ЦЕ БУДЕ СТРАШНА КРАЇНА…

Фото Олеся Дмитренка

Міністр Табачник, заперечення Голодомору, харківські угоди, кредити МВФ, зміни керівництва і позбавлення частот телеканалів, підвищення ціни на газ, утиски державної мови, арешти істориків… Яких ще сюрпризів чекати від режиму Януковича? В тому, що кожне ноу-хау, яке відбувається з “благословення” гаранта Конституції, наближає нас до ліквідації держави Україна сумнівається нині хіба що бовдур. Але часто здається, що бовдурів у цій країні, скажімо, навздогад, не 12,5 мільйонів, а значно більше. Сприймаючи як належне, кожну нову витівку влади суспільство все глибше ковтає гачок залежності від неї, нівелюючи досягнення попередніх років.
Утомившись від безкінечних політичних воєн і виборів, пересічні громадяни України не бажають брати участі у нових акціях протесту і терпимі до керманичів, аби лишень “не муляли їм очі”. Опозиція давно вже не відзначалася конструктивними заявами і реальною протидією опонентам, тож чи не тому будь-які “повороти”, запропоновані нинішніми владцями сприймаються як “необхідний” елемент “покращення життя вже сьогодні”. Схоже, що “коаліція”, користуючись нинішньою байдужістю населення, оформить на свою користь і майбутні місцеві вибори… Раптом ми прокинемося в новій-“старій” країні. Хоч би що нам обіцяли — це буде страшна країна. Нас чекатиме новий 1933-й, 1937-й, 1941-й рік?

Євген БУКЕТ

1937 рік починався з першого стуку в двері, з першого “Гражданін, прайдьомтє”, з першого страху “По кого?”. Він набирав сили кожної ночі, коли хтось намагався не чути, що прийшли по сусіда, коли хтось думав “А може, й справді є за що?”, набирав сили з кожним полегшенням “Слава Богу, не по мене”. І кожної ночі тих “не по мене” ставало все менше. Каток репресій підім’яв під себе спочатку сотні, потім тисячі, десятки, сотні тисяч. Сотні тисяч, які могли зупинити його на самому початку, були розчавлені поодинці. Про це нагадали 15 вересня учасники акції “Приходь, здавайся!”, організованої низкою громадських організацій на захист істориків, яких переслідує Служба безпеки України.
9 вересня о 7.30 шестеро співробітників СБУ — без жодних пояснень — на вокзалі у Києві затримали історика, директора Національного музею “Тюрма на Лонцького” Руслана Забілого. 13 вересня з 17 до 22 години й 14 вересня з 9 до 11 години співробітники СБУ обшуковували кабінети працівників цього музею. Вилучено 2 ноутбуки, 1 жорсткий диск, паперові копії історичних документів із кабінетів науковців. Вилучено відеосвідчення дисидентів, записані дослідниками протягом 2009—2010 років…
“Це спроба налякати істориків і припинити поширення документів, розсекречених Службою безпеки України упродовж кількох минулих років, — переконана керівник програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич. — Сьогодні вони вилучили документи, вилучають їх копії. Забілому на допиті говорили про якусь групу з 19 осіб. Це мабуть усі історики, які працювали з цими документами. Також це спосіб припинити походи істориків в архів СБУ, щоб молоді науковці, студенти боялися цієї теми”.
“Якщо ми сьогодні не зупинимо свавілля влади, то завтра до істориків будуть вдиратися в домівки для того, щоб вилучити їхні приватні комп’ютери і сховати цю інформацію, — зазначив організатор акції, кандидат історичних наук і екс-директор архіву СБУ Володимир В’ятрович. — Одним із моїх ключових завдань на посаді директора архіву було зробити максимально доступними документи, які в ньому зберігаються. І мені це вдалося. А сьогодні, впевнений, ми відстоїмо право вільного доступу до нашої історії”.
Учасники акції принесли символічні диски з копіями матеріалів із архіву СБУ, які стали відомі громадськості завдяки зусиллям історика Руслана Забілого та його колег. “Забілий віз інформацію для мене!” — таким чином, тримаючи в руках диски, вони стверджували суспільну важливість цієї інформації. З дисків перед будівлею СБУ вони виклали цифру “37” зі знаком питання.
На плакатах, які тримали учасники акції, було написано: “Стоп КГБ!”, “Історикам — свободу”, “Зупинити беззаконня СБУ”, “ЧК — повертайся в минуле!”, “Це Володимирська чи Луб’янка?” тощо.
Загалом в акції взяли участь близько 200 осіб. Попри невелику чисельність, вразив резонанс. Серед тих, хто вийшов до будівлі СБУ, колишні політв’язні Василь Овсієнко, Левко Лук’яненко, Степан Хмара, Євген Сверстюк, Орест Васкул, письменники Оксана Забужко, Іван Малкович, співаки Сашко Положинський, Сергій Фоменко, відомі журналісти Ігор Слісаренко, Вахтанг Кіпіані, Тетяна Чорновіл (яка прийшла підтримати акцію на останніх тижнях вагітності), режисер Сергій Архипчук, Олесь Доній, Юрій Рибачук, Андрій Іллєнко, історики Київського університету імені Т. Шевченка, Львівського університету імені І. Франка, Академії наук, активісти громадських організацій — “Не будь байдужим”, “Відсіч”, Товариства політв’язнів та репресованих, ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, “Новий громадянин”, “Стоп цензурі”, Молодіжний націоналістичний конґрес, Національний альянс, Громадянської асамблеї України, Коаліції учасників помаранчевої революції та ін. Особисто мені більшість облич були знайомими. Мимоволі навіяло сумні асоціації, що тут зібралися останні романтики демократичного майбутнього України…
Реакція Служби безпеки стала відомою того ж дня. Чи є заява прес-центру СБУ перемогою протестувальників? Очевидно лише те, що ні Забілий, ні історики чи будь-які працівники музею “Тюрма на Лонцького” ніколи не працювали з інформацією, яка визначена державою Україна як таємна. А що там собі надумав Хорошковський — то, кажуть організатори акції “Приходь, здавайся!”, його проблеми. І прокуратури. І Януковича. А в СБУ, в прокуратурі і в адміністрації Януковича, напевно, вважають навпаки. І “тупо” продовжують робити свою справу.

ОФІЦІЙНО

Щодо розслідування кримінальної справи у сфері захисту державної таємниці
У зв’язку з поширюваною у деяких засобах масової інформації некоректною оцінкою заходів, що здійснює Служба безпеки України у сфері захисту державної таємниці, наголошуємо таке.
Позиція СБУ щодо відновлення історичної правди залишається незмінною, особливо, коли йдеться про вшанування пам’яті мільйонів безвинних жертв політичних репресій, які відбувались на нашій землі у ХХ столітті.
Тому необґрунтовані заяви про начебто згортання роботи у цьому напрямку і “утиски” істориків вводять в оману українських громадян і міжнародну спільноту.
Нагадуємо, що саме СБУ була ініціатором відкриття у колишній львівській в’язниці Меморіально-дослідницького комплексу пам’яті жертв окупаційних режимів.
До цього часу Музей перебуває на балансі СБУ, утримується за рахунок бюджету СБУ, його працівники, у тому числі його директор пан Забілий отримують зарплату в СБУ.
Більше того, сама назва — Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” Служби безпеки України — підкреслює зазначене вище.
13—14 вересня ц.р. у приміщеннях УСБУ у Львівській області, у яких розташовані структурні підрозділи Музею, у рамках розслідування кримінальної справи за фактом готування до розголошення співробітником СБУ відомостей, що становлять державну таємницю, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 15, ст. 328 Кримінального кодексу України, було проведено огляд місця події. Стаття 190 Кримінально-процесуального кодексу України визначає право слідчого вилучати під час таких процесуальних дій матеріали, документи, предмети, які мають значення для провадження кримінальної справи.
Отже, заяви про те, що СБУ “несанкціоновано” обшукала власне приміщення, звучать абсурдно.
Так само є абсурдними заяви про те, що унікальні матеріали зі свідченнями жертв політичних репресій, які знаходились у вилучених слідством комп’ютерах, начебто “будуть втрачені назавжди”.
Працівники Архіву СБУ, які включені до складу експертної групи, котра вивчає вилучені матеріали, є досвідченими науковцями з великим досвідом роботи з унікальними документами, які є безперечним надбанням нашої історії.
Наразі проводиться відповідна експертиза, після чого всі вилучені матеріали будуть повернуті до музейного фонду львівського Меморіалу.
Незважаючи на відповідні процесуальні дії, робота Музею не зупинялась ані на хвилину. Усі бажаючі можуть відвідати його експозицію у визначений розкладом його роботи час.
Наразі дії співробітника СБУ розглядаються виключно в кримінальній площині. Відбулося попередження спроби передачі третім особам співробітником СБУ документів, що є власністю держави і охороняються законами України.
Інша річ, що тривіальну ситуацію дехто намагається використати як штучний привід для неконструктивної критики української спецслужби і перевести її у політичну площину.

Прес-центр СБ України

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment