Птахи в антропогенній пастці!

У різних куточках планети цієї зими з незрозумілих причин масово гинуть птахи: дрозди, голуби, галки, горлиці… Простір для фантазії з’явився чималий. Прихильники теорії змови вже заявили, що масова загибель птахів — це наслідок таємного тестування нового виду зброї. Інші говорять про приховане транспортування транснаціональними корпораціями небезпечних хімічних речовин, зокрема фосгену. Ті, хто вірить у неминучу загибель Землі 2012 року, твердять, що загиблі пернаті — це передвісники Апокаліпсиса. По коментар ми звернулися до наукового співробітника Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Геннадія ФЕСЕНКА.

— Геннадію Васильовичу, що спричинило масові смерті птахів?
— Випадки масової загибелі птахів спостерігали й раніше, наприклад, восени минулого року: на Азово-Чорноморському узбережжі загинуло понад тисячу бакланів і жовтоногих мартинів. Смерть цих видів птахів зумовлена спалахом хвороби — сальмонельозу, яка дуже небезпечна і для тварин, і для людей.
1 січня цього року в Північній Америці загинуло кілька тисяч червоноплечих еполетників, які за класифікацією ближче до шпаків, а не дроздів, про що пишуть у ЗМІ. Це поширений вид пернатих, який найчастіше співіснує з людиною.
Я чув коментарі науковців, що смерть птахів спричинили спалахи феєрверків, адже характер їхніх поранень вказував на зіткнення з якимись предметами. Спалахи дезорієнтували птахів, і вони від переляку шарпалися в різні боки, стикалися зі спорудами, потрапляли в лінії електропередач.
Ось у Румунії загинули шпаки, масовий європейський вид. Птахи наїлися вижимків від винограду —  отруїлися відходами виноробства.
Цікаво, що на Азово-Чорноморському узбережжі осередок захворювання міг виникнути незалежно від людини, так іноді трапляється у природі. А американський і румунський випадок — це все дія антропогенного чинника. Птахи загинули через необдумані дії людини.
Випадки із загибеллю птахів вказують на людську егоїстичність, некультурність, бо людина, займаючись господарською діяльністю чи розважаючись, думає тільки про себе, а який вплив цієї діяльності на навколишнє природне середовище, їй байдуже.
Варто зазначити, що у всьому світі здебільшого гинуть масові види птахів, які частіше контактують із людиною, їхня загибель наочніша й помітніша, аніж рідкісних видів.
З одного боку, ті види птахів, які оселяються поряд із людиною, мають переваги від такого сусідства, бо людина створює комфортніші умови для існування, і навпаки – нерідко пернаті можуть постраждати від людської необдуманості й зарозумілості. Птахи потрапляють у своєрідну антропогенну пастку.
— Вважаєте, що почастішання випадків загибелі птахів у всьому світі — це наближення Апокаліпсиса?
— Вважаю, що це простий збіг випадків за короткий час, таких повторень може й не бути в майбутньому. Загибель птахів — не означає наближення кінця світу.
Варто зазначити роль преси у цьому: ЗМІ все більше охоплюють своєю увагою те, що раніше ігнорували. Проте років п’ять тому в Харківській області стався випадок, про який журналісти не достатньо поінформували громадськість: під час міграції на озимині загинула зграя диких гусей. Смерть птахів настала, найвірогідніше, від отруєного зерна.
Зараз кожен випадок із птахами журналісти сприймають гостро, реагують блискавично і роблять свої висновки, іноді недоречні.
— Розкажіть, як людська діяльність впливає на птахів, адже у всьому світі сьогодні відбуваються катастрофи.
— Катастрофи поки що мають здебільшого локальний характер, поширення негативних наслідків людина намагається обмежити.
Як правило, у зони катастроф потрапляють масові види птахів, які згодом можуть відновити свою чисельність. Коли таке стається в місці поширення рідкісного виду птахів, то ця катастрофа може бути для нього фатальною.
Якщо діяльність людини врешті не призведе до зміни клімату (як прогнозують кліматологи), безпосередньо не знищить біотопи, де існують тварини, не спричинить прямого винищення птахів, то стан теперішніх видів кардинально не погіршиться.
— Які види птахів перебувають на межі зникнення?
— Проблемні види птахів в Україні — степовий лунь, степовий орел, степовий журавель, степовий боривітер, хохітва, дрохва. Степи настільки розорали, що ці види значно зменшили свій ареал.
Відбулася поступова катастрофічна зміна для існування степових видів, яким важко пристосовуватися до нових умов. Поки що у відносно задовільному стані лісові території в Україні, якщо їх не почнуть нещадно експлуатувати, то загрози для лісових птахів немає.
— Зараз погода стає непередбачуваною. Як це впливає на птахів, їхні міграційні маршрути?
— Птахи динамічно реагують на зміни в навколишньому природному середовищі. Наприклад, наші попередники в 1950х роках встановили, що граки, які гніздяться біля Києва, зимують у Франції. Наприкінці 1970х років ми в урочищі Гористому (місцевість за греблею Київського водосховища) теж кільцювали пташенят граків. Виявилося, що вони відлітали на зимівлю до Центральної Європи (Угорщини).
Минуло 30—40 років і міграційний маршрут птахів скоротився вдвічі. Більш м’який клімат Центральної Європи і доступність кормів сприяли зупинці на зимівлю граків на половині міграційного шляху. За останні 30 років, зважаючи на потепління клімату, відстань могла ще скоротитися. Але ми цього точно не знаємо, бо кільцювання граків зараз майже не проводиться.
Цього року тепла зима, ставки біля Святошина зарибнили, і біля них залишилося зимувати близько 30 особин сірої чаплі. Цей вид — не далекий мігрант, біля Києва взимку іноді реєстрували окремих птахів, а тут аж 30 особин. До речі, в районі Ірпеня є колонія сірих чапель, ці птахи взагалі можуть бути місцевими.
Пернаті реагують на конкретні погодні умови. Якщо продовжуватимуться і надалі такі теплі зими, то зимівля птахів у місті може закріпитися і стати закономірною, якщо їх не розлякуватимуть.
Те, що погода буває непередбачуваною, здавна впливає на життя птахів. Під час весняної міграції у них переважає інстинкт повернення додому, до місць розмноження, і птахи часто прилітають раніше, ніж створюються комфортні умови для їхнього існування, тому можуть загинути, особливо дрібні комахоїдні види пернатих.

Спілкувалася
Наталія АНТОНЮК

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment