Євген БУКЕТ
Нещодавно в селищі Макарів, що на Київщині, в затишній літературній світлиці місцевого ліцею відбулася подія, на яку громадськість Макарівщини чекала кілька років. За ініціативи керівника клубу “Пошук” районного центру дітей та юнацтва ім. Данила Туптала Діни Нетреби презентували книжку — “лебедину пісню” члена Національної спілки письменників України Петра Сиченка “Вітер з Холодного Яру”.
Діна Свиридівна Нетреба — член Національної спілки краєзнавців України, людина, що повернула із небуття сотні забутих імен партизан-підпільників (як радянських, так і членів ОУН). Вона — упорядник першої і єдиної в районі антології творів письменників краю “Літературна Макарівщина”, невтомний дослідник історії сіл, багаторічний передплатник тижневика “Слово Просвіти”. Наша остання спільна робота — “Нариси з історії Ясногородки”. Протягом кількох років Діна Свиридівна допомагала мені збирати матеріал про відомих мешканців і гостей села. До книги увійшли п’ять нарисів написаних Д. Нетребою і понад два десятки унікальних історичних світлин, які вона віднайшла в домашніх архівах ясногородців. Саме в цьому селі знаходиться садиба Сиченків — осередок громадського, літературного і краєзнавчого життя другої половини ХХ століття. Діна Нетреба — найпалкіший послідовник ідей Петра Сиченка, вважає своїм обов’язком берегти пам’ять про видатного сина й полум’яного патріота рідної Макарівщини.
Історичний роман Петра Сиченка “Вітер з Холодного Яру” був завершений ще 1993 року. Він розповідає про події селянсько-козацького повстання на Правобережній Україні 1768 року, що в історії отримало назву Коліївщини. Роман — остання і найбільша за обсягом частина трилогії про Коліївщину. Перші дві книжки “Ой гук, мати, гук” (1972) і “Ріки виходять з берегів” (1985) Петро Сиченко написав у співавторстві з істориком Віталієм Кулаковським. Кандидатська дисертація В. Кулаковського була присвячена якраз подіям гайдамацького повстання 1768 року, тому ця тема була глибоко досліджена, авторам був відомий значний фактичний і фольклорний матеріал, і як наслідок — усі чоловіки-герої трилогії є реальними історичними особами. У заключній частині трилогії автор доповнив і узагальнив інформацію, подану в попередніх двох. Тож слушне твердження читачів, що історичний роман “Вітер з Холодного Яру” — вершина творчості митця.
Сонячного березневого дня 2004 року письменник Петро Сиченко після тривалої хвороби відійшов у кращі світи, так і не дочекавшись виходу в світ свого останнього роману. В липні того ж року в районній газеті “Макарівські вісті” було оприлюднене спільне звернення районного осередку “Молодої Просвіти” та клубу “Пошук” до громадськості із закликом зібрати кошти на видання книги “Вітер з Холодного Яру”. На заклик відгукнулася територіальна громада села Новосілки на чолі з сільським головою Наталією Плотніцькою. 20 листопада 1922 року Петро Сиченко народився в Новосілках, і мешканці села вирішили саме в такий шляхетний спосіб вшанувати пам’ять земляка. Восени 2008 року книжка побачила світ. Але через низку обставин її презентація відкладалася протягом двох років.
Літературна світлиця зібрала багатьох шанувальників творчості письменника-земляка. Не буду перелічувати всіх учасників презентації, адже приміщення було переповнене. Погодьтеся, не часто можна прочитати вишуканий художній твір, у якому кожна сторінка присвячена з дитинства знайомим селам, де в кожному рядку зустрічається знайоме прізвище, а найголовніше — читача із перших речень захоплює динамічний сюжет, що непомітно вплітається у візерунок фактів із героїчного минулого краю. Ліцеїстів, які, готуючись до презентації, прочитали роман “Вітер з Холодного Яру”, переповнювало почуття патріотизму. Переконаний, саме на таких книжках потрібно виховувати молодь, адже в них — душа українського народу.
