Х СЛОВ’ЯНСЬКИЙ З’ЇЗД У КИЄВІ

Олег ДАНДУР’ЯНЦ

У середині листопада за участі представників двадцяти слов’янських етносів у Києві відбувся Х Слов’янський з’їзд, який нібито продовжував ряд з’їздів, започаткованих ще у XIX ст. у Празі, коли слов’яни були поділені межами ворогуючих імперій. За сто років дещо змінилося, але, як виявив з’їзд, слов’яни все ще залишаються загроженими. Небезпека полягає у втраті ідентичності слов’ян у глобалізованому світі та у загрозі навали на слов’янські землі іноземців з країн третього світу та Китаю, від чого наразі потерпає Західна Європа. Була також зазначена загроза всесвітньої екологічної катастрофи унаслідок людської діяльності.
Крім цього, на з’їзді виявилися суперечності й у ставленні слов’ян до збереження власних мов та культур. Особливо вражали у цьому аспекті білоруси, які, схоже, взагалі не розуміють взаємозв’язку між збереженням мови зі збереженням етносу: всі надії вони покладають на державу та президента Лукашенка. З цього приводу на з’їзді відбулося кілька цікавих оказій. Наприклад, коли виступав представник Білорусі та вимовив ім’я та по батькові президента, представники великої білоруської делегації встали. Присутні подумали, що до зали засідання зайшов сам Лукашенко — усі також підвелися. Інший приклад дивних мутацій білоруської суспільної свідомості полягав у бурхливих оваціях білорусів промовцю, прихильникові сталінської політики по відношенню до незгідних. Це викликало жах в українських представників та вилилося у суперечку між ними й головою білоруських рідновірів Сацевичем, який, завжди ходячи у національному білоруському вбранні, не знає білоруської мови, хоч і намагається її вивчити (за його словами) та відверто симпатизує сталіністам.
З’їзд розпочинався та закінчувався круглим столом на тему “Ідея роду у відродженні слов’ян”, який відбувся у Книжковій палаті України. Модератором круглого столу був Владимир Сацевич.
На круглому столі виступи людей, які промовляли українською, викликали обурення деяких делегатів із Росії, які не розуміли української. Звісно, українські представники відчували тиск, було таке враження, що вони гості у власному домі. Але були і протилежні приклади — представник польських рідновірів Сташко говорив українською, а один з росіян, Тулаєв, здивував усіх частиною свого виступу українською мовою. Як виявилося, він знає вісім мов.
На мою думку, Х Слов’янський з’їзд, як і всі схожі заходи, передусім має цінність для встановлення безпосередніх контактів між людьми, які не байдужі до майбутнього слов’янського світу. Документи ж, які ухвалюють на цих заходах, мають лише рекомендаційний характер, хоч і потрапляють на столи державних чиновників. У цьому аспекті хотілося б зазначити, що документ, який ухвалив з’їзд, не бачили більшість із тих, хто за нього голосував. Дебати, у ході яких стало ясно, що кожен, хто якось співвідносить себе з рідновірством чи язичництвом, має власне коло сенсів, інтересів і розумінь, що різко відрізняє природне світосприйняття в стилі “нео” від того, яким воно є в прихильників монотеїстичних релігій та атеїстів.

Від редакції. Ми звернулися до голови об’єднання рідновірських організацій Галини Лозко з проханням прокоментувати подію.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment