На початку року завжди хочеться дізнатися, що на нас очікує, і ми тероризуємо політтехнологів, розпитуємо ворожок, дослухаємося до літературних і громадських пророків. А ще цікавимося прогнозами погоди — які кліматичні сюрпризи готує рік, примхливою чи м’якою буде весна, літо, осінь?
Одна з тем, яка найбільше цікавить населення — прогноз погоди на завтра. Не байдужа ця тема й нашим читачам. Отже, започатковуємо в “Слові Просвіти” нову рубрику “Погода”.
КЛІМАТ НЕУХИЛЬНО ЗМІНЮЄТЬСЯ
Про те, чи варто сьогодні вірити синоптикам-аматорам і народним прикметам, читачам “Слова Просвіти” розповідає директор Центральної геофізичної обсерваторії, почесний працівник гідрометеослужб України та Росії Олександр КОСОВЕЦЬ.
Він розповідає про діяльність обсерваторії, характеризує метеорологічні зміни в Україні протягом останнього десятиліття, аналізує, чому погода зараз починає “викидати коники” та зацікавлює власним винаходом — метеоретроскопом.
— Олександре Олександровичу, ознайомте читачів “Слова Просвіти” з діяльністю Центральної геофізичної обсерваторії.
— В Україні щоденно гідрометеорологічна мережа отримує понад 50 тисяч параметрів навколишнього природного середовища, зокрема атмосфери й гідросфери. Збір цих даних, їх опрацювання, накопичення і зберігання, забезпечення доступу до них є важливим напрямом діяльності національної гідрометеослужби.
Центральна геофізична обсерваторія — найбільш функціонально розгалужена методична організація системи державної гідрометеослужби. Обсерваторія безпосередньо керує гідрологічною станцією Київ та ще 10 гідрометеостанціями, розташованими на території Києва та області.
Технічний і фаховий потенціал Центральної геофізичної обсерваторії дозволив за останні роки значно розширити узагальнення даних про стан навколишнього природного середовища, зокрема в галузі кліматології.
До складу обсерваторії зараз входять шість методично-виробничих відділів, чотири забезпечувальні, бухгалтерія, галузевий державний архів гідрометеослужби.
Нашій обсерваторії пішов 156 рік. 2011 року ініціювали відзначення 175-річчя державної гідрометеослужби, бо перша метеорологічна обсерваторія з’явилася в Луганську 1836-го.
Попри прогрес, у жодній із 189 гідрометеослужб світу без людей не обійшлися, бо не все можна автоматизувати.
— Який колектив у Центральній геофізичній обсерваторії?
— Є люди, які у системі державної Гідрометеослужби пропрацювали понад 50 років. Скажімо, заступник начальника відділу метеорології Галина Гіль. 80 років недавно виповнилося інженеру з цивільної оборони Анатолію Хлусу, метролог Василь Козлов 5 лютого відзначить 80-ліття. Молодь також працює. Сьогодні середній вік працівників обсерваторії становить 46 років. А на підпорядкованих метеостанціях він вищий — 48.
— Чи варто вірити народним прикметам?
— Я не вірю в народні прикмети. Колись, можливо, вони і спрацьовували, однак в умовах кліматичних змін не діють. Хоча є науково правильні прикмети, які мають фізичну природу — їм варто довіряти.
Народні синоптики проживають у різних місцевостях, де різні природні умови, а прикмета одна.
У праці “Чи варто довіряти прогнозам синоптиків-аматорів?” (Праці ЦГО. Випуск 4 (18). — К.: “Інтерпрес ЛТД”, 2008) ми критично оцінили прогноз на 2007 рік журналіста із Луцька, “народного прогнозиста” Володимира Лиса.
Я пана Лиса критикую не за те, що він нецікаво пише, а критикую у тій справі, у якій розбираюся краще ніж він. У нього така методика: шість днів до нового року він скрупульозно погодинно записує погоду, потім шість днів після нового року, потім кожен день дослідження присвячує погоді наступних 12 місяців.
Інколи його прогнози справджуються, і люди часто запам’ятовують ті, що справдилися. Тоді кажуть: “Ось Лис вгадав!”, а про те, де він схибив, ніхто не говорить.
Прогнози раджу брати в Українського гідрометеоцентру, зокрема з його сайту чи Першого каналу Українського радіо, де їх (на відміну від телебачення) за необхідності оперативно оновлюють.
Завдяки технічному прогресу, незважаючи на зміну клімату, прогнози Українського гідрометеоцентру в основному справджуються.
До речі, ті прогнози, що показують у нас по телебаченню, дуже непевні. Я не знаю, чи є телеканали, які мають домовленість з Українським гідрометеоцентром, та більшість беруть прогнози погоди з Інтернету.
— Щороку 2 лютого в США відзначають День бабака, коли за поведінкою тварини визначають погоду. Є в Україні така традиція?
— В Україні зараз є два бабаки-“метеорологи”: Тимко (живе на біостанції Харківського національного університету ім. В. Каразіна в с. Гайдари) і Мишко (з 2009 р. живе у Львівському дитячому еколого-натуралістичному центрі). Їхні прогнози — повна нісенітниця. Витягнуть із нори перелякану тварину, розбурхають її, а потім по тому, куди бабак носа повернув, визначають весняну погоду. Як цьому можна вірити?
— Розкажіть, як змінювалася погода протягом останнього десятиліття?
— Погода стала непередбачуванішою, почастішали різкі зміни погоди, нестабільні літа й зими.
Цьому посприяла бездумна діяльність людини — вирубування лісів, осушування боліт, забруднення атмосфери парниковими газами тощо. Господарське освоювання територій, безумовно, призвело до кліматичних змін.
— Про це говорять у ЗМІ.
— Чого тільки ЗМІ не говорять! Говорили, що Гольфстрім мало не замерз. Американські науковці, які найбільше вивчають морську течію у північній частині Атлантичного океану, мовчать, а якийсь польський учений розповідає, що вона замерзла.
Також говорили, що 2010-го буде сувора зима. Однак американці визначили, що він був найтеплішим роком на Землі. А в Україні 2010-й увійшов у десятку найтепліших років за всю історію метеорологічних спостережень із 1881 року.
В останні півтора десятки років сформована п’ятірка найтепліших років: 1975, 1989, 2007, 2008, 2009 рр. Ця п’ятірка виникла на зламі XX—XXI століття, що яскраво свідчить про тенденцію до глобального потепління в Україні.
— Літо подовжується?
— Метеорологічне літо — коли середньодобова температура навесні переходить на температуру +15, а восени — навпаки. Безумовно, літо подовжилося, а осінній період скоротився.
Треба людей налаштовувати на те, щоб вони вчилися адаптуватися до спекотної погоди, і відповідно планували відпустку. Дані свідчать про те, що в нас триватиме період екстремальних температурних величин, відбуватимуться різкі зміни погодних умов, які для метеозалежних людей дуже неприємні. Є випадки, коли температура буквально протягом доби змінюється на 20 градусів! На жаль, щороку це частішає.
— А погода взимку також непередбачувана?
— Найбільше снігу в Києві було 1—2 березня 1970 року — 82 см. 13 лютого 1969 року в Києві приріст висоти снігового покрову за добу склав 28 сантиметрів. Тоді я був студентом, ніякої паніки не було, все працювало. Якби нині навалило снігу 28 сантиметрів, то все б на тиждень позакривалося, ніхто нікуди б не виходив із дому, хіба що метеорологи й медики.
Ми вже почали звикати до теплих зим, і коли зима нормальна, то для нас це дивно. Наприкінці грудня 2009 року за добу випало 31 сантиметр снігу, то це був майже “капець”. Але сніг почав швидко танути, “капець” тривав недовго.
Люди пам’ятають погоду торік і позаторік, а про те, що було років 20 тому, забувають і думають, що погодні примхи відбуваються вперше. А дехто не знає, якою була погода в минулому.
— Розкажіть про кліматичні рекорди.
— Майже всі вони припадають на останні двадцять років із 131 року спостережень. Цікаві рекорди: найбільша тривалість гроз за місяць 25 годин у червні 1999 року, і у серпні 2004 року. Протягом місяця грози гриміли в Києві більше доби.
— Я чула про Ваш винахід — метеоретроскоп. Це конкурент гороскопу?
— У гороскопи не вірю і як альтернативу вигадав метеоретроскоп: вплив погоди у день народження на подальшу долю людини. Упевнений, що погода більше впливає на людину, бо вона поряд, а зірки далеко.
Попри те, що він дещо жартівливий, метеоретроскоп — серйозний документ, у якому подаємо довідку про стан погоди у день народження людини. І намагаємося інтерпретувати її з подальшим життєвим шляхом.
Залежно від того, за яких погодних умов народилася людина, потім вона або любить тепло, або холод.
Замість того, щоб на день народження нести пляшку гарного коньяку, я несу метеоретроскоп. (Олександр Косовець показує метеоретроскоп — така собі грамота з печаткою архіву та жартівливим текстом внизу. — Авт.)
— А текстівку хто придумує?
— Я. До цього діла нікого не підпускаю, навіть дочку-метеоролога. Для складання цікавого тексту треба трохи знати про людину. Як циганка: спочатку випитує, а потім передбачає.
Перший метеоретроскоп підготували у березні 2009 року. Зараз його можуть придбати всі охочі. (Вартість метеоретроскопа — 200 грн. — Авт.)
— Пане Олександре, знову про наболіле — довкілля. Як боротися із забрудненим повітрям у містах?
— Кардинально вирішити проблему повітря можна шляхом будівництва мостів. Також має бути розумне регулювання дорожнього руху: щоб купа автівок не чаділа 10—20 хвилин, очікуючи, доки проїде можновладець.
— Існує проблема забруднення річок…
— На початку 2010 року “зелені” репетували, що Київ знесе водою, однак ЦГО і Гідрометеоцентр не давали приводу до паніки, і мали рацію. У нас на Півдні проблема підтоплення. На Херсонщині не знають, що робити з тією водою, яка затоплює підвали, бо занедбані меліоративні системи. Хоча якість води поліпшується, бо зменшується антропогенне навантаження.
Я науковий консультант екологічної мапи України для шкіл. Вона зараз на рецензії в Міністерстві освіти й науки. Це досить інформативна мапа мільйонного масштабу, яка має вийти в першому півріччі. Її наклад — тисяча примірників — як на мене, недостатній. Однак початок зроблено, а це — головне. Адже стан довкілля змінюється, тому такі мапи треба оновлювати хоча б раз на 3—5 років.
Довідка. Олександр Косовець.
Народився 1951 року в селі Вишеньки під Києвом. Після школи вступив на географічний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка, закінчив його з відзнакою 1973 року. Почав працювати на кафедрі гідрології суші старшим інженером, молодшим науковим співробітником, асистентом. Улітку 1973 року перейшов до Управління гідрометеослужби Української РСР, чотири роки очолював гідрометеорологічну станцію в Баришівці.
Із 1981 року працював заступником начальника відділу контролю забруднення природного середовища, з 1985 року — начальником цього відділу. Починаючи з 5 червня 1986 р. неодноразово бував у Чорнобилі, з 17 листопада до 1 грудня 1986 року тимчасово був керівником метеорологічної станції Чорнобиль, на якій у той час працювали вахтовим методом.
24 жовтня 1988 року перейшов на роботу до Центральної геофізичної обсерваторії і ось уже 22 роки очолює її.
Олександр Косовець — автор своєрідного гімну української гідрометеослужби — “Пісня гідрометеоролога”, де головним є рядок “Об’єктивність — це наш девіз”.
РЕКОРДИ 2010-го
2010-й став рекордним за кількістю температурних показників на планеті за всю історію спостережень. Про це повідомила лондонська газета Times.
16 країн 2010-го зафіксували рекорди: 15 із них пов’язані з максимальною температурою, і лише один — із мінімальною. Найвищі температурні показники зафіксовано у багатьох країнах: від Фінляндії до Кіпру і від Колумбії до Соломонових островів.
У країнах Перської затоки (у Катарі, Саудівській Аравії, Іраку та Кувейті) температура повітря досягла історичного максимуму й перевищила 50°С. У Пакистані стовпчик термометра піднявся до 53,5°С, що стало новим азійським рекордом. Ця температура лише на 0,4°С поступається абсолютному світовому рекорду 53,9°С, який встановлено в американській Долині Смерті у ХХ столітті.
Україна — не виняток: у серпні 2010-го в Луганську встановлено новий рекорд абсолютного максимуму температури повітря для нашої країни — 42°С. Попередній рекорд, зафіксований у липні 2007 року у Вознесенську Миколаївської області, становив 41,3 °С.
2010-го середня температура склала 9,4°С, що перевищує кліматичну норму на 1,7°С. За кількістю рекордів добової температури повітря минулий рік виявився на першому місці: лише за липень-серпень було встановлено 49 нових рекордів, а в цілому за рік їх 73 (2007 року — 57).
ТЕМПЕРАТУРНІ АНОМАЛІЇ ПРОДОВЖУВАТИМУТЬСЯ
Глобальне потепління в Україні і світі — тема №1 для ЗМІ. Про температурні “ігри” природи читачам “Слова Просвіти” розповідає начальник відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії Ольга ПАХАЛЮК.
— Ольго Євгеніївно, як Ви прокоментуєте різкі перепади між сезонами року?
— Раніше клімат України був більш континентальним, що виражалося саме в різких кордонах між погодними умовами одного сезону й іншого. Зараз межа між сезонами року розмивається.
Ми з великими труднощами можемо сказати, коли закінчується осінь і настає зима, коли закінчується зима і настає весна. Практично весь холодний період року в Україні відбуваються зміни холодних і теплих затоків повітря — відлиги і заморозки.
Зараз майже немає таких зим, як раніше — коли в другій декаді листопада наступала зима, стояв мороз і сніг лежав до лютого або початку березня.
Погода стає дуже непередбачуваною. Наприклад, 2006 року були сильні морози в січні, а 2007-го у січні, лютому і грудні було на вісім-десять градусів вище за норму.
— А температурні перепади, які зараз спостерігаємо, — тимчасове явище?
— Різкі температурні перепади частішатимуть, зростатиме їх повторюваність і тривалість. Людям треба звикати, що сьогодні холодно, завтра — відлига і так усю зиму.
Якщо раніше такі температурні перепади спостерігали протягом двох-трьох днів, то цього літа майже 50 днів невластива нам моторошна спека була на території України. Такі погодні аномалії продовжуватимуться.
— Зараз говорять про глобальне потепління. Що воно принесе Україні?
— Глобальне потепління для України не принесе нічого поганого, навпаки у середньому для території нашої держави воно позитивне. Хоча в нас усе викликає паніку.
Поступово підвищується температура, тому в сільському господарстві можна пристосовуватися до вирощування більш теплолюбних культур.
У нас стабілізується ситуація з опадами: ті райони, які були сильно перезволожені, останнім часом отримують менше опадів, а ті, які одержували мало, — отримують більше вологи.
— А загалом для світу глобальне потепління — катастрофа?
— Загроза глобального потепління досить відчутна й реальна. Якщо брати північні райони Африки — там і так уже пустеля, а згодом буде ще більше опустелювання. Південно-Західна і Південно-Східна Азія — ті самі процеси. Підвищення температури призведе до танення льодовиків, а для суші льодовики — основне джерело питної води. Зараз у країнах Середньої Азії, в Непалі, Камбоджі люди користуються водою з льодовиків, річки живляться льодовиками. У цих країнах ці питання порушують на офіційному рівні, адже ризикують через 20—30 років залишитися без питної води.
Танення льодовиків Антарктиди і Північного полюса призводять до підвищення рівня Світового океану. Це викличе затоплення багатьох острівних держав і держав, які розташовані на березі — Данія, Швеція, регіони Польщі й Англії. Такі зміни призведуть до того, що люди почнуть шукати місця, де їм комфортніше жити. Почнеться масова міграція, що викличе соціальні проблеми.
— А коли це станеться?
— Кліматологи запевняють, що коли середня річна температура повітря перевищить середню температуру періоду початку індустріальної революції 1750 року на 2 градуси, в атмосфері почнеться ланцюг процесів, зупинити які буде неможливо.
Ці процеси вже не будуть антропогенними. Хоча їх і запустила людина, але зупинити їх вона вже не зможе.
— Підвищення на два градуси призведе до катастрофи?
— Основним поглиначем вуглекислого газу є Світовий океан. Але з фізики відомо, що при підвищенні температури води до певного рівня, вуглекислий газ, що перебуває у цій воді, не тільки перестане накопичуватися, поглинатися з атмосфери, а почне з неї виділятися.
Тобто, маючи величезну кількість вуглекислого та інших парникових газів, ми отримаємо ще значну кількість, яку почне виділяти океан.
Розігрівання атмосфери викликає розігрівання ґрунтів. Зараз цей процес дуже інтенсивний, вічна мерзлота канадської і російської тундри починає інтенсивно танути. А вічна мерзлота — це величезна кількість метану, а метан — найагресивніший парниковий газ.
Глобальне потепління — глобальна загроза для людства. Воно зачіпає будь-який бік людського життя.
ПРИРОДНІ СТИХІЇ 2011
ЛЬОДЯНИЙ ДОЩ
Не так давно у Москві випав льодяний дощ. Кірка від замерзлої води поламала й вивернула з корінням понад чотири тисячі дерев. Крига обірвала дроти ліній електропередач, через що без світла залишилися кілька районів міста й Підмосков’я.
Льодяний дощ утворюється за умов, коли високо в атмосфері температура плюсова, а біля поверхні Землі — мінусова. Краплі потрапляють у шар холодного повітря нижче кілометра. Зовні обмерзають, перетворюються на льодяні кульки. Всередині залишається незамерзла вода. Вони розбиваються об холодну землю, гілки, лінії електропередач тощо. Із кульок витікає вода й одразу замерзає. На поверхнях утворюються льодяні кірки, ожеледь. Крига може наростати шаром у кількадесят сантиметрів.
Усередині льодяних кульок може й не бути води, краплі випадають упереміш, призводять до сильної ожеледі. Крижану кірку спричинює також дощ, який утворюється на висоті 2 кілометри за плюсової температури. При контакті з холодною землею краплі замерзають і утворюється ковзанка.
Один із найсильніших льодяних штормів був у канадському місті Квебек 1998 року. Тоді від криги завалило понад півсотню вишок високовольтних електропередач. Більш як мільйон людей сиділи без світла півтора місяця.
2005го у Швейцарії від льодяного дощу і вітру швидкістю понад 100 км/год. на всіх поверхнях утворилася груба кірка. Через шторм в озері навіть замерзли хвилі.
СОНЦЕ ЗАТЬМАРИЛОСЯ
4 січня українці мали змогу спостерігати перше часткове сонячне затемнення. Загалом за затемненням мали змогу спостерігати мешканці Європи та Західної Росії. Дещо гірше астрономічне явище було видно на території Північної Африки, Середньої Азії та Сибіру. Максимальну фазу затемнення спостерігали на півночі Швеції. Там місяць закрив сонячний диск на 86 %. Усього протягом 2011 року відбудуться ще три часткові затемнення Сонця і два повні затемнення Місяця.
СИЛЬНІ ПОВЕНІ
У багатьох землях Німеччини танення снігів призвело до того, що від надлишку води ріки вийшли з берегів, затопивши населені пункти.
Синоптики кажуть, що високий рівень води в річках спричинений рекордно інтенсивними снігопадами в грудні, а також — стрімким потеплішанням, унаслідок чого снігова маса почала швидко танути. Підтоплено до 30 селищ і містечок у виноробських районах на південь від міста Кобленц, які розташовані на берегах ріки Мозель.
Через сильні повені постраждала також значна частина Австралії. Повені, викликані проливними дощами, почалися в північно-східній частині Австралії ще наприкінці 2010 року. Понад два десятки міст затоплені або ізольовані від зовнішнього світу. Від повеней постраждало 200 тисяч людей.
Шановні читачі, спостерігаймо разом за погодою у 2011 році! Примхлива пані гримить громами, лякає блискавками, радіє сонцем, сльозиться дощами, кокетує веселками та злиться завірюхами — живе на повну! І ми разом з нею…
Що відбувається з погодою у світі, чи задумуємося над тим, як впливаємо на природу, чи розумні наші дії?
Долучайтеся до нас — якщо Ви знаєте народні прикмети, пов’язані з визначенням погоди на майбутнє, пам’ятаєте цікаві погодні явища з минулого, надсилайте свої матеріали до редакції “Слова Просвіти”.
Редактор “Погоди”
Наталія АНТОНЮК,
Фото автора
