У ДУБНО ПОВЕРНУВСЯ 550-РІЧНИЙ КНЯЗЬ ОСТРОЗЬКИЙ

В епоху середньовіччя український князь Костянтин Острозький (1460 — 11 вересня 1530) був одним із найвидатніших полководців і політичних діячів на тодішніх європейських теренах. На його рахунку 76 переможних битв із татарами, волохами, московітами тощо. Сучасники називали його некоронованим королем України-Руси. Наразі інтерес до цієї неординарної особистості знову пішов по висхідній і пов’язаний він із поважною датою — 550-річчям від дня народження Костянтина Острозького. На цьому тлі особливо яскравим та повчальним виявився проект, який пройшов у місті Дубні, де в тутешньому монастирі зачасти проводив час “Руський Ганнібал”, як його називали. Протягом декількох місяців школярі дубенських навчальних закладів по крупинці збирали матеріал про свого славного попередника, писали наукові роботи про його діяння та спадщину, а в кінцевому результаті захищали дослідження на історико-краєзнавчій конференції. Таким чином створився величний літопис про головного достойника з роду Острозьких. Ця колективна праця нині чи не найґрунтовніше, найдостовірніше та найрізноманітніше подає образ великого сина України, попри те, що над його спільним створенням працювали зовсім юні дослідники.

Євген ЦИМБАЛЮК,
Рівненська обл.

Ідея проекту належить заступнику міського голови Дубна Олександру Карпюку, котрий, власне, і забезпечив вирішення усіх організаційних питань проекту, надавши йому навіть середньовічного духу. Річ і тім, що в роботі конференції взяв участь сам Костянтин Острозький — стилізований. Почалася конференція на тих теренах, де півтисячоліття тому бував князь. Зараз тут знаходиться Спасівська церква, а раніше — Спасо-Преображенський монастир, куди приїздив власник Дубна і в оригінальний спосіб постився. Зокрема переодягався у простий селянський одяг, залишався у храмі наодинці і, стоячи годинами на колінах, читав молитви до Бога. Цікава історія з іконою, яку князь подарував монастиреві, і яка стала чудотворною, віками дарувала Дубну свою благодать, а за радянських часів безслідно зникла.
Загалом подібних фактів, які характеризують і патріотичність, і жертовність, і любов до отчої землі Костянтина Острозького, збереглося чимало, і учні у своїх працях залюбки використовували їх. Приміром, Анна Жомко зі школи № 1 зосередила свою увагу не тільки на виграних князем баталіях, а й на поразках. Вірніше, на умінні робити висновки з цих поразок. Андрій Лукащук (школа № 3) зробив акцент на княжому меценацтві. Владислав Ролдугін (школа № 5) зосередився на розбудові волинських міст та Києво-Печерської лаври за сприяння князів Острозьких. А ось Анатолій Кондратюк дійшов висновку: якби керманичі України, починаючи з 1991 року, так ревно обстоювали інтереси своєї держави, як князь Костянтин Острозький, то за своєю могутністю Україна нині стояла б на рівні із передовими європейськими державами.
Прикметно, що завершальний етап конференції пройшов у відреставрованому тронному залі Дубенського замку — на зразок минулих віків. З цього приводу юні дослідники заявляли, що сама аура залу переносила їх у той час, коли жив та діяв князь Костянтин Острозький.
Іще одне заглиблення у минувшину юні історики мали змогу зробити завдяки електронній книзі директора Державного історико-культурного заповідника міста Дубна Петра Смоліна “Князі у Дубні”, котру разом з історичними вимпелами отримав кожен учасник конференції.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment