “Пам’ять Тараса Шевченка вшановує філателія” входять пам’яткові штемпелі до ювілеїв поета, виставок: постійні, з перемінною датою, пам’яткові штемпелі двох музеїв, колишнього теплоходу “Тарас Шевченко”.
Такий широкий підхід до філателістичної Шевченкіани вимагає постійного стеження за поштовими випусками різних країн світу і значної поінформованості в шевченкознавстві.
З відновленням незалежності України філателістична Шевченкіана збагачується. Бажано, щоб з наближенням 200-річного ювілею поета (2014) Україна щороку відзначала ім’я свого Пророка, щоб ініціювала спільні шевченківські поштові випуски (як це було з Грузією) з Росією, Казахстаном, Литвою, Польщею. Можна сподіватися, що поштові відомства особливо слов’янських країн підтримають таку ініціативу. Адже тільки Болгарія і Чехословаччина вшанували Т. Шевченка випуском поштових марок.
Щодо експозиційного показу філателістичної Шевченкіани, то її можна подати фраґментарно з відповідним текстовим роз’ясненням.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment