СИНІВСЬКА СПОВІДЬ МАТЕРІ

Олеся ЗОРЯНА,
м. Київ

Книга Миколи Томенка “Трудова книжка матері”, вистраждана поетом упродовж життя, стала тетралогією — у новому виданні тепер чотири книги, об’єднані спільною тематикою: всепроникною любов’ю до Матері, Матерітрудівниці, Матеріберегині, Матерістрадниці.
Трагічні сторінки української історії, епоха сталінського колгоспного рабства, голодне повоєнне дитинство, жорна репресій — це все постає перед очима, як жива картина, відтворена талантом поета й проймає до кісток, морозить душу, обертається пекучою сльозою, вібрує в душах мільйонів українців, які підтверджують — Велика Правда виростає з кожного рядка, з кожного слова поета. Ця жорстока Правда крутих глиняних замісів, у які заганяли наших Матерів, бездушність об’їждчиків, потріскані до крові руки, що в мороз зрізали гичку з буряків, ненаситне жерло сепаратора, яке відбирало останню краплину молока — пече душу, але скільки ніжності й добра ще лишалося в матері для своїх дітей.
Прийшовши з поля, де тільки вона брала сили зібрати у вузлики насіння, а навесні рядочком посадити півники, з лободи та кропиви щось зготувати голодним дітям, а ще, завдавши мішечок із житом на плечі, піти до млина?
Материнським теплом зігріте поетове дитинство переросло в четверту книгу “Як ми любили Вас, Мамо” — синівську сповідь Матері, Україні. Всю поетову життєву дорогу освітлює образ матері.
Унікальність цієї книжки в тому, що поет аж кипить від ненависті до машини зла, до вождів та їхніх поплічників, від глуму над нацією катівукраїноненависників і водночас так тепло й ніжно змальовує Матір, а з нею і всіх українських жіноктрудівниць. Напевне, в жодній іншій книзі ми не знайдемо стільки разів вимовленого слова “МАМО” — найдорожчого, що було, є, буде в нашому житті.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment