ЗАХІД І СХІД ЄДНАЄ ФЕСТИВАЛЬ

Тетяна ФЕДІЄНКО,
зав. оргвідділу Секретаріату ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка,
Євген БІЛОУСОВ,
голова оргкомітету фестивалю, дитячий письменник, Феодосія.

У Феодосії відбувся Десятий Всеукраїнський фестиваль української книжки “Феодосія-2010”.

Десять років тому не можна було уявити, що захід набере таких обертів. Управління культури Феодосійської міськради 2001 року організувало виставки українських книжок і зустрічі з письменниками. Минав час, змінювалися теми заходів, з’являлися нові ідеї й нові організаційні форми. Незмінним залишався термін проведення фестивалю — серпень, бо присвячений фестиваль Дню Незалежності України.
Організатори фестивалю сьогодні — Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка, Республіканський комітет АРК з інформації та виконавчий комітет Феодосійської міськради.
За традицією, відкриття відбулося у центральній міській бібліотеці ім. Олександра Гріна. Першою виступила завідувач оргвідділу Секретаріату ВУТ “Просвіта” Тетяна Федієнко.
З вітальним словом звернулися міський голова Феодосії, Герой України Олександр Бартєнєв та голова Республіканського комітету Автономії з інформації Шевкєт Мємєтов.
Було на відкритті чимало щирих слів, лунала українська пісня. Серед численних привітань було і таке:
“Прийміть найщиріші вітання від колективу Рівненського обласного краєзнавчого музею. Свято української книжки приносить радість і авторам, і читачам. Завдячуючи подвижницькій роботі письменника Євгена Білоусова, українська книжка здобуває популярність та визнання на Кримському півострові. Хай здійсняться слова, що стали девізом феодосійського зібрання: “Українська книга — завжди на висоті”.
Ознайомилися гості та учасники свята з найкращими дитячими книжками України та добірками з бібліотечних фондів, новинками вітчизняних видавництв, творами учасників фестивалю і виставкою книжок і компакт-дисків товариства “Просвіта”.
Того самого дня пройшла презентація творів трьох учасників фестивалю. Дарія Іваницька зі Львова ознайомила присутніх з упорядкованими нею збірками “Леся Українка — дітям” та “Тарас Шевченко — дітям”. Про складну долю італійської трудівниці у повоєнній Україні та історію створення біографічної повісті “Санта Лучія в кірзових чоботях” розповіла Марина Павленко (Умань). Роман “Вожаті” про сучасний “Артек” презентував Євген Білоусов (Феодосія). Письменник звернув увагу на те, що в його новій книжці порушено актуальну тему створення єдиної Всеукраїнської дитячої громадської організації.
Цього року ювілейне свято української книжки вирізнялося впровадженням тематичних днів. Тому відкрив фестивальну програму “День українознавства”, який розпочався у місцевому музеї старожитностей, де проходила персональна виставка майстра художньої вишивки з Луцька Юрія Савки “Штрихи історії України у вишиваному портреті”.
На виставці не бракувало почесних гостей. Серед них видатна вишивальниця з Сімферополя, Герой України Віра Роїк.
Юрій Савка демонстрував створені ним портрети Тараса Шевченка і В’ячеслава Чорновола, Лесі Українки і Романа Шухевича, Уласа Самчука, Івана Богуна, Симона Петлюри. І ділився сокровенним:
— Перша у Феодосії, а загалом вже сорок перша моя персональна виставка стала важливою віхою. Як завжди, зустріч з новими друзями, з новою обстановкою надихають на щось нове. Тут у мене зародилась ідея створити вишиваний образ Максиміліана Волошина. Мрію, щоб цей портрет став експонатом Старокримського музею К. Паустовського.
Ще не стихли оплески, як на екскурсію учасників фестивалю запросив директор музею старожитностей Андрій Євсєєв.
Між тим “День українознавства” тривав.
— Хочу ознайомити присутніх з пересувною фотовиставкою “Невідомий Степан Руданський”, — почав свій виступ правнучатий племінник поета Олексій Боржковський з Житомира.
А вже за годину нове знайомство з новою книжкою. Цього разу з творами Марини Павленко “Дитинство видатних українців”.
— Як у кандидата філологічних наук, викладача гуманітарного ВНЗ вистачає часу на творчість? Як народжуються ідеї для нових книжок? Чому саме твори для дітей? — ці та багато інших запитань лунали з залу.
Ми слухали її ґрунтовні відповіді, дивилися на симпатичну молоду жінку й по-доброму заздрили її оптимізму та розсудливості. У книжках, які вона створила, інтелігентність, ерудиція, цілеспрямованість і бачення перспективи творчості свідчили самі про себе. Мабуть, таким і повинен бути сучасний український літератор.
Потім серію навчально-методичних посібників “Поетика” та власну програму з поетики для 2—4 класів презентувала київська поетеса Тетяна Петровська. Вона не намагалася переконати слухачів у правильності своїх розробок. Сумнівів у серйозності підходу Тетяни до теми не було ні в кого. Так і повинно бути у професійного педагога та добре знаного в Україні майстра поетичного слова.
Тетяна Петровська аргументовано доводила:
— Ідея розробленого мною курсу — формування неповторної індивідуальності через образне мовлення. Потрібно досконало володіти рідною мовою, розуміти й цінувати поезію. Курс поетики передбачає лише годину на тиждень. На цих уроках учень відчуває себе і автором, і критиком. Образне мовлення — це високорозвинене мовлення. Володіючи ним, творча особистість може проявити себе.
А ще в той день з доповіддю “Зорова поезія в сучасній українській літературі” виступила київська письменниця Ольга Довгоп’ят. Своїм баченням подій української революції поділився драматург Василь Фольварочний (Київ), який презентував трилогію “Симон Петлюра”.
Насичену програму продовжили урочисті міські збори, присвячені Дню Незалежності України, де Євгена Білоусова було нагороджено нагрудним знаком Феодосійської міської ради “За доблесть та заслуги перед містом”. Наприкінці свята присутніх веселими гуморесками потішив вінницький сатирик Микола Сарахан.
Багато цікавих подій подарував феодосійський фестиваль. Чого варті лише зустрічі під час “Дня музеїв” у музеї сестер Цвєтаєвих з поетесами Анною Войнарович (Рівне) та Ольгою Довгоп’ят.
Акція на горі Узун-Сирт “Українська книга завжди на висоті”! Позаздрити можна було учасникам фестивалю, які під крилом параплана підіймалися під хмари. А на землі на них вже чекали презентації нових книжок Миколи Сарахана та феодосійської письменниці Валерії Норченко.
Зустріч із письменниками відбулася і в міській дитячій лікарні. Саме там розпочався “День дитячої книги”. А потім гостинно відчинилися двері центральної міської дитячої бібліотеки. Її завідувачка Олена Степанова розповіла про інтерактивні форми роботи. А біля комп’ютерів вже хвилювалася поважна делегація Львівської обласної бібліотеки для дітей. На екранах з’явилися теми виступів: “Популяризація творів української літератури засобами бібліотечного театру “Маска”, “Львівська обласна бібліотека для дітей: новітня історія”, “Письменники з нашої вулиці. Участь бібліотеки в літературному житті Львова”.
Серед багатьох виступів присутні відзначили доповідь заступника директора Голосіївської ЦБС міста Києва Зої Логвиненко “Невмируща сила слова”.
Багато цікавого відбулося під час фестивалю. І що важливо — присутні зазначали, що національна книжка з її потужною, позитивною енергетикою насправді зближує. Потрібно, щоб таких фестивалів було більше. Феодосія нині єдине місто в Криму, яке цілеспрямовано займається пропагандою української книжки, проводячи книжковий фестиваль.
У рамках фестивалю відбулася презентація просвітянських видань, зокрема “Великого тлумачного словника сучасної української мови”.
Закриття провели в Національній картинній галереї ім. І. К. Айвазовського. Спочатку — зустріч феодосійців та гостей міста з письменниками. А потім нагородження лауреатів конкурсу за кращу книжку фестивалю. Дипломи отримали Петро Шульга за книжку “На пульсі часу” та Сергій Черепанов за повість “Гострозорий хлопчик”, Дарія Іваницька за збірку “Тарас Шевченко — дітям” та Лілія Завойська за збірку “Не зовсім звичайні історії”. Поздоровляли також Марину Павленко, Миколу Сарахана, Анну Войнарович, Тетяну Петровську, Ольгу Довгоп’ят і Валерію Норченко.
Таким і запам’ятався він — Десятий ювілейний. Готувалися до від’їзду учасники, залишали листи-враження. Ось уривки деяких з них:
Дарія Іваницька, м. Львів: “Я відвідала фестиваль вдруге. Приємне враження, що кримські читачі, бібліотекарі та працівники музеїв, з якими ми зустрічалися, щиро нас приймали, цікавилися українською книжкою. Для себе відкрила багато, пов’язаного з творчими людьми сучасного Криму. Приємна атмосфера фестивалю переконала мене в тому, що творчі люди, попри те чи живуть вони на сході, чи на заході, здатні змінити на краще життя в нашій державі. Людське щире спілкування робить більше ніж все те, що ми бачимо з екранів телевізорів та читаємо в пресі”.
Наталія Недбайло, бібліотекар, м. Київ: “Дуже вдячна спілкуванню з колегами. Багато дізналась нового, особливо стосовно формування сучасних книжкових виставок. Робота організаторів фестивалю взірець для прикладу. Дуже цікаві й зацікавлені люди”.
Валерія Комарова, голова Феодосійської “Просвіти”: “У нашому фестивалі беру участь з його першого кроку. Він дедалі набирає сили. Спілкування з учасниками надає можливість працювати краще”.
Марина Павленко, м. Умань: “На фестивалі я не вперше. Радію, що він не перетворюється на “масовий захід”, коли сотні учасників, сотні виставок і зустрічей. А тут камерно, по-домашньому. Це ж так важливо в наш експресивний час”.
Микола Сарахан, Вінниччина: “Вдруге беру участь у Всеукраїнському фестивалі. Задоволений увагою організаторів. З чого складається успіх такого дійства? З поваги, а ще з великої безлічі, начебто дрібниць. Ми всі отримали і футболки з логотипом “Просвіти”, і бейджи, і блокноти учасників, і кольорові вимпели, й афіші, і запрошення на заходи. А в останній день не було нікого, хто не отримав би кримського подарунку й письмової подяки. Наш фестиваль — це чудово”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

One Thought to “ЗАХІД І СХІД ЄДНАЄ ФЕСТИВАЛЬ”

  1. Треба буде і мені взяти участь 🙂

Leave a Comment