Я ГОРДИЙ ТИМ, ЩО УКРАЇНЕЦЬ ЗРОДУ

img_8042Надія КИР’ЯН
Фото Олеся ДМИТРЕНКА

Так називається конкурс юних поетів і прозаїків, який традиційно проводить ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка серед школярів. Цього року підбиття підсумків конкурсу і вручення призів переможцям відбулося в Національному музеї літератури України.
— Я радий, що ви долучаєтеся до нашого слова, яке увібрало історію тисячоліть, — сказав учасникам дійства відповідальний секретар “Просвіти” Микола Нестерчук. — Ви талановиті, а талант — це на 90 % праця. Успіхів вам, натхнення, нових перемог.
Голова журі конкурсу письменник Василь Василашко побажав школярам віри в силу рідного слова, яке має надзвичайну енергетику. Навів приклад, що видатний український письменник, педагог, просвітянин Борис Грінченко, у сім’ї якого розмовляли російською мовою, прочитавши “Кобзар” Шевченка, повернувся до своїх коренів і завдяки цьому досягнув великих успіхів.
На конкурс надійшло близько 200 поетичних і прозових творів із Вінницької, Київської, Одеської, Сумської, Черкаської, Чернівецької областей та Києва.
Серед наймолодших (7—10 років) за поетичні твори перше місце виборола Валерія Кулінич із Київської спеціалізованої школи І ступеня № 324, у віковій категорії 11—14 років на першому місці Анна Потебенко з Сумської ЗОШ І—ІІІ ст. № 6, серед найстарших (15—18 років) — Вікторія Волощук із Чернівців.
Перші місця серед прозаїків вибороли Олександр Середа з Сумської спецшколи І—ІІІ ст., Єлизавета Маковецька з Сумської ЗОШ І—ІІІ ст. № 2 ім. Б. Берестовського та Андрій Тужиков із Чернівецького індустріального коледжу.
За кожною дитячою перемогою — величезна праця вчителів, наставників, допомога спонсорів, які підтримують дитячі таланти, надають кошти на друк дитячих збірок. Наприклад, Вікторії Волощук допоміг видати збірку поезій “Серцем тебе обіймаю” з диском пісень Сергій Шехтер. Учителька української мови з м. Іллічівська Одеської області Лідія Верготі розповіла, що їхні починання завжди підтримує мер міста, завдяки чому переможці мають змогу приїжджати до Києва. Учениця з Іллічівської гімназії № 1 Карина Мельничук вдруге перемогла в цьому конкурсі.
Особливістю нинішнього конкурсу є те, що багато дітей присвятили твори українській мові. Ліза Маковецька видала збірник казок “У королівстві рідної мови”, герої якої — гордовитий Інфінітив, братипрефікси При та Пре, самовпевнений Корінь. Наталія Манько склала казку про царство Української мови, де жили Синоніми, Антоніми, Архаїзми, Неологізми, Діалекти тощо, які сперечалися, хто з них найважливіший і найпотрібніший. Розв’язати їхню суперечку послали юнака, який спочатку недбало роздивляючись Синонімічні ряди, класичні Історизми, Терміни, Діалектизми, “втомився їх вислуховувати, а не те, що розуміти”. Раптом “полинула пісня козацька, ожило слово Лесі Українки, зазвучало палке звертання Шевченка, полилася мова простого українця… Уперше зблизька побачив підліток велич і красу Лексики, багатство її володінь. І пом’якшало, наповнилося серце юнака гордістю за рідну мову”. Наші юні поети й прозаїки, без сумніву, відчули красу рідної мови. Ось деякі їхні твори.

МАМІ
Сумні без тебе осінь і весна,
Втрачає барви і холоне літо.
Тепер тебе я бачу лиш у снах
І розмовляю тільки у молитвах.

Я мріяла руч об руч із тобою
Пройти життя і тішити тебе
Здобутками…
За млою голубою
Тебе сховали безміри небес.

Та ти для мене суща і жива,
Підказуєш, як жити і творити.
Від тебе — всі наснаги і слова,
Моїх пісень мелодії і ритми.

Ти житимеш завжди в моїх думках,
Світитимеш яскраво у душі.
З тобою я здолаю біль і страх.
І вірші проростуть, як спориші.
Карина МЕЛЬНИЧУК

ЗАЙЧИКОВА ПРИГОДА
Із городу до долини
Котить зайчик капустину.
Капустина зупинилась
І сказала зайцю:
“Ой, зніму я цю хустину,
І кофтину, і носочки,
Залишу одну сорочку,
І спочину в холодочку”.
Валерія КУЛІНИЧ

ЗИМОВИЙ ДЕНЬ
Бабуся каже: тридцять років
Зими такої не пам’ятає.
Йдемо зі школи, і наші кроки
Відразу снігом замітає.

В дворі заметені ялинки,
Немов бабусі у хустках,
А на червоній горобині
Сховались китиці в снігах.

На гірці діти із санками,
Їм дуже весло усім.
Вони з червоними носами,
Але не поспішають в дім.
Денис ПІДЛУБНИЙ

МІЙ КРАЙ
Мій рідний край…
Мене незмінна частка,
Моя любов, турбота і журба.

Мій рідний край…
Мій дивний острівказка,
Мого дитинства чарівні літа.

Мій рідний край…
Тоненька нитка в серці,
Яка існує упродовж життя.

Мій рідний край…
Я вдячна татку й неньці
За дивний світ, в якому є і я.
Дар’я ТОРБАСЮК

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment