«ДЖЕВАЛЬ» ДОЛАЄ ДОРОГУ

Подорож не без моралі

Василь ЧЕПУРНИЙ,
голова Чернігівського обласного об’єднання “Просвіти”, редактор газети “Сіверщина”

РЕПОРТАЖ ІЗ КРИМУ — ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРІНІ
Нагадаю: черінь — це та частина печі, на якій вигріваються і старі, і малі. Ось Крим і є такою всеукраїнською черінню. Хоча цього літа, здається, вся Україна була нею…
Коли часто їздиш відпочивати в одне й те саме місце — приїдається, але дозволяє побачити щонайменші зміни. Їх у Євпаторії небагато. Попри нав’язане уявлення, в Криму спокійне ставлення до української мови. Проте сміття як не вивозили справно, так і не вивозять — курортне місто смердить! Навіть на набережній!

ПРИВІТ ВІД АТРОШЕНКА
Бензин у Криму на 15—30 копійок дорожчий. А проживання в готелях — взагалі захмарне: недарма з’явився анекдот, що, мовляв, на відпочинок у Криму грошей не назбирали, тому поїхали відпочивати у Туреччину.
Зате в кримській пресі я знайшов інтерв’ю з Владиславом Атрошенком — нашим колишнім Чернігівським “губернатором” (і чого вони всі люблять називати себе цим російським терміном?). Як експерт партії “Сильна Україна” з сільськогосподарських питань, В. Атрошенко агітує за продаж землі й виступає проти підтримки державою низьких цін на продовольчі товари. Логіка мільйонера — інвестиції прийдуть. Вони прийшли в хімічну та металургійну галузі, щоправда, галузі ці перестали бути українськими, тож ми отримуємо мізер від експортних напрямів.

ДЕ КАРАЇМИ?
Коли В. Маяковський, цей кручений поет, за походженням із херсонського села Маяки, писав про Євпаторію (“Очень жаль мне тех, которые не бывали в Евпатории”), то ще були виразно помітні “караимы-евпаторьяки”. А тепер — у караїмському кафе “Караман”, замовляючи хамур-долму я запитав дівчину-офіціантку: як буде по-їхньому “Добрий день”, і вона не знала: “У нас только три старика знают язык”. Отак — від народу лишається тільки їжа. Антираввинський іудейський народ (Міцкевич говорив, що в караїмів іудейська релігія позбавлена пізніших раввинських вигадок) зникає…

ЯК РОСІЯ ВИКРАДАЄ МАЄТОК РАЄВСЬКОГО
На екскурсії по дворянських маєтках дізналися, як російський нафтовий гігант “Лукойл” викрадає маєток “Карасан” — санаторій. Оскільки українське законодавство забороняє певний час перепрофілювати заклад, то нові власники свідомо доводять його до збитковості: працює санаторій тільки два-три місяці на рік. Збитковість дає змогу росіянам прибрати його до рук повністю. Тому тільки наївні можуть слухати грізні заклики президента В. Януковича повернути незаконно зайняті земельні ділянки. Все буде законно — за законами дикого капіталізму і продажної влади.
До речі, маєтки російських дворян в гіршому стані, ніж наших українських на Чернігівщині — Тарновських, Ґалаґанів, Скоропадського. Зате дача Чехова у Гурзуфі викликала захоплення, особливо закритою бухтою, де можна купатися безборонно. Дачу Чехов купив у татарина за три тисячі рублів (корова тоді коштувала 20 рублів). А директор музею-дачі В. Костюченко приємно вразив артистичною закоханістю в обожнюваного Чехова. Шкода тільки — не вдалося запитати про “українського поета Чехова”.

“АРТЕК” БЕЗ РОМАНТИКИ
Кримчани сміялися, коли голодував директор “Артека” — один з найбагатших людей Гурзуфа. Путівки від 7 до 19 тисяч гривень в самому “Артеці” не продають: керівництву вигідніше, щоб їх купували в Москві та Києві, де розташовані представництва, що й належать цьому самому керівництву “Артека”. Тому патріотичне намагання Юлії Тимошенко “рятувати” “Артек” насправді було рятуванням високих і незаконних доходів керівництва “Артека”.
Виділений сталінським соратником В. Молотовим “Артек” і досі зберігає символи тоталітаризму — ми бачили двох величезних Лєніних. А спроби Катерини Ющенко українізувати “Артек” підняттям раз на рік українського прапора на скелі в морі були красивими, але безнадійними.
…Нам показали, де зірвався з Аю-Дага син Віктора Пинзеника, що втік з “тихого часу” і поліз на гору. Та й без цього віддавати дитину в лапи совєтського монстра я б не наважився — що за радість жити “по режиму” за величезні гроші?!

МАТРЬОНА МОСКОВСЬКА
В еллінському храмі, зведеному православними греками, владарює Московський Патріархат — за кожне ім’я в поминальних записках “За здравие” та “За упокой” треба платити дві гривні. Інакше не пом’януть. До чого тут Христос?! Зате на стінах храму — Іоанн Кронштадтський, Матрьона Московська, царська сім’я. І це в грецькому храмі! Окупанти ніколи не мали ні такту, ні міри…

“ДЖЕВАЛЬ” РОЗВИВАЄТЬСЯ
Українська і російська спільнота в Криму практично не розвиваються. Якийсь черговий “Русский блок” вчергове щось обіцяє росіянам. Та ще повсюди висять транспаранти “Янукович — надежда Крыма”. Тільки — надія. Ох, ти наш дорогий Леонід Ілліч…
Чим російське середовище тримає в своєму полоні кримських обивателів? Інформаційною сферою та силою звички. Кримські газети смакують подробиці скандалів навколо всяких лоліт, паніних, — та я навіть прізвищ їх не знаю.
Коли біля берега пропливали, милуючись дачею Чехова у Гурзуфі, капітан ялика (так по-татарськи називають невеликого човна) показав дачу Жигунова. Мені довелося напружуватися, щоб із реплік російських відпочивальників зрозуміти, що йдеться про російського кінодіяча. Бо я, слава Богу, не дивлюся ніякої няньки — Насті Заворотнюк, як і російських милосеріалів. І взагалі московські діячі культури помітно віддаляються від українського мешканця. Але тримаються за кримського…
Українська спільнота Криму лінива, як малоросійський віл. Навіть закриття єдиної українськомовної газети “Кримська світлиця” спільними зусиллями помаранчевих та біло-голубих не сколихнуло українців. Однак тепер показують, як влада “наїжджає” на яхт-клуб, чи що там у нього в Балаклаві, лідера місцевих бютівців Сенченка — і в кого це викличе порух співчуття, не кажучи вже про протест? Якщо бютівці не муркнули, щоб допомогти українській газеті, то чому українці захищатимуть “чесний” бізнес соратника леді Ю?
Натомість кримськотатарська громада активно йде вгору. Скажімо, якщо торік ми пили каву по-гезлевськи (татарська назва Євпаторії — Гезлев) біля Гезлевських воріт, то цього року були гостями вже ресторану “Джеваль”. І з нами зустрічався головний адміністратор Еміль Якубов, що минулого року був лише екскурсоводом.
Це він розповідав туристам про полтавський килим свого прадіда Мамбет-аджи, виміняний в українців у голодні тридцяті роки.
“Джеваль” означає мандрівник, подорожній. І він займає вже цілий комплекс, що свідчить про нарощування кримськотатарської сили. До речі, тільки вдома, завдяки газеті “День”, я дізнався про справжні причини неявки лідерів Меджлісу на зустріч із В. Януковичем. Туди були запрошені провокатори, які, зокрема, просили російського президента Д. Медведєва повторити в Криму те, що Москва зробила в Грузії. Мустафа Джемілєв із такими одноплемінниками за один стіл не сів. А український президент їх запросив як шановних осіб. Отака різниця політичних культур!
…А море пахне кавуном. Як і молодий сніг.
Хто бажає придбати книжку автора публікації Василя Чепурного “Акурайку” (диспутанта з В. Базилевським у “Літературній Україні”) звертайтеся за адресою: 14000, Чернігів, вул. Воровського, 10, “Просвіта”. Книжка буде надіслана післяплатою. Вартість без пересилання — 15 гривень.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment