ПЕРУНОВІ КНИГИ

Фото Олеся Дмитренка

Більшість населення Ірпеня — приїжджі. Корінні мешканці, які пишаються історією Ірпеня, зберігають стиль і традиції усталеного життя, з розумінням ставляться до тих, хто приїхав в Ірпінь з найвіддаленіших куточків колишнього Союзу.
Азербайджанська етногромада подарувала місту пам’ятник Тарасу Шевченку: якщо ти шануєш святині землі, з якою пов’язав свою долю, ти шануєш власну самоідентичність.

В Ірпені — один книжковий магазин, в назві якого поєднані відгомін прадавніх легенд і сучасної “англізації”: топбук “Перун”. Так само зветься видавнича фірма і кінотеатр. Видання ірпінського “Перуна” — різноманітні словники, підручники, казки для дітей. Топбук реалізовує ці книжки, а також пропонує ірпінцям ті видання, які, вочевидь, вважає популярними. На жаль, українських книжок на полицях магазину замало. Не густо й покупців.
Знайомлюся з продавцем. Валентина Борисівна Світська народилася і виросла в Ірпені, в побудованому батьками домі. Дещо ностальгійно згадує часи, коли річкою плавали не лише на човнах, а й на катерах, а дім від дому стояв на значній відстані й Ірпінь жив, як містокурорт: всюди бази відпочинку й санаторії. Санаторій лишився один, піонерські табори позакривали. Питання чистоти вразливе: влада вчасно не дбає про звільнення вулиць від сміття, але, на думку Валентини Борисівни, мешканці теж не поспішають долучатися до екологічних та санітарних дій міськради: річка й красиві куточки міста загиджені, що, на думку Валентини Борисівни, свідчить про недостатню прив’язаність населення до власного міста.
У магазині можна придбати книжки Олени Плаксіної “Знайомий та незнайомий Ірпінь” (Київ, 2010) та навчальний посібник А. І. Зборовського “Історія рідного краю. Приірпіння” (“Юніверс”, 1998). Це цікаві книжки, які разом із газетами “Ірпінський вісник” (газета міської ради), “Бучанськими вістями” та інформаційнопросвітницьким бюлетнем Ірпінського міського об’єднання осередків Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка “Громадянське суспільство” є літописцями ірпінських буднів. У місцевому кіоску преси їх охоче купують — людям цікаво знати, чи стоїть слово в обороні їхніх інтересів.
Нині кінотеатр “Перун” часто приймає політиків, які зачастили на Приірпіння. Але, на наше переконання, громадяни цього краю мають об’єднати свої зусилля і громадою визначити стратегію зміцнення і розвитку рідного міста, вірячи в його майбутнє.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment