ХІБА ШЕВЧЕНКО ТА ПЕТРО І РАЗОМ РОСІЙСЬКУ ІМПЕРІЮ БУДУВАЛИ?

Дмитро СНЄГИРЬОВ,
голова Луганської обласної організації ВО “Свобода”

У кіосках Луганська з’явилася широко розрекламована каналом “1+1” перша серія журналів “Наша історія. 100 великих імен Вітчизни”. Лише за 5 гривень 50 копійок можна придбати перші два російськомовні журнали у яскравій упаковці, яка нагадує конверт вінілової платівки. Перший номер присвячений Тарасу Шевченку, другий… — російському царю Петру I. Звертаємо увагу на вихідні данні: видавець та засновник ТОВ “Де Агостіні” (Росія). Видання розповсюджуються у чотирьох країнах: у Росії, Україні, Білорусі та Казахстані. Якщо в Білорусі та Казахстані журнал просто імпортують і розповсюджують, то в Україні його видає таке собі ТОВ “Де Агостіні Паблішинг”.
У першому числі видавці намагаються відповісти на питання: так яким же було справжнє життя великого Кобзаря? Почитавши цей журнал, Тарас Шевченко постає перед читачами не дуже розумним і невдячним (образив дружину Олександра ІІ, яка допомогла викупити його з кріпацтва). Дуже яскраво описані приватні моменти життя поета: виявляється, йому дуже не щастило із жінками, які його постійно здраджували, а сам Шевченко любив проводити час, вживаючи “оковиту” із воблою! Тарас Шевченко зображений у журналі не як борець за українську волю, а як звичайний поет-бунтар, доля якого нерозривно пов’язана з Російською імперією. Серед багатьох версій життя та творчості Кобзаря є “українофільська”. “Ця версія найактивніше розробляється в Україні, — пише журнал. — Вона перетворює Шевченка на вузького націоналіста, якого непокоїла лише українська незалежність і протистояння російському імперіалізму”.
У журналі про Петра I згадують і про гетьмана Івана Мазепу, але лише те, що Петро таємно домовився із союзниками Мазепи, і козацтво не підкорилося гетьману. У розділі про будівництво Петербурга жодного слова про місто “на кістках”. Петро I представлений читачам як прогресивний реформатор і перший цар, який розпочав російську експансію на Захід.
До журналів є додаток: рекламний буклет, де анонсують героїв наступних номерів: серед них Олександр Суворов та Катерина ІІ.
Мене як громадянина України дуже дивує наявність цього видання в Україні. Цікаво, про яку Вітчизну йдеться в цьому проекті? Про Російську імперію? Про Радянський Союз? Чому українцям нав’язують російську версію сприйняття Тараса Шевченка і розповідають про Петра І та Катерину ІІ, як про видатних співвітчизників? Але насамперед пригнічує те, що такі журнали широко рекламують центральні українські канали! Зрозуміло, що це продовження політики регіоналів, націленої на створення так званого “єдіного культурного простору”. Як відомо, в підручниках, за якими вивчають історію українські школярі, Степан Бандера та Роман Шухевич згадані лише як колабораціоністи. Наступ на українську історію триває, нас повертають у ті часи, коли історичні події трактували винятково через призму користі “єдиной і нєдєлімой” Росії чи СРСР.
Як голова Луганської обласної організації ВО “Свобода” вважаю, що проект “Наша історія. 100 великих імен Вітчизни” посягає на суверенітет і територіальну цілісність України. Луганська обласна організація ВО “Свобода” звертається до Служби безпеки України з вимогою припинити рекламу цього видання на центральних телеканалах України, вилучити з продажу і припинити його подальше розповсюдження.
Від редакції. “Коллекционное издание о великих людях отечества” широко рекламується і продається в кожному з кіосків, де так мало української преси. Про яке “отечество” йдеться? Як визначається в описові колекції, вона має поширюватися в Росії, Білорусі, Казахстані.  Ми й не зчулися, як “дядьки отечества  чужого” знову подбали про те, аби ми якогось ранку прокинулися не в Україні…

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment