Олексій ЛАЗЬКО: «НАША МЕТА – ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ»

photo-297Метою “Інституту Україніки” – міжнародної громадської організації, створеної в Дніпропетровську за підтримки Благодійного фонду Олексія Лазька, є формування нової громадської свідомості, що ґрунтуватиметься на етнопсихологічних і культурних цінностях українського народу. Сьогодні Інститут працює над низкою дослідницьких проектів і розробляє масштабну історико-архівну програму. Окрім цього, ведуться соціологічні та психологічні дослідження, влаштовуються виставки, семінари та лекції. Про діяльність “Інституту Україніки” розмовляємо із його засновником Олексієм Лазьком.

— Пане Олексію, як виникла ідея створення “Інституту Україніки”?
— Мої дідусі, бабусі, батьки родом із Дніпропетровщини. Моя родина зустрічала тут жовтневу революцію, пережила колективізацію, Голодомор, гітлерівську окупацію, крах радянської імперії. Донедавна ми мали радянську ідеологію. Сьогодні ж, готовий стверджувати, наша держава не має жодної ідеології. І як розвиватися молоді в такій державі, з кого брати приклад? Виникла ідея: створити підґрунтя для майбутньої державної ідеології — міський патріотизм. А для цього потрібно знайти людей, які творили це місто, повернути їхні імена із небуття, донести до широкого загалу. Спочатку з цією метою було створено Фонд Олексія Лазька, потім уже фонд не міг вмістити всі проекти, напрацювання. Було вирішено створити міжнародну громадську організацію “Інститут Україніки”. Створення Фонду, Інституту — це внесок нашої родини у справу духовного відродження міста, України. Але ми, на щастя, не самотні. Сьогодні в “Інституті Україніки” працює багато чудових людей. Очолює Інститут Ірина Довгалюк. Жоден проект не проходить без її активної участі.
— Які з проектів, вже реалізованих, заслуговують на особливу увагу?
— Обов’язково відвідайте наш сайт ukrainica.org.ua, де наводиться детальна інформація з кожного проекту. Крім того, в розділі “Події” зафіксовано хронологію всіх наших справ, які вже були зроблені. Так, працюючи над проектом “Кладовища України — Пантеони історії” ми відновили кладовище в Сурсько-Михайлівці Солонянського району, де разом із місцевими краєзнавцями знайшли поховання Микити Леонтійовича Коржа — свідка останніх днів Запорозької Січі. Спогади січовика Коржа чи не єдині історичні джерела тієї доби, якими скористалися свого часу й відомі історики Д. Яворницький та А. Скальковський. На могилі Коржа ми встановили пам’ятний знак. Але метою цього проекту є насамперед створення єдиного всеукраїнського реєстру старовинних кладовищ XVII—XIX сторіч, з обов’язковим залученням до такої роботи учнів шкіл. Це виховує в дітях повагу до попередніх поколінь, до історії краю.
Дуже важливим у цьому контексті й у вихованні міського патріотизму є проект встановлення меморіальних форм, на яких ми не робимо портретів, а передаємо образ відомих людей через їхні дії. Автор ескізів дощок — Олександр Бородай у своїх проектах максимально врахував не лише особливості архітектури будівель, а й унікальні риси особистості кожної людини, чию пам’ять вони увічнюватимуть. Колективом науковців було створено перелік із 35 видатних особистостей, які зробили вагомий особистий внесок у розвиток Дніпропетровська. Ми встановлюємо меморіальні форми на будинках, у яких мешкали ці люди, видаємо нариси про їхнє життя і діяльність, які розповсюджуємо в бібліотеках, школах. До 2014 року я планую розробити маршрути для відмінників шкіл, щоб вони мали змогу побачити всі ці будинки, знали про людей, на яких варто рівнятися.
Маємо багато видавничих проектів. Серед них український культурологічний альманах “Хроніка 2000”, багатотомник “Усна історія Степової України” (вже видано 8 томів), книжки, брошури, колекція листівок тощо.
— Пане Олексію, до редакції “Слова Просвіти” надійшов колективний лист від мешканців Дніпропетровська, в якому вони повідомляють: у Вашому місті активно пропагується ідея, що імператриця Катерина є його засновницею. Ваш коментар може бути відповіддю нашим читачам.
— Ще один проект “Інституту Україніки” має назву “Місто та час”. Ми розпочали його з відкриття пам’ятного знака на честь Кодацької паланки, з якої розпочалася історія нашого міста. Також видали монографію, над якою працювали відомі науковці — “Палімпсест. Коріння міста: поселення ХVI—XVIІI ст. в історії Дніпропетровська”. У книзі на основі комплексного опрацювання писемних, археологічних і картографічних джерел розглядаються питання історичної топографії, формування та історії населення пунктів, які існували в межах м. Дніпропетровська. Визначається їхня роль у розвитку регіону, зв’язки між ними і значення Нового Кодака як міста, що 365 років тому дало початок Дніпропетровську. Це і є справжня історія його заснування. Адже в той час, коли сюди приїхали Катерина з Потьомкіним, тут уже працювала міська інфраструктура. Отже, не цариця, не росіяни принесли нам цивілізацію, а вона тут була споконвіку.
За результатами дослідження, ми оприлюднили Відкритий лист щодо необхідності зміни офіційної дати заснування міста Дніпропетровська, збираємо підписи громадськості. Під листом навіть підписалися перші два президенти України — Леонід Кравчук і Леонід Кучма.
— Що плануєте в перспективі?
— Наша мета — формування свідомості на регіональному і на національному рівнях. Хочу, щоб у той час, коли ми вже будемо літніми людьми, навколо діяло суспільство зі сформованою національною свідомістю. І хоча зараз Дніпропетровськ переважно російськомовне місто, ми робимо все для того, щоб у людей було бажання вивчати українську мову. Так, 9 листопада за участі “Інституту Україніки” в Дніпропетровську було проведене відкриття ХІ Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика.
У рамках проекту “Села України” МГО “Інститут Україніки” продовжується конкурс “Моє село” на найкращу розповідь про історію, звичаї та особливості села, селища, смт. У рамках Конкурсу виходить радіопрограма в ефірі Дніпропетровського обласного радіо, присвячена історії та культурі українських сіл.
2 лютого 2011 року плануємо встановити меморіальну форму на честь талановитого українського письменника Валеріана Петровича Підмогильного.
Продовжуємо дослідження повстань та руху опору в Україні. Зараз працюємо над Драбівським повстанням у Черкаській області, повстаннями селян в Полтавській і Харківській областях. Результати цих пошуків дозволять описати, як саме виникав рух опору, в яких формах та наскільки він є характерним для українського народу.  За матеріалами досліджень планується зйомка документальної стрічки.

* * *
Мене до глибини душі вразила подвижницька діяльність МГО “Інститут Україніки”. Переконаний, що такі проекти нині життєво необхідно реалізовувати в кожній області України. Олексій Лазько та його однодумці уособлюють меценатство ХХІ століття, — саме таке, яким воно було протягом багатьох минулих століть. Після знайомства з Олексієм переконався, що будь-яка справа приречена на успіх, якщо нею керують люди, щиро залюблені у рідний край. Неймовірно приємно було спілкуватися з людиною, для якої бути фундатором краєзнавчих проектів — найбільше задоволення в житті.

Спілкувався Євген БУКЕТ
Фото автора

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment