СИНИ ВЕЛИКОЇ ВОЛИНІ

Майже сім віків зачаровує кожного, хто в ньому побував, волинське село Дермань. Знало воно  і навалу ординців, і високий дух просвітителів, і героїчні змагання за волю. Були спроби відібрати історичну пам’ять. Проте Дермань не скорився, він відроджує свою славу. Звучить сміх гімназистів, пливуть понад краєм дзвони величного Свято-Троїцького монастиря. Дзюркоче кришталево чиста вода Батиєвої криниці. Живе пам’ять про тих, чия доля була пов’язана з Дерманем, хто прославив його на весь світ, — Світочів: Івана Федоровича (Федорова), Даміана Наливайка, Мелетія Смотрицького, Бориса Тена, Уласа Самчука.

Олена ШУЛЬГА
Фото автора

Десять років тому з ініціативи Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України було започатковано свято “Дерманський світильник”. Згодом почали вручати премію імені Світочів найбільш талановитим, найбільш гідним, тим, хто долучився до примноження слави Великої Волині. Цьогорічне літературно-мистецьке свято традиційно розпочалося у третю неділю вересня в Дерманській гімназії (в. о. директора Оксана Шепельчук). До Дерманя завітали письменники: лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Олесь Лупій, голова Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України, лауреат премії імені Світочів Лідія Рибенко, лауреат премії імені Бориса Тена Микола Пшеничний, лауреат премії імені Валер’яна Поліщука Євген Шморгун, Любов Пшенична, Юрій Береза, Василь Басараба, Микола Береза, перший проректор Національного університету “Острозька академія”, лауреат премії імені Світочів Петро Кралюк, дослідник творчості Уласа Самчука, професор Рівненського державного гуманітарного університету Мойсей Гон,  заслужені артисти України Ярослав Кульчинський та Олексій Заворотній, видавці, журналісти, студенти вищих навчальних закладів, учні. Прибули гості із сусідніх областей, які належать до Великої Волині: із Житомира — голова письменницької організації Михайло Пасічник, із Тернополя — поет Сергій Синюк, із Луцька — письменниця й журналістка Валентина Штинько.
Вітаючи гостей, Лідія Рибенко сказала, що “Дерманський світильник” — не просто обласне свято, це пошанування тих велетів духу, хто став для Волині Світочами. Віднині премію імені Світочів вручатимуть представникам областей, які входили до Великої Волині. Саме тут, у серці Волині, починалася слава України — велич просвітництва. У старовинному Дермані народжувалася висока духовність, яку передавали з покоління в покоління тутешні люди.
Премію імені Світочів вручила восьмому лауреатові заступник начальника управління культури Рівненської обласної державної адміністрації Світлана Хомяк. Ним став наш постійний автор, письменник, журналіст, дослідник-краєзнавець, головний редактор літературно-краєзнавчого журналу Рівненської обласної організації НСПУ “Погорина” Євген Цимбалюк за книжку публіцистики “Обірвана молитва за Україну”. Євген Павлович відомий в області тим, що оприлюднює маловідомі імена й факти з історії краю, де народився, живе й працює, де живуть його рідні.
Отримуючи премію, Євген Цимбалюк сказав: “Премія Світочів — це визнання праці всього спілчанського гурту, який не розриває сув’язі з тими достойниками, яким сьогодні ми приїхали вклонитися. Не знаю, скільки у цьому конверті і яка валюта, але вважаю, що не варто долучати її до сімейного бюджету. Ці гроші витратимо на видання енциклопедії нашого краю”.
Олесь Лупій зазначив, що мріяв побувати в Дермані давно — ще відтоді, як студентом вивчав твори Мелетія Смотрицького і Даміана Наливайка. “Ми вдячні директорові музею Уласа Самчука Федорові Єфімчуку за те, що він ввів нас у ті історичні реалії, в яких жили Світочі. Ми зрозуміли, що Дермань — духовний центр Великої Волині, він тримає всю її історію.
Працюючи в “Літературній Україні”, свого часу я брав інтерв’ю в Бориса Тена. Він з такою любов’ю говорив про рідне село, що не побувати в ньому було б принаймні прикро”.
Як і годиться на літературно-мистецькому святі, лунали вірші з вуст авторів. Свої твори прочитали Євген Цимбалюк, Олесь Лупій, Михайло Пасічник, Валентина Штинько, Сергій Синюк, Микола Пшеничний, Євген Шморгун. Пролунали пісні у виконанні тутешнього уродженця Ярослава Кульчинського, а також молодих талановитих волинян, вірші Тараса Шевченка прочитав Олексій Заворотній.
Микола Пшеничний свого часу був серед ініціаторів повернення Дерманю його історичної назви: в радянські часи село називали Устенське. “У Дубні, — сказав Микола Пшеничний, — є вулиці Бориса Тена й Уласа Самчука. Випадково чи ні — вони перетинаються. І це символічно”.
Петро Кралюк вважає, що Дермань — містична земля, бо породила стільки видатних людей, як, мабуть, жодне село в Україні. “Духом цієї землі живилися Мелетій Смотрицький, Іван Федорович, Герасим Смотрицький, Ісакій Борискович, Борис Тен, Улас Самчук. Вірю, що підростають молоді таланти, які ще заявлять про себе. Хотілося б, щоб нас був цілий майдан. Вірю, що присутні сьогодні понесуть слово “Дерманського світильника” у світ. “Острозька академія” багато робить для того, щоб один зі Світочів — Улас Самчук повернувся в Україну. У нашому видавництві вийшли друком його трилогія “Волинь” і книга спогадів “На білому коні. На коні вороному”. Проте хочеться, щоб слово великого письменника дійшло до кожного українця”.
Світочі — це приклад того, як багато може зробити одна людина для свого краю, для його духовності. Кожен має обов’язки перед своїм народом, перед землею, яка виховала і викохала його. Україна сильна своїми Світочами, і дух їхній вічний.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment