КРИВИЙ РІГ ПРОСВІТЯНСЬКИЙ

dsc0316Петро АНТОНЕНКО
ФотоСергія КОСИГІНА

Свої збори Криворізька міськрайонна організація Товариства “Просвіта” назвала своєрідно, перефразувавши відомий поетичний рядок: “Поет у Кривбасі — більше, ніж поет…” Звісно, це був не зовсім звичний вечір поезії: обговорювали у гострих дискусіях реалії сьогодення, роль і місце просвітян. Але вирішили проводити свої зустрічі у різноманітних формах і в різних аудиторіях. Сьогодні літературний захід, завтра — екологічна акція. Сьогодні затишний зал інформагенції, завтра — виступ на якомусь із промислових гігантів робітничого міста.
“Ми йдемо до людей, у колективи, — говорить голова Криворізької “Просвіти”, журналіст Микола Крамаренко. — Йдемо туди, де поки що домінує російська мова, і здійснюємо просвітницьку роботу, утверджуємо державний статус української мови. Ніхто не заперечує важливості просвітянської роботи в гуманітарній сфері, і в нас тісні контакти зі школами, інститутами, університетами (їх у місті два). Але тут утвердженням національної ідеї займаються на державному рівні. Ми ж підніматимемо інші сфери життя, наприклад, активніше впроваджуватимемо державну українську мову в міському транспорті”.
Одним із тих, кому на цих зборах було вручено Почесну грамоту Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка за підписом голови Товариства, народного депутата України Павла Мовчана, був керівник великого виробничого колективу — директор Криворізького комунального підприємства “Швидкісний трамвай” Роман Терещенко. До речі, мабуть, не всі знають, що в Кривому Розі є метро. Так, швидкісний трамвай — по суті, справжній метрополітен. Адже з понад 20 кілометрів його ліній 18 кілометрів прокладено під землею. Без підземного і розгалуженої мережі наземного трамваю важко було б обійтися в цьому величезному місті, де мешкає майже 700 тисяч осіб, місті, що має протяжність понад 120 кілометрів.
Тож Роман Терещенко удостоєний відзнаки “Просвіти” саме “за найкращу пропаганду української мови на транспорті в місті Кривий Ріг”. Отримуючи грамоту, Роман Якович гарною українською мовою зазначив, що і в російськомовному робітничому середовищі прагне впроваджувати українську, зокрема і в діловодстві, а вдома спілкується українською з онуками.
Варто додати, що серед нагороджених Почесною грамотою “Просвіти” була і кондуктор трамваю Алла Комишин за пропаганду української мови в транспорті.
Назвімо одразу й інших людей, яким на зборах було вручено почесні грамоти “Просвіти” за розвиток української мови, підтримку і пропаганду народних традицій, дослідження історичної спадщини. Це директор школи № 72 Вікторія Ничипорук, викладач Криворізького педуніверситету Людмила Лісогор, голова міського об’єднання краєзнавців Микола Бабенко, голова міськрайонної “Просвіти” Микола Крамаренко.
Микола Володимирович прозвітував про найцікавіші справи просвітян. Вони доволі різноманітні. У багатьох навчальних закладах, трудових колективах проведено День рідної мови. Організований просвітянами “Екологічний десант” зібрав на добру справу — очищення 10 гектарів соснового лісу — 250 мешканців міста. Під час акції висадили 600 дерев. Ще масштабнішою була екологічнокраєзнавча акція “Досліджуємо і відновлюємо історичну спадщину”. На дослідження, впорядкування перлини краю — знаменитої Дубової балки прийшли близько 2 500 осіб — студенти, викладачі Криворізького педуніверситету на чолі з ректором, інтелігенція, підприємці, пенсіонери, всі, кому не байдужа історія, довкілля краю. Серед інших заходів було згадано поетичний вечір до ювілею Ліни Костенко, поїздка просвітян на хутір Надія на Кіровоградщину, до родинного гнізда КарпенкаКарого, участь у фестивалі “Вересневі самоцвіти”, проведене в місті Купальське свято. Про ці та інші акції просвітяни зняли фільм, який показали на зборах.
Звичайно, просвітянин, патріот — “більше, ніж просто поет”. Тому на зібранні йшлося про сьогодення. І авторка низки поетичних книжок Любов Баранова завершила читання своїх віршів словами: “Мовчати, коли нація на краю прірви, — злочин”. І така напруга була у виступі доцента педуніверситету, кандидата філологічних наук Лариси Донченко, коли вона говорила про “екзистенцію страху”, що, на жаль, присутня в українцях, цитувала слова Хмельницького про “відсутність ієрархії, пораженство, зерна поразки”, також притаманні нашому суспільству. Водночас вона закликала до “відродження українського аристократичного духу”, зазначила, що і в цьому, здавалося б, доволі зрусифікованому краї українська мова живе, її почуєш у місті частіше, ніж, скажімо, у Дніпропетровську.
“Наша надія — на молодь, і вона тягнеться до просвітництва”, — зазначила кандидат філологічних наук Ганна Віняр. До роботи закликав на зборах криворізьких просвітян і голова Дніпропетровського обласного об’єднання “Просвіти” Сергій Довгаль.
Не оминули просвітяни і теми українського медіапростору. На зборах було немало передплатників нашої газети “Слово Просвіти”, ще чимало людей заявили, що, не гаючись оформляють передплату на 2011 рік і особисто, і на свої навчальні заклади. Говорили й про те, що треба відновити обласну просвітянську газету “Січеславський край”, а можливо, й започаткувати видання криворізької “Просвіти”.
Свої поезії прочитав еколог Іван Найденко. Взяв до рук гітару й порадував чудовим виконанням пісень просвітянин, лауреат всеукраїнських конкурсів бардівської пісні Валерій Карч. Як і більшість бардів, він починав із російськомовної пісні, але зараз, ставши просвітянином, дедалі більше пише українських бардівських творів.
— Роботи у нас, просвітян, вистачає, і ми за неї беремося, — зазначив, підбиваючи підсумки зібрання, Микола Крамаренко.
Характерно, що вже на самих зборах, на які запрошено не тільки членів Товариства, кілька запрошених написали заяви про вступ до “Просвіти”. Отож, до праці!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment