Тарас ШЕВЧЕНКО — ГРАВЕР

Анастасія ЛАЦЮГА,
старший науковий співробітник
Національного музею Тараса Шевченка

Бути добрим гравером —
значить ширити серед громади
прекрасне і повчальне, значить
ширити світло істини…

Т. Шевченко

Упродовж вересня-жовтня 2010 року в Національному музеї Тараса Шевченка (НМТШ) проходить низка заходів, присвячених 150-й річниці з дня отримання Тарасом Шевченком звання академіка гравірування (2 вересня 1860 року). Саме в галузі гравюри Тарас Григорович досяг найбільших успіхів — він став визначним офортистом XIX ст. не лише в Україні, Росії, а й у Європі. Техніка офорта завжди приваблювала Т. Шевченка своїм демократизмом, орієнтованістю на широкий загал. Своїми стилістичними можливостями цей різновид гравюри наближається до рисунка пером, що ідеально й точно відтворює задум художника.
У залах НМТШ представлені роботи Т. Шевченка, що відтворюють цілісний у своїй розмаїтості зоровий образ художника-гравера в його історичній перспективі: від періодичного видання “Живописна Україна”, своєрідної мистецької енциклопедії України, до офортних копій із картин європейських і вітчизняних художників Е. Мурільйо, Рембрандта, К. Брюллова, М. Мещерського, І. Соколова, портретів видатних діячів XIX ст. та автопортретів.
На початку вересня в спеціальній залі музею відкрилася виставка “Шевченко-офортист”, побудована на основі рідкісних оригінальних матеріалів зі збірки НМТШ та Літературно-меморіального будинку-музею Т. Г. Шевченка (БМШ). У залі експонуються ескізи, підготовчі малюнки до офортів Тараса Шевченка “Дві дівчини”, “Старець на кладовищі”, “Натурниця”, “Сама собі в своїй господі”; фрагменти, виконані тушшю, з офорта Рембрандта “Смерть Марії”: “Священик”, “Лікар”, “Читець”. Експонується гравірувальне приладдя, яким користувався Т. Шевченко (зокрема офортні голки, рулетки), виготовлені ним офортні дошки та ін. Ці експонати надають можливість відвідувачу побувати в творчій лабораторії митця, ознайомитися з етапами роботи художника над власними творами.
В експозиції представлені знакові самозображення поета-художника, виконані в техніці офорта: “Автопортрет зі свічкою” (1860), виконаний з автопортрета 1845 р.; “Автопортрет у темному костюмі”, творчо інтерпретований митцем із “Кобзаря” 1860 р. Один — репрезентує узагальнений образ поета в мить його творчого осяяння, другий представляє замисленого митця, заглибленого у власні думки й переживання.
У залі — п’ять офортів, що експонувалися на академічній виставці 1860 року. Серед них і офорт “Вірсавія” (з картини К. Брюллова), що був поданий художником “на звание академика”. Рада Академії мистецтв ухвалила “во уважение искусства и познаний в художествах, доказанных исполненными работами… признать академиком… по гравированию Тараса Шевченко…”. А на урочистому річному засіданні Академії мистецтв “імена Шевченка та інших новообраних членів Академії проголошені були під звуки сурм та литавр…”. В експозиції музею — диплом Тараса Шевченка на звання академіка, виданий 31 жовтня 1860 року.
Віртуозністю виконання й глибиною психологічних характеристик відзначається галерея офортних портретів видатних діячів культури — ректора Академії мистецтв Федора Бруні, її багаторічного віце-президента Федора Толстого, архітектора Івана Горностаєва та видатного скульптора Петра Клодта. Саме останній портрет привернув увагу сучасної юної художниці, студентки II курсу Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури Василини Мельник, яка виготовила офортну дошку-копію з роботи Т. Шевченка і 7 вересня провела в стінах НМТШ майстер-клас для співробітників музею. Варто наголосити, що в НМТШ постійно діє послуга “Зроби гравюру своїми руками!”, що надає унікальну можливість відвідувачам на мить стати художником-гравером, опанувати техніку гравірування та власноруч виговити на офортному верстаті поч. XX ст. портрет Петра Клодта або іншу гравюру.
Серед заходів зі вшанування майстерності Шевченка-гравера заплановано проведення “круглого столу” за участю знаних мистецтвознавців, художників, музеєзнавців. Тема “круглого столу” — “Шевченко-гравер як видатне явище в українському та європейському мистецтві”. Художник надав поштовх для розвитку цього мистецтва наступним поколінням, поглибив засоби офортної техніки, домігшись тональних переходів і багатства світлотіні.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment