Побудуємо суспільство знань?

(Львівська обласна Мала академія наук: віра, наука — і результати)

Актова зала Львівського національного університету ім. І. Франка наповнилася дитячими голосами: тут розпочинали навчальний рік академіки. Тактак, не дивуйтеся, учні Львівської обласної Малої академії наук (далі — МАН). Чому в університеті? Та тому, що президентом МАН від 1991 року став ректор ЛНУ імені Івана Франка, доктор фізикоматематичних наук, професор Іван Вакарчук.
Привітати учнів МАН, їхніх батьків, викладачів, окрім господаря ЛНУ — Івана Вакарчука, прийшли перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Мирон Янків, голова Західного наукового центру НАНУ і МОН України, академік Зіновій Назарчук, заступник начальника обласного управління освіти й науки ЛОДА Богдана Біляк, заступник декана філологічного факультету, доцент Василь Будний, учений секретар Інституту українознавства, кандидат історичних наук Остап Середа (випускник МАН), декан факультету електроніки Ігор Половинко, завідувач кафедри зоології, професор Йосиф Царик.
Вела урочисте дійство незмінний директор МАН Іванна Антонівна БородЧук, інтерв’ю з якою до вашої уваги.

Богдан ЗалІзнЯк,
м. Львів

“ПІДГОТОВЛЕНО КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОМЕТОДИЧНИХ
МАТЕРІАЛІВ”

— Скільки років плідно працює МАН?
— Уже понад 30 років Мала академія наук здійснює пошук обдарованих школярів і розвиває їхні творчі здібності. МАН була заснована 1978 року як Мала академія наук старшокласників м. Львова — “Еврика”. Першим президентом став Ігор Юхновський, нині академік, відповідальним секретарем — Леся Бартіш. У зв’язку з переїздом академіка Юхновського до Києва Львівську МАН очолив Іван Вакарчук. Від 1994 року Львівська МАН “Еврика” отримала статус позашкільного навчального закладу обласного підпорядкування.
— Скільки школярів у ній навчається?
— Щороку в секціях і гуртках навчається близько 1500 здібних школярів міста і області; у її районних і міських товариствах — 3500 учнів.
— За якими напрямами?
— Навчальновиховний процес здійснюється за трьома науковими напрямами: суспільні й гуманітарні науки, фізикотехнічні та математичні, хімікобіологічні, медичні й аграрні науки. До складу наукових відділень входять секції та гуртки.
— Де відбуваються заняття?
— На базі ЛНУ ім. Івана Франка, в окремих школах міста і комп’ютерному класі МАН. Для проведення занять запрошують викладачів ЛНУ ім. І. Франка, НУ “Львівська Політехніка”, науковців академічних установ міста, серед яких ФМІ НАНУ, Інститут прикладних проблем механіки й математики України імені Я. Підстригача, Інститут екології НАН України, Інститут біології клітин НАНУ, Інститут народознавства НАНУ, Наукова бібліотека імені В. Стефаника НАНУ, Наукова бібліотека ЛНУ ім. І. Франка, обласна науковопедагогічна бібліотека, а також архіви та музеї міста.
Ще на початку нашої діяльності секції, наукові відділення МАН очолювали: академік Р. Кучер, академік Я. Ісаєвич, професори І. Вакарчук, К. Малиновський, доктор фізикоматематичних наук Б. Пелех, доктор хімічних наук В. Яворський, кандидат технічних наук І. Федорів. Організовували літні табори. Науковці, як і нині, читали лекції, керували дослідницькими роботами учнів. Роботу МАН “Еврика” заслуховували на засіданнях бюро ЗНЦ НАНУ.
— Як нині працює МАН?
— Двічі на тиждень (у середу і п’ятницю) здійснюємо з деканами університету, членами приймальної комісії, працівниками МАН виїзди на зустрічі зі школярами районів із метою професійної орієнтації, залучення дітей до наукового пошуку. Ми — єдина в Україні область, яка має — в рамках МАН — дистанційне навчання. Є очнодистанційна школа для сільських школярів, а тепер — і з міст набираємо. Вони приїжджають до нас на канікулах на очні сесії.
На сайті МАН встановлено систему програмного забезпечення дистанційного навчання “Moodle”. Методисти МАН разом із науковцями ЛНУ ім. Івана Франка підготували комплекс навчальнометодичних матеріалів (електронні посібники, опорні конспекти, методичні розробки на електронних носіях) на допомогу учням. До речі, проект дистанційного навчання обдарованих школярів області здійснюється відповідно до заходів Програми розвитку освіти Львівщини на 2009—2012 роки, яка фінансується з обласного бюджету. Відеолекції проводять з хімії, історії, української мови, української літератури, біології, географії.
— Українці діаспори до Вас потрапляють?
— Так. До дистанційних лекцій має змогу приєднатися молодь української діаспори: з Башкортостану, Естонії, Сербії, Польщі, Румунії.
— Які основні форми занять?
— Лекції, гурткові заняття, індивідуальна робота науковців з учнями. Про дистанційне навчання ми вже говорили.
“ВАШІ ЗДОБУТКИ —
ЦЕ ЗДОБУТКИ ВАШИХ КРАЯН”

— Які секції найпопулярніші серед дітей?
— Це секція української філології (гуртки лінгвістики, українського мовознавства, літературознавства, теорії літератури, фольклористики та мистецтв). Учні, які володіють мистецьким словом, мають змогу відвідувати літературну студію “Галиця”, якою керує Зоряна Гладка, член Національної спілки письменників України. Учні секції німецької філології навчаються у літній школі в Німеччині, яку німецький уряд облаштував для обдарованих дітей, запрошуючи туди школярів із усього світу. Ми з ними маємо особисті зв’язки, оскільки є Асоціативним членом Європейської Ради високих здібностей. Присутні вітали на урочистому відкритті навчального року Михайла Мідяного, переможця ІV етапу Олімпіади з німецької мови, ІІІ етапу Конкурсузахисту, стипендіата Президента України, учня 11 класу школи № 8 Львова, учасника літньої школи в Німеччині, який звернувся до них з вітальним словом.
Дуже популярна секція журналістики, заняття в якій проводять викладачі факультету журналістики. Юні журналісти випускають газету “МАН і Я”. Соломія Буй, учениця 10 класу, посіла перше місце на конкурсі науководослідницьких робіт і стала стипендіаткою Президента України.
У секції психології організовано заняття з методики психологічних досліджень. Проводяться різноманітні тренінги. Кращі випускники стають аспірантами, працюють викладачами кафедри психології ЛНУ ім. Івана Франка.
Щороку відзначається здобутками секція історії, члени якої здобувають найвищі місця на всеукраїнських турнірах. До речі, на всіх кафедрах історичного факультету працюють випускники МАН. А Василь Федевич, випускник секції — стипендіат Президента України.
Хотілося б зі словами вдячності згадати віцепрезидента відділення суспільних і гуманітарних наук — академіка Ярослава Ісаєвича (цього року він відійшов у засвіти), який творив секцію історії упродовж багатьох років, читав лекції, керував дослідницькими роботами і залишив по собі багато учнів.
Голова секції правознавства, заняття якої відбуваються на базі юридичного факультету ЛНУ ім. Франка, доцент юрфаку Володимир Бурак. Колишні випускники МАН успішні політики (наприклад, кандидат юридичних наук Володимир Пилипенко), очолюють провідні юридичні фірми (брати Кушніри).
Не менш цікаві секції географії (голова — відомий в Україні ученийгеограф професор Олег Шаблій), економіки (нею постійно опікується декан економічного факультету, професор Степан Панчишин).  До складу відділення фізикотехнічних і математичних наук входять секції: математики, інформатики, фізики й астрофізики. Віцепрезиденти: професори Я. Притула і Л. Блажиєвський. Голова секції інформатики — професор М. Бартіш.
— Чим може похвалитися це відділення?
— Учні секції математики постійно перемагають на всеукраїнських конкурсахзахистах, є стипендіатами Президента України, а Володимир Любінець — студент Університету Ватерлоо (Канада).
Секція інформатики цікава тим, що її гуртки відвідують учні 6х класів. Цього року працюватиме гурток “Роботландія”. Секція має власний сайт. Учні також беруть участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Так, робота Богдана Качмара, учня 11 класу Львівського фізикоматематичного ліцею (науковий керівник — Вадим Маркелов, керівник секції інформатики МАН), “Реабілітаційна гра”, “Космічне тренування” (для дітей з ДЦП) була представлена на світовому конкурсі “ІнтелІSE F” у США, де отримала високу оцінку.
Одна з найстаріших секцій — секція фізики й астрофізики, яка працює на базі фізичного факультету й факультету електроніки ЛНУ ім. І. Франка. Її випускники стали відомими науковцями і працюють у ВНЗ і наукових установах України та за кордоном. Скажімо, Назар Сушко астрофізик, професор університету в Голландії, Тарас Яворський — професор університету в Канаді, Святослав Вакарчук, соліст гурту “Океан Ельзи” — також кандидат фізикоматематичних наук.
Наступне відділення — хімічні, біологічні, медичні та аграрні науки. Віцепрезиденти: професори Євген Ковальчук і Йосиф Царик. У секції біології працюють гуртки ботаніки, зоології, генетики, мікробіології, фізіології рослин та екології. Випускниці цієї секції — Марта Оверчук і Ольга Дорош стали стипендіатами Президента України.
Учні секції хімії беруть участь у науковопрактичних конференціях, які проводить хімічний факультет ЛНУ ім. І. Франка, зокрема у ХІ Міжнародній конференції з кристалохімії інтерметалічних сполук, отримують іменні премії професора Євгена Гладишевського.
— Які ще заходи проводить МАН для пошуку обдарованих школярів?
— Обласні турніри, конкурсизахисти, конкурси юних літераторів, художнього перекладу, фестивалі з наукової творчості. 2010 року 35 учнів МАН стали переможцями всеукраїнського конкурсузахисту, 12 з них отримали стипендії Президента України. До речі, можемо похвалитися: Львівська обласна МАН посідає перше місце за рейтингом серед областей України за результатами всеукраїнського конкурсузахисту.
Для того, щоб виховувати освічену, патріотичну, творчу молодь МАН влаштовує урочисті академії, літературні вечори, зустрічі з цікавими людьми, навчальні екскурсії, диспути, “круглі столи”.
Цього року вперше Львівська обласна МАН спільно з Українським державним центром Мала академія наук України організувала дві всеукраїнські школи: фізикоматематичну та комп’ютерних наук, учасниками якої стали 90 учнів із різних областей України.

Замість післямови. “Це не тільки навчання, це  перший крок у науку. Ви тут, у Малій академії наук, познайомитеся з людьми, які творять науку, які в ній досягають вершин, які підносять українців у світі. Хотів би звернути увагу на такі категорії як  віра і наука. Віра — поняття, сильніше за науку. Бо тоді ви вірите, що світ можна пізнати. Віра вчить нас, як потрапити на небо, а наука — як це небо влаштоване”, — так промовисто закінчив виступзвернення до нових членів МАН її нинішній президент — Герой України, професор Іван Вакарчук. А академік Зіновій Назарчук, голова ЗНЦ НАНУ додав: “Крок, який ви зробили сьогодні, зможе змінити ваше майбутнє. Наукова праця формуватиме ваш характер. І ще пам’ятайте: наукова праця і здобутки на цій ниві пов’язують вас із землею, де ви народилися”.
Тож будемо вірити, що завдяки зусиллям видатних учених України та їхньої майбутньої зміни — учнів і випускників Львівської обласної Малої академії наук ситуація в українській науці змінюватиметься на краще. Власне, а чому б і ні? Тим паче, що за 30 років діяльності МАН близько 300 колишніх МАНівців захистили дисертації, стали кваліфікованими спеціалістами в різних галузях. А 5 лютого 2010 року в ЗНЦ НАНУ відбулося засідання Ради виконкому ЗНЦ Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, на якому йшлося про залучення обдарованої учнівської молоді до науководослідної роботи Львівської обласної Малої академії наук. Як підсумок — укладено Угоду про співпрацю з Львівською обласною Малою академією наук. Є і віра, і надія, що Україна нарешті візьме творчий курс на побудову суспільства знань.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment