МІСЦЕ ЗУСТРІЧЕЙ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ

Олена Циганенко розповідає про свій заклад

Євген БУКЕТ,
фото автора

Ірпінь приємно вразив своєю розкішною бібліотекою. Навряд чи ще якесь містечко на Київщині може похвалитися таким просторим і охайним приміщенням книгозбірні. Минулого року бібліотеку відкрито після капітального ремонту і, наприклад, мені захотілося неодмінно побувати тут ще раз.
— Бібліотеку сьогодні вважають культурним центром міста Ірпінь. Ми обслуговуємо понад 7000 читачів, із них 5000 дорослих. Уже 20 років у нас працює міська літературна студія “Дебют”, постійно проводяться масові заходи — відзначаємо ювілеї відомих літераторів, — розповідає директор Ірпінської міської бібліотечної системи Олена Циганенко. — Наше місто — літературномистецький край, де жили і працювали багато відомих людей. Також тут мешкають багато майстрів декоративноприкладного мистецтва. У бібліотеці постійно експонуємо їхні роботи. Торік було відкрито Інтернетцентр, тож наші читачі мають постійний доступ до цифрових бібліотек світу і користуються усіма зручностями всесвітньої інформаційної мережі.
Проте не все безхмарно. Звісно, певні проблеми є. Так, цього року, певно через кризу, бібліотека не мала поповнення літератури, також досі не виділені заплановані в місцевому бюджеті кошти на завершення ремонту покрівлі. Але це — дрібниці, — переконана Олена Єгорівна. Головне, що є міцний колектив, який пережив усі лихоліття і залишився вірним улюбленій справі. Більшість працює уже не одне десятиліття.
Так, заступник директора по роботі з дітьми Антоніна Набок працює тут вже 36 років.
— Наша місцева влада завжди з розумінням ставилася до бібліотечної справи, — говорить Антоніна Миколаївна. — Ми завжди отримували кошти на передплату періодичних видань, поповнювали фонди, бібліотека уникла скорочень штатів. Ми дивуємося, коли чуємо, що в інших районах бібліотечні працівники змушені працювати на 0,25 ставки, що роками не бачать нових книжок… Повірте, у нас все інакше. Від нас ніколи не відмахувалися, хоч би хто був при владі.
Не зміг оминути ще одного підрозділу міської бібліотеки, що зветься краєзнавчою кімнатою. Її керівник, Яніна Леонтіївна, небезпідставно пишається тим, що зібрала найбільшу колекцію книжок і рукописів, присвячених історії Приірпіння.
— Маємо тематичні течки, присвячені кожній видатній людині, яка колись жила чи живе в нашому краї. Це і письменники, і художники, і композитори, і громадські діячі, і науковці. Маємо матеріали з історії Приірпіння, які збирали за радянських часів члени краєзнавчої комісії — кілька томів, надрукованих на друкарській машинці, що збереглися чи не в єдиному екземплярі. Також книжки сучасних дослідників, збірки місцевих письменників, членів літературної студії “Дебют”, ксерокопії з газет і журналів, присвячених нашому краю, — розповіла Яніна Леонтіївна.
Не кожна молода сім’я в Ірпені може дозволити собі дитячу книжку, що коштує від 30 гривень, тож останнім часом частими гостями дитячої бібліотеки стали дошкільнята, для яких облаштували спеціальний куточок. Найбільшою проблемою працівники бібліотеки вважають заохочення людей до читання, адже могли б із легкістю обслуговувати набагато більше ірпінців. Але через обмежені сімейні бюджети, значне поширення телебачення, Інтернету книжки в Ірпені читають дедалі менше. Тож і бібліотека стає в останні роки швидше місцем зустрічей інтелігенції, ніж закладом для поширення літературних новинок.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment