РУШНИКОВЕ ДИВО

Тетяна Яковенко в оточенні одного з фольклорних гуртів

Одним з найяскравіших мистецьких явищ нинішнього літа став фестиваль “Мамині рушники”, що відбувся у славнозвісному “Театрі на городі” в селі Якимівці Оратівського району на Вінниччині. І хоч фестиваль мав обласний статус, але насправді став всеукраїнським, адже в ньому взяли участь талановиті митці не лише з Подільського краю, а й Києва, Ялти, інших міст.

Тарас КОВАЛЬСЬКИЙ
Фото Сергія МАРЧЕНКА

Кілька років тому заслужений журналіст України, депутат обласної ради, майстер яскравих телепередач з Вінниці Ганна Секрет облаштувала на маминому городі в рідному селі театр просто неба. Там є все — і сцена, і зручні лави для кількох сотень глядачів, будиночки-ложі для дорогих гостей. І все це — в розкішному саду, серед моря квітів.
Торік Ганна Секрет провела тут свято тернової хустки. Білі, чорні, червоні, кремові, жовті хустки тоді заполонили весь двір. А цього разу окрасою фестивалю стали понад п’ятсот рушників — вони лопотіли білими крильми, здіймаючись у саме небо, прикрасили дерева, лави, дахи і тини. Серед цих рукотворних скарбів були й рушники, яким по сто літ.
Щоб потрапити до концертної програми, треба було не лише привезти рушники зі свого краю, а й пісні, вірші, фольклорні програми, присвячені цьому геніальному витвору української душі.
Радо вітали глядачі заслужених артистів України Станіслава Городинського, Віктора Кавуна, Олену Кухту, Миколу Янченка, а також Раїсу Поштар, Ігоря Юрковського, Зою Красуляк, Олександра Бонюка та інших талановитих виконавців.
А скільки оплесків викликали виступи народного жіночого вокального ансамблю “Калинонька” з Немирова, вокального тріо “Сузір’я” з Тиврова, фольклорного гурту “Господарочка” та дуету “Будьмо” з Іллінецького району, фольклорних колективів “Берегиня” з Шаргородського та “Марічка” — з Оратівського. Та хіба тільки ці колективи полонили глядачів прекрасними піснями про мамині рушники, долю народу, вишиту червоними і чорними нитками? Кожен виступ професійних і самодіяльних митців був наснажений любов’ю, красою.
Вклонімося нашим матерям, які не лише в радісні, а й у смутні хвилини життя з голкою в руках вишивали не просто рушники, а творили історію народу. Схилімо чоло перед відомими і невідомими майстринями, чиє тепло досі зберігають ці невідквітаючі узори. І пам’ятаймо: культура — це не лише пам’ятники, музеї, стародавні будівлі й стародруки. Носіями культури рідного народу і всього людства є кожен з нас. Тож будьмо гідні цих вершинних здобутків своїх батьків і дідів, бережімо національні святині — мову, пісню, народні промисли, честь і гордість, світло і мудрість української душі. Саме про це говорили видатний український поет, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, народний депутат кількох скликань, Герой України Іван Драч, поет, автор знаменитої пісні “Чорнобривці” Микола Сингаївський, начальник обласного управління культури, заслужена артистка України Марія Скрипник, директор Центру народної творчості Тетяна Цвігун, доктор філологічних наук, завідувач відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАНУ, поет Микола Дмитренко.
У мистецьку програму “Маминих рушників” вплелися поетичні твори Ніни Гнатюк, Тетяни Яковенко, Олени Вітенко і Тетяни Приймасюк, які теж були серед гостей свята.
Та чи не найбільш хвилюючим акордом фестивалю стало вшанування заслуженого майстра народної творчості України Галини Данилюк, авторки ескізу рушника “Вишивана доля Вінниччини”. Це не просто восьмиметровий шмат полотна, вишитий сорока п’ятьма найкращими майстринями з різних куточків області. Вся краса і велич рідної землі понад Бугом і Дністром втілена у прекрасному мистецькому задумі Г. І. Данилюк. І за це їй шана і хвала.
Звичайно, організовувати таке мистецьке дійство одній господині “Театру на городі” Ганні Секрет було б важко. Дякує вона за допомогу народному депутатові України V скликання Івану Бондарчуку, генеральному директору швейного об’єднання “Володарка” Леонідові Гавришу, керівникам обласної ради, Оратівського району, іншим добрим людям, які допомагають організовувати такі великі мистецькі дійства.
А 21 вересня вже вчетверте у “Театрі на городі” відбудеться Свято українського борщу. Завітайте в це село на кордоні Вінницької й Київської областей — не пожалкуєте. Лише прихопіть гарний настрій і велику ложку, а ще пісні, приказки, вірші, гуморески, байки про борщ. Буде весело і смачно!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment