КАЗКОВИЙ ФЕНОМЕН

Надзвичайна виставка “Казка. Байка. Кощуна”, яка буде цікавою дітям і дорослим, відкрилася напередодні Нового року в Київському національному музеї російського мистецтва. Презентація цього грандіозного виставкового проекту в час, коли саме повітря просякнуте беззаперечною вірою в казкові дива, більш ніж вдала.

Леся КОВЕРЗНЄВА

Стереотип “казки — це лише для дітей” уже давно зламано, адже захоплення ними не залежить ні від віку, ні від професії. Щоправда, на людей творчих казки діють особливо — їм вони дарують натхнення.
Тому головна ідея проекту, над яким музейники працювали протягом двох років, полягала в тому, щоб представити плоди цього натхнення та разом із відвідувачами спробувати розгадати, в чому ж феномен і сила цієї чаруючої привабливості її Величності казки.
На виставці презентовано понад 150 експонатів, створених упродовж цілого століття (1880—1980 рр.). Це і живопис, і графіка, і скульптура, і предмети декоративно-ужиткового мистецтва, і ескізи до костюмів і театральних декорацій, а також справжні театральні костюми і навіть мультиплікаційні фільми. Творців усіх цих робіт надихнула казка.
”Усі три слова — від знайомих “казка”, “байка” і архаїчнішого “кощуна” — певною мірою синоніми. Сучасне значення слова закріпилося за казкою у другій половині XIX століття, до того використовувався термін “байка”, від старослов’янського “баяти” — “говорити”. Поняття кощуна — пояснення міфу, сказання у дохристиянські часи — найближче до розуміння казки до XI століття”, — пояснює загадкову назву проекту його кураторка Тетяна Кочубинська.
Експозиція об’єднала 9 музеїв України: Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національний художній музей України, Київський музей О. С. Пушкіна, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей книги і друкарства України, Горлівський, Донецький та Одеський художні музеї.
Господар — Київський національний музей російського мистецтва — також відкрив свою скарбницю, представивши чудову колекцію графіки.
Експозиція складається з п’яти тематичних розділів: “Чарівна казка: образи та герої”, “Казка про звірів”, “Літературна казка”, “Казка і театр” і “Казка в декоративно-ужитковому мистецтві”.
Увагу привертають зали з книжковою графікою, адже це ілюстрації, знайомі нам багато років. Є тут неповторні роботи Юрія Чаришнікова до творів Корнія Чуковського, є добрі звірятка Євгена Чарушина, є автолітографії блискучого графіка та аквареліста Володимира Мілашевського. Це він ілюстрував “Горбоконика” Петра Єршова.
А якщо навіть прізвище якогось художника вам незнайоме, побачивши деякі його малюнки, хочеться усміхнутися їм. Ці казкові персонажі супроводжували нас у дитинстві. “Жили-були”, “Хто в теремку живе?” і т.п. Їх автор — класик дитячої книжкової ілюстрації Євген Рачов.
В інших залах можна подивитися полотна таких відомих митців як Лев Бакст, Іван Білібін, Віктор Васнєцов, Михайло Врубель, Микола Реріх, Михайло Нестеров та багатьох інших.
Окрім картин, на виставці представлені скульптури Сергія Конєнкова, майоліки Михайла Врубеля, порцелянові статуетки, створені за мотивами народних і літературних казок.
А театральний зал поєднав у собі кілька видів мистецтва. Якщо дітвору там приваблює екран, на якому транслюють улюблені старі мультфільми, то дорослим буде цікаво роздивитися ескізи театральних декорацій і костюмів.
Мабуть, загадку в чому феномен казок, кожен має розгадати сам. Як і вирішити, чому саме він їх любить. Бо в кожного свої мотивації. Хтось несвідомо шукає відповіді на питання, хтось — прихисток від реальності. А ще в них можна знайти правила поведінки, психологічні настанови, і навіть філософські концепції. Але тим, хто вважає себе надто серйозним для того, аби захоплюватися такими “дрібничками”, варто побувати в музеї і перевірити свою позицію на міцність.

Related posts

Leave a Comment