У ПЕРЕДЧУТТІ ОСЯЙНОГО СВЯТА

Уляна ВОЛІКОВСЬКА

Віками українці виробляли свої неповторні традиції, які є відображенням національного світовідчуття. Давньоукраїнські звичаї тісно переплелися із християнською сакральною культурою, і нині ми не можемо собі уявити різдвяних свят без колядок, горщика з кутею, дбайливо витвореного майстерними руками дідуха на покуті, “павука”, що пахне полем, пшеницею, — величезного шару фольклору, обрядів, предметних носіїв архаїчних традицій, наповнених світлом великого таїнства — Різдва Христового.
…Щоб відчути красу і величність цього свята, варто відвідати виставку “Українське Різдво” у Національному музеї Тараса Шевченка, яка зацікавить і дорослих, і дітей. Казкова експозиція вражає різнобарв’ям мистецького багатства: тут зібрано твори різноманітних митців, від знаних майстрів образотворчого мистецтва, зокрема художників Анатолія Марчука, Миколи Кочубея, Анатолія Буртового, Василя Копайгоренка, Євгена Марчука, Людмили Клюй, Анатолія Фролова…. до зовсім юних, які не поступаються майстерністю. Вражають домашні ікони з колекції Ольги Богомолець, вертепи різних областей України, вироби майстрів Варвари Мацелли, Людмили Проценко, Віри Цимбал, Ганни Венглінської, Олени Орєхової… Тут кожна річ, осяяна Божою ласкою, наче промовляє до тебе…
Охопити всі грані виставки просто неможливо, тому хочеться розповісти про те, що залишило незабутній слід у серці. Відразу припадаю поглядом до хатніх ікон із колекції Ольги Богомолець, яка вже багато років рятує майстерно виписані лики святих від знищення, фактично із трісочок. Тут полотна XVIII—XIX cтоліть “Святий Миколай”, “Різдво Христове”, “Свята Великомучениця Варвара”… Віддавна домашня ікона була своєрідним місточком від язичництва до християнства, втілювала розуміння “Мій Бог”. Вона формувала моральні критерії в українських родинах, будучи оберегом дому та символом віри. Важливо наголосити, що зараз сім’я Ольги Богомолець займається реставрацією у Радомишлі Першої папірні Києво-Печерської лаври, де буде виставлено колекцію української домашньої ікони, яка налічує понад 5000 експонатів.
Не можна оминути увагою експонати Сокиринського, Куп’янського, Славутського вертепів, наданих Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України. Як відомо, ще бурсаки з Києво-Могилянської академії ходили із вертепними скринями, показуючи вистави. Вертепна скриня, що має будову двоповерхового будиночка, відтворює світовладну конструкцію, — земля і небо. На першому поверсі розігрувалися народно-побутові сценки з тогочасного життя, а на другому, що символізує небо, відбувалася театралізована лялькова оповідь про народження Ісуса Христа. Цікаво простежити еволюцію від відомих канонічних персонажів до сучасніших. Так, наприклад, серед ляльок Межигірського вертепу ми вже бачимо таких героїв, як Американський представник, Принагідний капіталіст, Принагідний дипломат… Ляльки у вертепі танцювали, співали під супровід народних інструментів — сопілки, скрипки, козобаса, бугая, бубона, які також представлені на виставці.
Привертають погляд скриньки, глечики, горщики, солонки, оздоблені Петриківським розписом від “Зразкової студії” декоративного розпису ДОЕЦ (керівник — Ганна Венглінська); вироби із різноманітних польових трав гуртка “Травоплетіння” (керівник — Катерина Філоненко). Тут і ангелики, дідухи, гуцул і гуцулочка, в які вкладено щирість дитячої душі. Усе воно таке запашне, рідне, осяйне…
А ось і різдвяні зірки Володимира Шагала, нитяні лялечки Варвари Мацелли, вироби із лози і соломи Олександра Квашука, ляльки-мотанки Вікторії Цимбал, різдвяні писанки Оксани Білоус… Словом, тут на кожному кроці багатство душі українського народу!
Промовисті роботи художників Анатолія Фролова, Михайла Онацька, Олександра Охапкіна наповнюють душу дивовижним світлом, дарують відчуття, що свято на порозі…

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment