Уляна ВОЛІКОВСЬКА
Які нові підходи у сфері продюсування ХХІ століття? Як захистити правове поле продюсерської діяльності в Україні? Які проблеми сучасного шоу-бізнесу? Саме такі важливі питання розглянуто на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Діяльність продюсера у культурно-мистецькому просторі ХХІ століття”, що відбулася у стінах Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Конференцію такого характеру організовано кафедрою теоретичної та прикладної культурології НАУКККіМ, яка вперше в Україні започаткувала нову сучасну спеціалізацію “Музикознавець-музичний продюсер, імпресаріо, викладач мистецьких дисциплін”.
Еволюцію продюсерської діяльності може забезпечити синтез практичного і теоретичного пластів культурології. Саме на цьому аспекті зосередилася завідувач кафедри теоретичної та прикладної культурології НАКККіМ Валерія Шульгіна, висвітлюючи особливості підготовки фахівців цього профілю та пріоритети науководослідної діяльності кафедри. Дослідивши нормативноправове регулювання продюсерської діяльності в Україні, заступник директора з наукової роботи УЦКД Міністерства культури і туризму України Валентин Солодовник дійшов висновку, що в українському законодавстві взагалі відсутнє універсальне визначення дефініції “продюсер”.
Не можна оминути увагою виступ доцента кафедри шоубізнесу КНУКіМ Олександра Литовка про фестивальну діяльність у роботі продюсера. Доповідач виокремив проблеми, від яких страждають вітчизняні музичні фестивалі, зокрема: відсутність чіткої концепції, яка б визначала оригінальність, “обличчя” заходів, недолуга інфраструктура, слабка уява про цільову групу відвідувачів фестивалів. Доцент кафедри менеджменту КНУКіМ Олександр Зирін розповів про “телевізійний формат” як елемент продюсерської діяльності в аудіовізуальній сфері України, наголосивши, що українцям “збочують” уяву про телебачення, але вітчизняний ринок не може цьому протистояти, адже “на українське гроші не дають”. Проте є і позитивні моменти — прихід на наш ринок міжнародних форматів дає роботу українським телевізійним професіоналам, які хоча б не втрачають кваліфікацію. Професор кафедри теоретичної та практичної культурології НАКККіМ Лариса Горенко зосередилася на історикокультурологічному вимірі продюсерської діяльності, а також порушила проблему “ксерокопіювання” зарубіжних проектів. На її думку, потрібно виховувати продюсера, який матиме не вузькогалузевий, а інтегративний підхід до своєї діяльності та формуватиме навколо себе професійне середовище.
