ЩО КРИЄТЬСЯ ЗА ІМЕНЕМ ГЕСА ХОЛЛА?

Олексій ВОЛИНЕЦЬ,
м. Київ

Якось мені потрапила до рук повість           І. Еренбурга “Рвач”, події в якій відбуваються під час НЕПу. Один епізод привернув мою увагу. Ольга, власниця тютюнової фабрики, звертається до свого чоловіка Артема із запитанням, чому він почав вивчати хімію, і почула у відповідь: “Шкідників знищуватиму. А якщо потрібно, то й людей”. Партійного функціонера Артема Ликова дуже цікавила не тільки хімія, а й питання революції в сусідніх країнах, насамперед у Німеччині: “Артем занедужав надіями й невдачами німецької революції”.
Приблизно в той самий час довелося мені ознайомитись із п’єсою Михайла Булгакова “Адам і Єва”, написаною 1931 року на замовлення військового відомства. Але п’єсу забракували. Найвірогідніше тому, що в творі після газової атаки всі мешканці Ленінграда були смертельно отруєні й місто перестало існувати. Москву теж було піддано газовій атаці, але третина жителів зуміла сховатись у “підземному місті” й уціліла. Цензура у знищенні “колиски революції” побачила зловісний зміст і винесла присуд. Хоч кінець п’єси виписаний у цілком компартійному дусі: на вченого-хіміка, який винайшов засіб проти газів, чекає спеціально присланий кур’єр із Москви, який звертається зі словами: “Вас чекає Генеральний Секретар!” — саме Сталін мав бути в п’єсі в образі Генсека Світового Уряду. Адже ворогів СРСР, фашистів, уже знищили радянські авіабомби, начинені бойовими отруйними газами. Залишились тільки деякі острівки життя на Землі. “Живи, де хочеш!”
Володимир Маяковський у віршах, написаних наприкінці 20-х років, також звертається до теми майбутньої газової війни: (“Учись отражать атаки газовые…”, “Газом перехитри Европу, химия…!” тощо).
Тінь газової війни нависла над Європою і США.
Америка, вважали кремлівські керівники, була тричі винна перед СРСР: по-перше, багато років користувалася природними багатствами Аляски, відданої російським царем Олександром II, по-друге, не повернула золота, вкладеного в банки США під час експропріації більшовиками банків Росії 1917 року, по-третє, під час громадянської війни США підтримували ворогів революції. Передчуваючи загрозу, 1934-го Вашинґтон визнав СРСР і встановив дипломатичні відносини з ним.
Показово, що в 20-х роках на політичному горизонті (не без допомоги Кремля) з’явився молодий Гес Холл, який став комуністом у 17 років. У перекладі з англійської це ім’я означає “Газова камера”. Імовірно, що в Кремлі взяли вже готову кодову назву для майбутньої газової операції проти Америки — “Газова Камера”.
Усім відоме ім’я першого радянського посла в Норвегії Олександри Коллонтай (з 1923 року). Саме того року там утворилась комуністична партія Норвегії. Із 1930-го до 1945 року — вона посол у Швеції. Це для неї таємно переправляли через кордон награбовані більшовиками цінності для підкупу вищих чиновників Норвегії, Швеції та інших країн. Скандинавські держави мали стати наступними новими радянськими утвореннями, а там вже й до Америки близько.
СРСР розпочав агресію на території Фінляндії восени 1939 року. Все було ніби добре підготовлено: і дві дороги до кордону з Фінляндією ув’язнені із Соловків таємно проклали, і в Москві вже готовий був голова уряду в особі О. Куусінена, і сам уряд. Була проведена величезна підготовча робота з формування п’ятої колони в самих США. М. Горький, В. Маяковський, С. Єсенін та інші письменники побували там.
Американець Джон Рід, автор “Десяти днів, що потрясли світ”, зачастив у гості до Скандинавії, виконуючи завдання Комінтерну. Там його на кордоні впіймали з валютою. Він зізнався і покаявся, але рука Кремля не схибила: Д. Рід раптово помер нібито він немитих фруктів, придбаних на ринку. Єсенін, Маяковський і Горький невдовзі також померли за загадкових обставин.
Тривала тотальна зачистка радянського тилу перед майбутньою атакою на оплот капіталізму. Такою зачисткою цілком можна вважати Голодомор 32—33-х років, масові репресії проти всіх національно свідомих українців, кубанських та донських козаків, кавказців.
СРСР ніколи не випускав з поля зору “ноу-хау” й намагався за будь-яку ціну оволодіти технічними новинками, що мають передусім військове призначення. Не встиг відомий німецький хімік Шрадер синтезувати фосфорорганічний інсектицид, як в СРСР вже про нього знали і намагалися повторити синтез. Кожен із хіміків-органіків добре знає, що від інсектициду до бойових отруйних засобів один крок. У Росії вже в Першу світову війну існувала школа хіміків-фосфорорганіків. Світова хімічна наука в 20-х роках упритул підійшла до синтезу бойових отруйних речовин із класу нервово-паралітичних. Ці речовини не мають запаху, кольору, тому їх важко визначити в бойових умовах. Вони діють блискавично, за лічені хвилини настають судоми та параліч дихання. Незахищену людину чекає смерть або тяжка інвалідність. А в той час жодних засобів проти цих отруйних речовин не існувало. Саме цим можна пояснити величезний інтерес Кремля до військової хімії. Цю потужну зброю на той час мала лише Німеччина. У хімічній корпорації “І. Г. Фарбен” працювали лабораторії під керівництвом таких хіміків, як Ф. Габер, Ф. Бергіус (лауреат Нобелівської премії в галузі синтезу штучного бензину), які вже в 20-ті роки виробляли отруйні речовини для мирного та військового призначень. Але за Версальською угодою Німеччині заборонили нарощувати військові сили, зокрема хімічні. Отже, СРСР став монополістом.
Крім військових газів, у секретних лабораторіях розвинених країн працювали над створенням ще новішої зброї — бактеріологічної. Виготовляли вакцини, які могли застосовувати як зброю масового знищення.
Москва мала реальний шанс успішно шантажувати США, випустивши з норвезької території серію торпед чи авіабомб із газовою начинкою на американські острови, однак підвела самовпевненість і зарозумілість кремлівських верховодів, які не сподівались на відчайдушний опір фінів. План Кремля не спрацював, тож довелося відкласти його до кращих часів.
Радянського Союзу вже майже 20 років немає, але чи зникли завойовницькі плани? Адже навіть у наш мирний час інколи чуєш від Росії, правонаступниці СРСР, заяви, в яких бринять такі знайомі нотки зверхності й зухвальства.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment