ЯК ЦЕ БУЛО…

Надія ОНИЩЕНКО,
м. Ніжин

Книжка під такою назвою щойно вийшла в Ніжинському ТОВ “Гідромакс”. Це сімейна хроніка ніжинської родини Грудин, яка в контексті радянської історії висвітлила її найболючіші події.
Постійні читачі газети мали змогу ознайомитися з публікацією “Заручник епохи”, яку Діна Грудіна назвала Великим Жахом. Тоталітарне ХХ століття нівелювало особистість, винищуючи яскраві постаті. А саме такими були її батьки — люди мистецтва, репресовані в 30-і роки.
“Мій батько Дмитро Грудина так ніколи і не дізнався про народження єдиної доньки Діни. Його заарештували наприкінці травня 1937 року, а я народилася 20 червня. З самого мого народження епоха Великого Жаху поглинула нашу родину. Мою маму, співачку Есфір Ліфшиць, відрахували з 5 курсу Київської консерваторії. Заарештували бабусю, актрису Міріам Ліфшиць, яка грала драматичні і гротескові ролі, перекладала на ідиш польські і російські п’єси. З нашої квартири на Хрещатику конфіскували рояль, бібліотеку, інше майно, батьків архів перетворили на сміття, а нас переселили в маленьку кімнату на Печерську. У Дмитрівці на Чернігівщині виключили з партії і зняли з посади редактора районної газети батькового брата Дмитра.
Драматичні стосунки в нашій порушеній сім’ї відлунюють трагедією 1937 року все моє життя. Очевидно, всупереч таким обставинам моя доля стала успішною. Я навчила своїх дітей цінувати й оберігати родинні стосунки”, — пише вона. Діну Дмитрівну зворушив той факт, що незнайомі їй люди, представники іншого покоління публічно заступилися за її батька, застерігаючи від повторення радянської трагедії.
Уже чотирнадцятий рік уся її родина проживає в США. Вони з теплотою згадують Україну, родичів, друзів, однокласників і однокурсників, вчителів і викладачів, колег, які підтримували за тяжких життєвих обставин у Ніжині, Києві, Москві. Кілька сторінок присвячено Ніжинському педінституту і його педагогам: Володимиру Назарову, Олександру Близнюку, Антону Соломасі, Михайлу Кармінському, Роману Гуревичу, Лілії Тевзадзе. Ідею книжки подала Діні її колишня наставниця доцент Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя Тамара Пінчук. Вона ж написала і передмову.
Діну Дмитрівну пам’ятають і ніжинці — учні, яких вона навчала в міській школі № 3. Вони з цікавістю читають книжку, що її примірники авторка передала в Ніжинський краєзнавчий музей, міську бібліотеку, бібліотеку ВНЗ. Сімейна хроніка, до якої причетні Еліна і Софія Бистрицькі, Євгенія Тарнавська, Есфір і Міріам Ліфшиць, Віктор Іконник, зацікавить усіх, хто небайдужий до історії свого міста і країни.
Діна Грудіна отримала дві вищі освіти, ще й третю в Америці, доглянула і поховала родичів, виховала двох дітей, радіє чотирьом онукам, ще й книжку написала. Це вже — цікавий сюжет. Можливо, він заохотить й інших написати історію своєї родини.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment