ДЕНЬ СОБОРНОСТІ ТА АНТИСОБОРНОСТІ НА ДОНЕЧЧИНІ

p1010012Марія ОЛІЙНИК,
м. Донецьк

У Донецьку 22 січня до Дня соборності України біля пам’ятника Т. Шевченку відбувся урочистий мітинг, організований 18 політичними партіями та громадськими організаціями Донецької області. У ньому взяли участь представники духовенства різних конфесій, політичні партії, громадські організації і небайдужі донеччани.
Мітинг почався з виконання гімну України. Після цього представники УПЦ КП та УГКЦ провели молебен, поблагословили учасників. Саме у такій атмосфері відбувалися події 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.
Відкривши урочистий мітинг, я розповіла про історію цього свята в Україні та його відзначення на Донеччині.
Офіційно в Україні День соборності відзначається згідно з Указом Президента України “Про День соборності України” з 1999 року.
На Донеччині цю дату вперше свідомі українці відзначили 22 січня 1989 року. А 22 січня 1990 року донеччани вперше вийшли з синьо-жовтими прапорами, підтримавши живий ланцюг національної єдності, який простягнувся від Києва до Львова. Велику групу донеччан 21 січня 1990 року відправили до Києва і їх затримали на вокзалі, але конфлікт було вичерпано і представники Донеччини брали участь у живому ланцюзі. Це часи, коли Україна була в складі большевицької імперії СССР.
Сьогодні інші часи. Але нас продовжують штучно роз’єднувати за мовою, приналежністю до релігійних конфесій, духовно і культурно.
Але Податковий кодекс показав, що українці однакові і об’єднані в усій Україні. А роз’єднують людей політики! І ми повинні об’єднання українців здійснити в першу чергу на Донеччині. І вимагати від влади:
По-перше, припинити практику владних структур відзначати державні свята заздалегідь та тільки під прапорами Партії Регіонів. Ось і цього року вони 21 січня, як завжди не промовивши жодного слова, поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку на тлі кількох десятків прапорів Партії Регіонів.
По-друге, не закривати тільки-но відроджені українські школи, як це вчергове роблять донецькі владні структури. Сьогодні вони почали “оптимізацію” шкіл в Донецьку із закриття першої школи в Петровському районі м. Донецька з українською мовою навчання № 111. Цю, третю в Донецьку українську школу 1995 року допомогла відкрити українська громадськість: із Чернівців привезли експонати для обладнання світлиці та український одяг; Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська області забезпечили школу підручниками. До речі, за 22 роки в Донецьку відроджено тільки 18 шкіл з українською мовою, а загальна кількість школярів, які навчаються в 2010—2011 роках українською у цих школах та українських класах 64 двомовних шкіл складає 26,5 %. Решта 71 школа Донецька й досі працюють державною мовою Російської Федерації, тут українська державна мова вивчається як мова національної меншини!!! Тобто влада продовжує нещадну русифікацію та денаціоналізацію. Ось як, наприклад, пояснив журналістам Донецький міський голова Олександр Лук’янченко, який разом з Президентом України Віктором Януковичем, Президентом Росії Дмітрієм Медведєвим та прем’єр-міністром Росії Владіміром Путіним 10 грудня в  отримав національну російську премію “Людина року — 2010”, чому він не спілкується українською: “От піти сьогодні в колектив Донецького металургійного заводу або на шахту ім. Засядька, вийти і зробити доповідь українською мовою — вони послухають, а потім думатимуть, що в мера щось сталося з головою”. Тому, мабуть, і виступають могильниками, гробокопачами власної нації.
По-третє, не ліквідовувати українські церкви, як це сьогодні відбувається в с. Кам’янка Тельманівського району, де Московський Патріархат намагається через суд відмінити передачу приміщення церкви парафії Київського Патріархату головою Донецької облдержадміністрації Володимиром Щербанем 1996 року.
Отже, на жаль, не разом, і не всі ми працюємо на ідею загальнонаціональної єдності.
Голова Донецької обласної організації партії “Фронт змін” Олександр Ярошенко сказав: “У наші дні, коли люди зобов’язані захищати єдність, навпаки — поглиблюється поділ і нас нацьковують один на одного. Тому ці уроки не тільки актуальні, вони життєво важливі. Ніколи ще державна влада в Україні так бездумно не розгойдувала спільний човен. Ніколи не завдавала удару по найвідчутніших місцях суспільного організму: історії, мові, національних і релігійних почуттях, по нашому майбутньому, нарешті. Ми не маємо права дозволити нас пересварити. Розсварене суспільство може з легкістю проковтнути втрату суверенітету України”.
Артур Шевцов — голова міської організації “Свобода” — теж звернув увагу на те, що серед нас сьогодні немає представників міської та обласної влади. Тому що вони це свято нібито відзначають в інші дні…
У своїх виступах Євгенія Ратнікова — голова ДОО Всеукраїнського комітету оборони прав людини; Лідія Неєжмакова — представник ДОО Народного руху України; Валентина Жмура — голова ДОО “Меморіалу” імені Василя Стуса наголошували на необхідності й актуальності консолідації державницьких сил, бо тільки така консолідація може захистити загальнонаціональні цінності, зберегти цілісність й непорушність державної території України.
Наприкінці мітингу активісти політичної партії “Фронт змін” зібрали з пазлів мапу України.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

One thought on “ДЕНЬ СОБОРНОСТІ ТА АНТИСОБОРНОСТІ НА ДОНЕЧЧИНІ

  1. Leonid

    А яким він буде через рік,пані Марія?!Чи не йдемо в зворотньому напрямку,сконцентрувавши увагу на мітингах,акціях?!А Васька слухає- і їсть! Що далі? Чи чують у Донецьку заклик О.Солецького? Чи згадують земляка А.Погрібного і його заклик “Вдарити і дзвони до українців” Чи дослухаємося, чи чуємо лише себе?!

Leave a Comment