Артемій Ведель (1767—1808) — видатний український композитор, диригент, співак і скрипаль. Він навчався в КиєвоМогилянській академії до 1787 р., пройшов навчальний курс до класу філософії, здобув ґрунтовну гуманітарну й музичну освіту. Саме навчаючись у Могилянці, Ведель почав компонувати свої перші музичні твори. Він диригував студентським хором та оркестром, виступав як соліст і скрипаль. Співак із хору, яким керував Ведель у Академії, розповідав згодом (цей текст зберігся в історичних архівах): “…це був красивий юнак з очима, що випромінювали світло, мав ніжний голос, спокійний характер і був надзвичайно тактовний”. 1788 відряджений митрополитом Київським і Галицьким, протектором КиєвоМогилянської академії С. Мисливським із малолітніми співаками до Москви, де керував капелами генералгубернатора Москви Петра Єропкіна, а після його відставки — Олександра Прозоровського. Ці капели за мистецьким рівнем і значенням в імперії посідали визначне місце слідом за Придворною імператорською капелою. Для керівництва ними підбиралися найрізноманітніші музиканти. Отже, вже тоді талант Веделя був визнаний музичними колами і дістав високу оцінку”.
Але доля вчинила жорстоко з музичним генієм Веделя — його твори заборонили, а самого відправили до божевільні. Та, попри важкі життєві перипетії, музика Веделя не померла. Ми не знаємо повного обсягу музичної спадщини композитора. Сьогодні відомо близько 80 музичних творів Артемія Веделя. Серед них хоровий концерт, шість тріо, серед яких “Покаяния отверзи ми двери”, дві літургії Іоанна Златоуста, Всеношна і один світський кант.
Традиції талановитого композитора нині продовжує народна академічна хорова капела “Почайна” Національного університету “КиєвоМогилянська академія”. Зокрема її засновник і незмінний керівник — Олександр Жигун, заслужений артист України. “Почайна” давно вже зарекомендувала себе як один із провідних українських колективів у царині академічної музики. Зпоміж її здобутків — виконання як світських, так і духовних творів найкращих українських композиторів останніх століть. Причому чимало з цих творів саме “Почайна” виконала вперше — і виконала на найвищому рівні. Один із таких проектів — “Автографи Веделя”, що не так давно був представлений у різних містах України і світу. Пропонуємо читачам “Слова Просвіти” інтерв’ю з керівником хорової капели “Почайна” О. І. ЖИГУНОМ.
— Олександре Івановичу, Ви зробили чимало для того, аби відкрити Артемія Веделя в Україні і у світі. Чим саме цей композитор завоював таку Вашу прихильність?
— Артемій Ведель — унікальний талант світового рівня. До 30 років він, маючи надзвичайно трагічну долю, написав більше 30 концертів, а також всеношні, літургії. Вражає, якою чіткою була його музична техніка. Швидше за все, це мало місце завдяки середовищу, яке було сформоване в ті часи в КиєвоМогилянській академії, зрештою, в Києві, і яке виховувало таких велетівкомпозиторів. Ми не можемо стверджувати, що Ведель мав якогось одного вчителя. Він із дитинства співав у хорі. Уже у 18 років здобув гарну музичну освіту.
Нині Ведель відомий світовому загалу, але його знають поверхово. Ще коли у 60х роках вийшла книга Сергія Плачинди “Неопалима купина”, там були короткі відомості про Веделя — і це вражало всіх нас — і фахівців, і пересічних читачів. Виникало запитання: хто ж такий Ведель, цей загадковий геній музики? Його ноти знайти було просто неможливо, адже їх 300 років забороняли. Зараз ці часи, на щастя, минули, і сьогодні багато творів Веделя видано, проспівано, знайдено… Сьогодні Ведель став для нашого хору дуже близьким. Мені здається, не буде перебільшенням сказати, що Артемій Ведель став ніби нашим сучасником, нашим духовним патроном.
— Сьогодні Ви працюєте над програмою “Автографи Веделя”. Як з’явилася ідея цього проекту і наскільки вже вдалося його реалізувати?
— Коли ми робили програму “Автографи Веделя”, то передовсім спиралися на його автографічні твори, тобто такі, що були записані власноруч. Ми першими звернули увагу на цей “Автограф”. На щастя, в КиєвоМогилянській академії збереглася партитура, яка колись “виховала” багатьох хормейстерів і хоровиків, починаючи від ХІХ століття до Кошиця, Стеценка, Петрушевича, зрештою, всіх тих, хто пройшов школу хору в КиєвоМогилянській академії. Я власноруч переписав “Автограф” уже в сучасному ключі (“аранжуванні”, якщо хочете), і ми почали його виконувати. Це було справжнє українське відкриття в царині музики! Твір мав величезний успіх у слухачів!
Ще наприкінці 80х років ми зробили почеркову експертизу. Я підготував автографи, лист і рапорт, які були у справі А. Веделя й мають офіційний характер. На підставі цих матеріалів було доведено, що “Автограф” справді належить саме Веделю.
Сьогодні ми зробили Літургію і два хорові концерти. Це надзвичайно цікаві твори. В НаУКМА відбувся благодійний вечір, де всі охочі мали нагоду ближче ознайомитися з Веделем. Відбулася душевна і в чомусь навіть науководослідницька зустріч, на якій були присутні поважні українські музиканти, письменники, журналісти. Цей концерт — відкриття наших композиторів, це те, чим ми можемо пишатися. Подібні заходи засвідчують високу культуру теперішньої Могилянки, високий естетичний смак.
— Крім КиєвоМогилянської академії, де ще Ви презентували цю програму? Чи вдалося знайти прихильників мистецтва Артемія Веделя в інших регіонах України та світу?
— З цим концертом ми їздили до Полтави, де виступали в Успенському соборі. Зібралося дуже багато людей. Маємо позитивні відгуки у пресі і чималі пожертви. Ця програма залишила чудові враження і в слухачів, і у виконавців. Ми отримали подяку від КременчуцькоПолтавського єпископа. Також гастролювали з цим концертом в Італії, Чехії, Польщі, Австрії, де мали надзвичайний успіх.
— Як сьогодні ми повинні розуміти постать Артемія Веделя? Ким він є, зокрема для НаУКМА, для України загалом?
— Ця особистість надзвичайно потрібна КиєвоМогилянській академії. Досвід Артемія Веделя свідчить, що виховати такого композитора може тільки великий народ, із великою науковою, культурною і, зокрема, музичною базою. Ведель — послідовник Дмитра Туптала, Григорія Сковороди і всіх тих, хто займався в КиєвоМогилянській академії духовним співом. Це та особистість, яка надає право стверджувати, що Україна означена видатними постатями, гідно поцінованими в Європі. Зрештою, Ведель засвідчує, що система освіти в КиєвоМогилянській академії не поступалася світовим культурноосвітнім і науковим традиціям.
Спілкувалася Ольга ІЖИК,
студентка НаУКМА