ОБЕРЕГИ ВІД ГАЛИНИ ГРУЩАНСЬКОЇ

837727218Євген БУКЕТ
Фото Петра СУХЕНКА

За давнім звичаєм, символом роду, який єднає та здійснює зв’язок предків із нащадками, є Дідух. У Різдвяну ніч душі дідів-прадідів вселяються у сніп-дідух, що велично стоїть на покуті — найпочеснішому місці в хаті. “Дідів дух” — опікун і охоронець родини. А прилітають душі тих, хто відійшов, з Вирію. Відтіля прибувають і новонароджені душі — нові члени родини.
Для людей Дідух — це предок роду, дідівський дух, дух поля, житній дух, справжній земний бог життя. Виготовляли його надзвичайно святково, з дотриманням ритуалів, із найкращих житніх або пшеничних пучечків, кулів, засушених гілок, якими були зібрані докупи пучки, зверху розгалужених, обрамлялися кольоровими стрічками, засушеними квітами тощо. Кількість пучків колосся, квітів і гілок має бути кратною семи — як символ семи колін роду, яких шанують за звичаєм. Адже сім’я — це сім колін “я”. Гілочки і квіти тут теж не були випадковими. Гілки належали дереву-покровителю роду по чоловічій лінії, а квіти були оберегами жіночої половини.
Моя співрозмовниця — Галина Грущанська, що мешкає в селі Грузькому Макарівського району на Київщині. Галина Петрівна  професійний музикант, багато років працювала у фольклорному колективі “Укрконцерту”, нині — учасниця сільського народного самодіяльного фольклорного ансамблю “Живиця”, керівник ансамблю “Кумасеньки”. Цей колектив виконує народні й авторські пісні. Більшість із них Галина Грущанська пише сама, але слухачі (в цьому мені особисто неодноразово доводилося переконуватися) навіть не здогадуються, що ці твори мають автора, який до того ж співає в цей час на сцені.
Співачка має й інші зацікавлення, зокрема вона створює дивовижної краси обереги й Дідухи, бере участь у численних виставках народної творчості. Розпитую Галину Петрівну про те, як в’яжуть Дідух, які тлумачення має ця давня українська традиція, знайомлюся з іншими предметами її рукотворної колекції.
— Галино Петрівно, чи багато часу йде на створення Дідуха? Що він символізує?
— Дідух дає добробут. Його виготовляють за звичаєм гуртом, із добірних колосків, і мають закінчити до найкоротшого дня у році. Він стоїть у хаті до дня весняного рівнодення, забирає всю негативну енергію. Потім його вимолочують і спалюють, а зерно — сіють.
А роблять його так. Спочатку для Дідуха готуємо стрічку. Для цього житнє і пшеничне стебло слід відсортувати за розміром, почистити. Потім акуратно вирізати “колінця” — отримуємо невеликі соломинки. Цю солому заливають окропом, кілька годин пропарюють, доки вона стає м’якою. Тоді з неї плетуть стрічку. Стрічку можна плести з чотирьох, п’яти, шести соломин. Але стрічки треба багато: на один оберіг 20 метрів і більше, тому плетіння — досить тривалий процес. Стрічкою зв’язують усі елементи Дідуха.
Першими зв’язують пучки. Їх складають із добірного колосся. Кількість колосків у пучку має бути кратною семи. Кількість пучків у Дідуху теж починається від семи, але може бути й більшою — це вже хто як захоче. Я, наприклад, роблю Дідухи з дванадцяти пучків на чотирьох “ногах”. Це символізує 12 місяців і чотири пори року. Дідух із семи пучків на трьох ногах — у пам’ять семи поколінь в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Це за православною традицією, хоча рідновіри трактують це дещо інакше.
— Ви також створюєте різні обереги, інші символічні прикраси. Розкажіть про них детальніше.
— Оберіг життя. Його можна вішати на стіні і класти на столі. В основі — житнє й пшеничне колосся — символ життя, часник, перець і мак — виганяють нечисту силу. Але головне в оберегові — любов. Тут є і кукурудза, і гарбузова німиця, і цибуля, і лікарські трави, квіти —  їх значення різне. Тут усе як у житті: є і добре, і погане, але в боротьбі добра і зла, в символах, перемагає добро.
Оберіг родинного затишку. Зверху — сонце, воно обігріває, падає на хату. Під фігуркою хати, яка розкривається всередині, дві ляльки — господар із господинею, і бублики, і вареники, і грибочки…
Ще в мене було два обереги, називалися “Кохання і зрада”. “Кохання” у мене забрали, а “Зрада” залишилася. Центральним елементом цього оберегу є два перчики, що виросли на одному корінці і “дивляться” в різні боки. А в тому, що забрали, такі ж перчики, але “дивилися” одне на одного.
Також мусить бути в кожній хаті на щастя і добро солом’яний “павучок”, янголята, що уособлюють янголів-охоронців.
— Що не варто використовувати в оберегах?
— Обереги мають позитивну, теплу енергетику. Кожний елемент додає щось своє. Але, наприклад, мушлі — холодні, мертві. Вони не додають оберегові нічого. Так і предмети з мушель, придбані на морі, красиві, стоять вдома, але не несуть жодного впливу. А оберіг, зібраний із наших польових дарів, завжди гріє душу.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment