“Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років” — під такою назвою в Чернігові пройшла Міжнародна наукова конференція. Науковці обговорювали малодосліджену сторінку історії Київської Русі.
Петро АНТОНЕНКО
Організаторами конференції були Інститут історії, етнології та правознавства ім. О. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка; Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Короленка; Національний архітектурноісторичний заповідник “Чернігів стародавній”, Чернігівський історичний музей ім. В. Тарновського, Товариство пам’яті князя Оскольда, релігійнофілософський журнал “Віра і життя”, Благодійний фонд “Новий Чернігів”. Конференція пройшла за сприяння обласної державної адміністрації.
Захід проводився з нагоди 1150річчя походу князя Оскольда Київського на Константинополь і укладання мирного договору між Руссю та Візантією. Як відомо, у результаті цієї визначної події відбулося міждержавне визнання Київської Русі як самостійної держави.
У перший день в обласній бібліотеці ім. В. Короленка з доповідями виступили відомі дослідники, зокрема Петро Толочко, доктор історичних наук, академік НАН України, директор Інституту археології НАН України, Володимир Коваленко, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка, Сергій Шумило, заступник голови Товариства пам’яті князя Оскольда.
Спектр наукових виступів був доволі широким. Зокрема Олена Черненко, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Чернігівського національного педуніверситету, розповіла про давньоруські християнські старожитності НовгородСіверської землі, Володимир Руденок і Тетяна Новік, науковці заповідника “Чернігів стародавній” — про християнський вплив на поховальний обряд за матеріалами археологічних досліджень у Чернігові, а Олександр Терещенко, старший науковий співробітник Центру археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя ім. Д. Самоквасова Чернігівського національного педуніверситету, виступив із науковою розвідкою на тему “Війни перших Рюриковичів у контексті становлення Давньоруської державності”.
Другого дня конференція продовжувалася в приміщенні Колегіуму, пам’ятці архітектури заповідника “Чернігів стародавній”. Дуже цікавою і дискусійною була доповідь Володимира Личкована, доктора філософських наук, професора, завідувача кафедри Чернігівського педуніверситету “Сигнатура Симаргла в ранньохристиянській культурі Київської Русі”. Історик із Росії Сергій Цвєтков, письменник, головний редактор видавництва “РуськоБалтійський інформаційний центр “БЛІЦ”, виступив із доповіддю “Похід русів на Константинополь у 860 році і проблема вибору віри”. До речі, після конференції генеральний директор заповідника “Чернігів стародавній” Юрій Соболь і Сергій Цвєтков обговорили шляхи співпраці щодо вивчення старожитностей Чернігова та видання наукових книг.
У резолюції конференції сказано, що початок східнослов’янської державності необхідно виводити від першого дипломатичного визнання її на міжнародному рівні. Така подія в історії Києворуської держави мала місце 1150 років тому, коли в червні 860 р., після тижневої облоги столиці Візантійської імперії Константинополя флотом русів на чолі з князем Оскольдом Київським, було укладено мирний договір. Цей договір уперше пов’язав Русь і Візантію міждержавними відносинами, започаткував дипломатичні, торговельні та культурні взаємини на шляху “із варяг у греки”, відбулося хрещення Київського князя Оскольда і було започатковане поширення християнства на Русі.
Усе це засвідчує, що Київська Русь задовго до появи на Півночі династії Рюрика сформувалась як повноцінна самостійна держава. З часів князя Оскольда почався поступовий процес не лише поширення християнських світогляду, цінностей та культури, а й долучення Київської Русі до візантійськохристиянської цивілізації.
Не випадково від походу князя Оскольда на Царгород давньоруський літописець виводить початок Київської Русі і її державності. “Повість минулих літ” відзначає, що саме з цього часу “начася прозывати Руська земля”. І саме з цієї події давньоруські літописці вели хронографічний відлік у своїх літописах — “Отсель начнем и числа положим”. Це свідоцтво вітчизняного літопису є вагомим підтвердженням історичної та політичної важливості походу 860 р. і досягнутих дипломатичних домовленостей для міжнародного утвердження первісної Київської Русі як повноправної незалежної держави та початку її поступової християнізації.
Дослідники запланували продовжити вивчення таких маловідомих сторінок нашої історії, як християнізація Київської Русі.
До проведення цього цікавого заходу долучилася обласна “Просвіта”. Зокрема у просвітянському культурномистецькому центрі “Інтермецо” було організовано пресконференцію науковців — учасників міжнародної конференції. А потім тут пройшла презентація книги Сергія Шумила “Князь Оскольд і християнізація Русі”.