Коли входите до Софійського собору, перше що Ви бачите — знамените мозаїчне зображення Оранти — Богоматері, що молиться з піднятими руками. Молиться за всіх людей. Ця мозаїка зроблена грецькими майстрами ще в ХІ ст. Вона завжди вражала всіх, хто її бачив. І попри всі руйнування, пожежі, обстріли продовжує вражати. Може, саме тому ще в давні часи з’явилася легенда, що Оранта своїми піднятими руками зупиняє всі нещастя Києва, береже його. І Місто буде стояти доти, доки стоїть Оранта. Чи багато людей знають, що сьогодні головна мозаїка храму — Богоматір-Оранта — в…
Read MoreДень: 14.01.2011
«КРИМСЬКУ СВІТЛИЦЮ» — в Крим!
Андрій ДОБРОХОТ, м. Сімферополь В УРСР про українців Криму своєрідно, але все-таки дбали. Вони могли, зокрема, знайомитися з провідною кримською компартійною газетою рідною мовою. Якось непомітно дублерка зникла, і лише за часів проголошення української державної незалежності розпочався громадський рух за створення в Криму хоча б однієї української за мовою і змістом газети на кілька сотень російськомовних газет. Отоді, на межі 1992-го та 1993-го років і народилася “Кримська світлиця”. Серед її співзасновників лише громадські організації — Всеукраїнське товариство “Просвіта” та Кримське відділення Спілки письменників України. А ще — трудовий колектив редакції…
Read MoreУКЛОНІМОСЯ ПЕТРУ БАГАТОСТРАЖДАЛЬНОМУ
2011 року виповнюється 320 літ з дня народження останнього кошового отамана Запорозької Січі, славетного державного, політичного і дипломатичного діяча, талановитого полководця Петра Калнишевського. 2008 року Помісний Собор благословив приєднати праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) до лику святих. Станіслав ЗМІЄВСЬКИЙ, м. Одеса Син козацької вдови Петро Калнишевський у восьмирічному віці потрапив на Запоріжжя. Там він навчався у школі при січовій Покровській церкві, згодом пройшов шлях від зброєносця джури до кошового отамана. Це під його керівництвом запорізькі козаки уславилися мужністю у російсько-турецькій війні 1768—1774 рр. 1770го за особливі заслуги в боях проти турецьких…
Read MoreУКРАЇНЦІ ПРИДНІСТРОВ’Я ЧЕКАЮТЬ НЕБАЙДУЖИХ
Станіслав ЗМІЄВСЬКИЙ, м. Одеса У місті Бендери Придністровської Молдавської Республіки відкрили пам’ятник українському письменнику Івану Котляревському. Видатний майстер слова був справжнім героєм і про це в Придністров’ї пам’ятають. У цій республіці третину населення становлять українці. Іван Котляревський у 27 літ став військовим і за 14 років дослужився до штабс-капітана. Брав участь у російсько-турецькій війні, відзначився в баталіях під Ізмаїлом і Бендерами. Одного разу він, ризикуючи життям, виїхав на ворожу територію і зміг залучити на російський бік буджацьких татар чисельністю до 50 тис. вершників. За цю блискучу дипломатичну місію й інші…
Read MoreМУЗИКА, ЩО ЗДАТНА ОЗДОРОВИТИ НАШЕ СУСПІЛЬСТВО
Нині є вже багато досліджень, які переконливо доводять, що українська народна музика, зокрема обрядового кола (особливо гаївки), надзвичайно благотворно впливає на здоров’я, гармонізує людину і довкілля. Подібна дія і класичних творів Моцарта, Березовського, Леонтовича… Нещодавно наш кореспондент мав змогу переконатися, що таку музику створюють і деякі сучасні українські композитори, зокрема лауреат багатьох престижних вітчизняних і міжнародних премій Олександр Яковчук. Після справжнього потрясіння від його авторського концерту із промовистою назвою “Серцем лину в Україну” в НМАУ ім. П. І. Чайковського, під час якого відбулися дві світові прем’єри композитора, захотілося більше дізнатися…
Read MoreЖИЛА З БОГОМ У ДУШІ
Михайлина Коцюбинська попрощалася із земним життям у перший день Різдва Христового. 7 січня 2011 року залишиться в нашій пам’яті днем “Великої Радости і Великого Смутку”. Так визначав долю її побратим Василь Стус. Велика Радість — народження Ісуса Христа, Великий Смуток — завершення в цей же день життєвої долі видатного вченого, чудового літературознавця, одного з чільних діячів українського шістдесятництва. У промові на випускних урочистостях в Українському Католицькому Університеті 19 червня 2004 р. у м. Львові Михайлина Коцюбинська зацитувала початок одного із Стусових програмних віршів: “В мені уже народжується Бог” і далі…
Read MoreПОЕТЕСА БОЖОЮ МИЛІСТЮ
Лариса КОПАНЬ Можна й простішими словами передати суть поетичного феномену Ганни Чубач — “поетеса від народу”, “для народу”, бо сама є його голосом. І судити мене не спішіть, І не думайте часом хвалити. Я писала не лиш про своє, Тут багато із вашої долі: Срібна шибка у кожного є, Срібна шибка не гасне ніколи. Від перших своїх віршів ця поетична Журавка вражає лагідним ліризмом, природною пісенністю, щирістю. Важке дитинство гартує її тіло й душу. Не питайте! Проминайте! Ваша жалість — не мені. Шовк ногам не підстеляйте. Я — ходила по…
Read MoreСВЯТКОВА ФЕЄРІЯ
Валентина ЄФРЕМОВА, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України Прекрасний подарунок до Новорічних і Різдвяних свят зробили митці киянам і гостям столиці. “Відчуття часу. Ренесанс “Рукотворення”, саме під таким девізом відкрилася виставка ІІІ Всеукраїнської трієнале художнього текстилю. У виставкових залах Будинку художника Національної спілки художників України 90 митців із різних регіонів України представили 160 самобутніх творів. В основі концепції цієї імпрези закладена не лише ідея повернення до основ візуального мистецтва — рукотворного втілення авторського задуму. Загалом такий підхід забезпечує матеріалізацію іманентної суті творчого акту. Як зазначила куратор проекту Зоя Чегусова, член НСХУ,…
Read MoreЙОГО НАМ БРАКУВАТИМЕ
Він народився у подільському селі Скородинцях над Серетом 8 жовтня 1925 р. у селянській родині Анни та Ілька, рільника і теслі. Турбота про хліб ніколи не затуляла мрій про визволення України з чужинецького ярма, а українська пісня живила душу дорослим і дітям. До неї був особливо чутливий старший брат Павло — співак і диригент. Він приніс у родину захоплення співом чоловічого хору Дмитра Котка, на концертах якого бував у 1930-х роках у недалекому від Скородинець Чорткові. У Чортківській бухгалтерській школі, де навчався Степан, учитель Сельський також захоплено оповідав учням про…
Read MoreНА РІВНЕНЩИНІ РОЗПОЧАЛИ ПОШУК ДАВНІХ «КОБЗАРІВ»
Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл. Найперший “Кобзар” Тараса Шевченка вийшов, як відомо, 1840 року. А далі історія зафіксувала сотні перевидань цієї епохальної книги. Її передавали від батька синові, з покоління у покоління. Відтак “Кобзар” став не просто поетичною збіркою, а своєрідним духовним заповітом. Заповітом для України і для кожного українця, який бачить свою державу під банями соборів і під сонцем свободи. Зважаючи на таку значимість Шевченкового слова, на Рівненщині започаткували широкомасштабний просвітницько-дослідницький проект “Найстаріший “Кобзар” у моїй родині”. Він спрямований на учнівську молодь, яка вестиме пошук старих “Кобзарів”, вивчатиме їх долі…
Read More