ПЛЕКАЙМО ДУХ ДО ДІЛА

27 серпня виповнилося 154 роки з дня народження великого українського письменника, вченого і громадсько-політичного діяча Івана Франка. У столиці з ініціативи просвітян відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника біля Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. Прийшли письменники, громадські діячі, небайдужі українці, проте представників влади не було.

Наталія АНТОНЮК
Фото автора

Були присутні внук Івана Яковича Роланд Франко, письменники Сергій Гальченко, Петро Осадчук, Василь Василашко, Олег Гринів, Григорій Булах, голова правління Всеукраїнського товариства “Знання” Василь Кушерець, український політичний діяч, політв’язень, народний депутат України першого скликання Олесь Шевченко, академік НАМНУ, член-кореспондент НАНУ, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, народний депутат першого скликання Любомир Пиріг, заслужений артист України Борис Лобода.
У виступах ішлося про те, що творчість Франка — джерело, із якого черпаємо силу духу і мудрість. Вогонь Франкового слова просвітлює серця українців, а його праці феноменально актуальні для нашого сьогодення. А ще присутні зазначили, що, на жаль, держава дотепер не поцінувала належно Великого українця.
Роланд Франко: “Те, що планували ще на 150–річчя з дня народження Івана Яковича — не виконали. Все ще немає стотомного зібрання творів, немає державної премії його імені, немає повноформатного пам’ятника Франкові, який би гармонійно вписувався в ансамбль з драматичним театром”.
Василь Кушерець теж зазначив, що українцям потрібне повне академічне зібрання творів Каменяра: “Іван Франко — пророк. Ми повинні жити під його гаслом “Плекайте дух до діла!”. У цих ключових словах закладено програму майбутнього цивілізації.
Духовні орієнтири нам вказують кращі представники народу, серед них був Іван Франко. Він задав глибинну програму, яка не змінюється і яку ми повинні наслідувати. Твори Франка формують світогляд українців, у них закладено дух українства.
Його твори завжди актуальні. Наприклад зараз ми говоримо, що світ потонув у злі. Як казав Франко:
Не може при добрі той жить,
Хто хоче злу й добру служить,
Бо, хтівши догодить обом,
Він швидко стане зла рабом.”
Сергій Гальченко, із ініціативи якого в селі Пустовіти Миронівського району Київської області було встановлено пам’ятник Іванові Франкові, зазначив, що у столиці немає музею Великого Каменяра: “Гріх, що попри указ президента про створення музею, його так і не побудували. Київ володіє неоціненним архівом творчої спадщини письменника, але міські чиновники виступили з ініціативою внесення його в структуру музею видатних діячів української культури, а не окремого закладу”.
Петро Осадчук присвятив Каменяреві власний вірш “Історична втома каменярів”:
Пора отямитись!
І власними руками
Розбить оту скалу, що здавен на путі
Нам не дає дійти до істини, до тями
І вийти разом на простори золоті,
Яких давно народ заждався у житті.
Клич загримить, немов гірська ріка,
Що все ламає на шляху своїм, —
Лупайте ту скалу! — слова Франка
Для нас всесущі, як весняний грім.
І скелю ту розтрощим в пух і прах,
Щоб праведний не заступала шлях.
Вслухаюсь в землю
і вдивляюсь в небеса,
Довкола оживає і єднається краса,
І клич, як грім гримить, на горе злу,
Передрікаючи урочий час:
Лупайте ту скалу!
Нехай ніщо не зупиняє нас!

Василь Василашко: “Кажуть, земля тримається на трьох китах. Стосовно духовної України, то вона тримається на творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. А вони живуть у нашому серці і пам’яті. І такий взаємозв’язок геніїв і українського народу — наша найсвітліша перспектива. За допомогою великого просвітителя Франка ми можемо зруйнувати лжеміфи, які зараз нам активно накидають вороги”.
Наостанок виступив вокальний гурт “Жайворонок”, який виконав пісні на  слова Івана Франка.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment