ЧИ Є ЗНАННЯ КЛЮЧЕМ ДО ПЕРСПЕКТИВНОГО ЖИТТЯ?

Юлія САВЕЛА,
м. Ніжин

настав вирішальний момент у житті випускників вищих навчальних закладів — працевлаштування. У наш час це зовсім не просте завдання. Суспільство ставить високі вимоги до кваліфікованих спеціалістів.
Цього року філологічний факультет Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя випустив 76 молодих спеціалістів. Пролунав останній студентський дзвоник, і ми отримали дипломи. Студентські роки за плечима, попереду — життя і поклик доріг.
Поспілкувавшись з однокурсниками, я зрозуміла, що кожен з них замислювався над тим, що нам дав університет і що ми взяли для професійної самореалізації. Виявляється, наші уявлення про сьогоднішнє самовизначення кардинально змінилися за п’ять років. Багато студентів на першому курсі ще не задумувалися про свою професію. Це здавалося їм далеким майбутнім. Але це майбутнє настало, і часу для роздумів уже немає. Ми повинні були визначатися протягом п’яти років навчання.
Ольга Мурач згадує: “Коли я вступила на філологічний факультет, то зовсім не задумувалася над тим, що працюватиму вчителем. Просто любила українську мову і літературу. Але проходячи практику в літньому таборі, а потім у школі, зрозуміла, що хочу працювати з дітьми”.
Одна моя одногрупниця вступила до університету, мріючи стати вчителем гімназії чи ліцею. Але попри відмінні успіхи у навчанні, її мрія поки що не може здійснитися. Нині вона в активному пошуку роботи, бо відчуває своє покликання — бути вчителем. Деякі випускники теж хочуть працювати в школі, але вакансій обмаль. Держава не може забезпечити кожного студента робочим місцем. На факультет прийшло тільки п’ять замовлень. А куди йти іншим?
Звичайно, серед п’ятикурсників є і працевлаштовані — вже вчителі й вихователі. Думаю, вони нічого не втрачають, навчаючись за індивідуальними планами, адже перший досвід роботи важливий для професійної реалізації. Переглядаючи оголошення у журналах й Інтернеті, часто натрапляєш на фразу: “Обов’язково з досвідом роботи”. Що ж робити випускникам, які щойно вийшли зі стін навчального закладу?
Моя одногрупниця вважає, що для розв’язання цієї проблеми потрібно продовжити практику в школі, а потім обов’язково вписати цей період до трудової книжки. Так кожен студент матиме перший стартовий рік педагогічного досвіду.
Мабуть, найважче тим, хто прагне самореалізуватися не на педагогічній ниві. На жаль, нині професія вчителя далеко не престижна, швидше це відданість покликанню. Тому переважна більшість випускників прагне знайти гідне робоче місце, але не в школі. Різноманітність спеціальностей, отриманих на філологічному факультеті, дає змогу працювати і в інших галузях.
Поширена тенденція розбіжностей умінь і навичок випускників із запитами роботодавців. Можливо, потрібно переглянути зміст освіти у вищій школі. Прикро, що кількість годин на деякі предмети за нашою спеціальністю була скорочена. Звичайно, ми повинні вивчати цивільну оборону чи безпеку життєдіяльності, але дисбаланс між цими дисциплінами й профільними курсами просто вражає.
Як каже моя подруга, теж випускниця нашого університету, непотрібних знань не буває. Погоджуюся, знання за спиною не носити. Вони повинні стати ключем до подальшого життя. Та більшість одногрупників вважає, що слід збільшити кількість годин на викладання найактуальніших нині предметів: англійської мови, інформатики, сучасної української літератури.
Університет дав нам крила, а для злету потрібен поштовх. Думаю, такий поштовх для самореалізації як фахівця у певній галузі — самоосвіта і самовдосконалення. Тому тим, хто хоче мати більше шансів знайти гідну роботу, потрібно працювати над собою. Дехто відвідує курси суміжних професій. Найпрестижніші на нашому факультеті — журналістика й англійська мова. Ольга Мурач цього літа була за кордоном і пишається тим, що її навчання за суміжною професією “англійська мова” допомогло у спілкуванні з іноземцями. Безперечно, друга спеціальність розширить професійні можливості на ринку праці. Головне — не втратити можливості, бо якщо загублені гроші можна заробити, то втраченого часу не повернути ніколи.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment