ЧОМУ ГОЛОДУВАЛА ПІД ЦВК МОЯ ПОДРУГА

Активісти партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” 10 днів проводили акцію голодування під ЦВК. Ходять чутки, що представники влади, правлячої партії поставили мету — на місцевих виборах здобути перемогу будьякими засобами, навіть відсотки визначено: 75 % має здобути Партія регіонів, 15 % — клонована “Батьківщина”, ну а решту “дозволено” розподілити серед інших. Там, де регіонали не мають рейтингу, — зробити просто — конкурентів, зокрема, “Батьківщину” не допустити до виборів під будьяким приводом. “Атстрєлівать на взльотє!”, — як заявив один із владців. Хоч би як то було, але ці чутки послідовно втілюють у життя.

Надія КИР’ЯН

У Київській, Львівській, деяких інших областях партію ВО “Батьківщина” “атстрєлівают” клонуванням. Знаходять когось амбітного, незадоволеного, виключеного з партії тощо і паралельно із законною структурою “організовують” нову, цілком підконтрольну владі. Голодувальники розповідають, що Міністерство юстиції видає без відома керівних органів партії прихильникам влади свідоцтва про членство, а Міністерство внутрішніх справ — фальшиві печатки. Територіальні виборчі комісії приймають списки кандидатів у депутати саме від “клонів”, ігноруючи ті, які складені справжніми керівниками.
Неодноразово партійці організовували пікетування відділів юстиції з гаслами “Гей, юстиціє, дотримуйся законів, законів України, а не телефонів” тощо. На Київській обласній конференції “Батьківщини”, де була присутня Юлія Тимошенко і представники міжнародних організацій, чітко було заявлено, що голова облорганізації Костянтин Бондарєв. Проте ТВК прийняла списки від Володимира Майбоженка, виключеного з партії. За його словами, він поновлений головою за рішенням суду. Але за законом державні органи не мають права втручатися в партійні справи!
Аналогічні ситуації в багатьох інших організаціях. Представники владної коаліції з телеекранів розповідають, що це, мовляв, внутрішні розбірки партійців і вони самі винні. Але чомусь ці розбірки почалися саме перед виборами і скрізь — за однаковим сценарієм.
Розповім про події в КиєвоСвятошинському районі, ситуацію в якому добре знаю. Про народних депутатів, членів фракції БЮТ у Верховній Раді говорять різне і часом небезпідставно. Але в нашому районі вирішили, що якість партійної організації починається з низових структур. Тут також була певна боротьба людей з різними інтересами, бізнесовими зокрема, але нині за районних партійців не соромно: ті, хто залишився, хочуть робити добрі справи.
У районі 29 партійних осередків (міські Боярка і Вишневе та 27 сільських). Усі одне одного добре знають, бо основу складають ті, які прийшли в партію, коли вона була в опозиції, за часів президентства Кучми. Первинні організації, як годиться, проводять збори, висувають делегатів на районну конференцію, де обирають районного лідера. Делегати конференції майже одностайно обрали головою районної партійної організації Сергія Громового. Про це складено відповідні протоколи.
А в районному штабі сидів собі молодий партієць, Георгій Майсурадзе, якого головою ніхто не обирав, не збирався, і про це навіть не йшлося. Раптом ми почули, що юстиція з якогось дива хоче зареєструвати його головою районної “Батьківщини”, видати посвідчення й печатку. Партійці близько двох тижнів пікетували відділ юстиції. І що ж? Майсурадзе зареєстрували! Логіка відділу юстиції чудернацька: обраного представниками первинних організацій Сергія Громового вважати необраним, а ніким не обраного Майсурадзе вважати обраним. І районна ТВК, представники якої були на районній партійній конференції справжньої “Батьківщини”, де висували кандидатів у депутати до місцевих рад, прийняли списки від лже“Батьківщини”, куди увійшли люди, контрольовані владою. І цей маразм “освятили” суди.
Подібне відбулося в Бориспільському, Броварському і багатьох інших районах. Обурені активісти партії вдалися до крайньої міри — голодування під ЦВК, де, до речі, розташована й обласна ТВК, і облдержадміністрація.
Із них почали відверто знущатися: одразу після початку голодування влаштували на цьому самому майданчику продуктовий ярмарок, дійшли до того, що якогось дня смажили й роздавали безкоштовно млинці тощо. Намагалися “сховати” палатку голодувальників від людей: то хотіли поставити прямо перед нею туалети, потім іншу палатку, збоку збудували сцену, на яку “витягали” поспівати якісь колективи.
Я розмовляла з одним із представників обласної влади, який почав з того, що “А ваша Юля Тимошенко домовилася про високі ціни на газ…” Кажу: залишмо в спокої Тимошенко, тут люди стоять за справедливість, власну гідність, проти диктатури, проти брехні. — “То подавайте в суд”. (Справедливість судів ми вже бачили: “партія сказала — ну а суд отвєтіл: “Єсть!”) Кажу: ваша влада обманює. — “Будьяка влада обманює”.
А люди голодують за те, щоб влада нас не обманювала! Зрозуміймо — якщо так легко розтоптати партію, то задавити будьяку людину — раз плюнути. Було б бажання! Апетит з’являється під час їди. Чи не ковтнуть нас усіх?
На дев’ятий день голодування мою подругу Тамару Бігун машина швидкої допомоги забрала до обласної лікарні. Процедури, крапельниці, підірване здоров’я. Кажуть, наступного дня в Гореничах, де вона працює: на базарі, в церкві, на вулицях тільки про це й розмовляли. Тамара — завідувач Гореницького дитячого садочка “Сонечко”, і сама, як сонечко. А ще — голова обласного об’єднання Міжнародної організації “Жіноча громада”, депутат районної ради. У селі — двигун добрих справ, швидка, струнка — “лялькою Барбі” називають. Садочок хороший, там чистота, порядок, постійний колектив, хоч зарплата, звісно, яка. Але люди тримаються. Коли будували в садочку кочегарку — Тамара щодня в сільській раді — то робітники потрібні, то матеріали. Бувало й сама траншею ставала копати. Або, пам’ятаю, біля клуба в білому костюмі прибирання організувала — мете, ноші тягає… І чиста. До неї бруд просто не пристає. З її прикладу я пізнала один із законів духовності: що більше роздаєш, то більше повертається тобі — щоб знову роздавати. Організовує дитячі свята — і на жодне не приходить без подарунків: ляльки, іграшки, книжки, морозиво тощо. Спонсори допомагають, бо вірять — усе піде дітям. То вона “гуманітарку” роздає, то дітям з малозабезпечених сімей путівки дістає. У районній раді сама боролася за лісовий масив на Стоянці, щоб не поділили на земельні ділянки: і в лісництво писала, і в прокуратуру, мовляв, лісові масиви — це легені міста… Не поборола — занадто “високі” особи були зацікавлені: тепер поставлять триметрові огорожі і простій людині до лісу по гриби зайти буде зась! Зате, об’їздивши багато разів різні інстанції, зробила майже неможливе — “вирвала” для багатьох людей державні акти на право володіння паями з Управління земельних ресурсів у КиєвоСвятошинському районі від Вадима Литвина… Тепер лікується.
Активісти голодування припинили, їх обстежили медики, лікують. А влада проігнорувала — голодуйте, хоч повмирайте.
Олена Бебешко, член КиєвоСвятошинського районного бюро вважає, що голодували недаремно: прорвали інформаційну блокаду, донесли до громадян України і до європейської спільноти інформацію про підготовку до фальшування місцевих виборів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment