«УСЕ І БЕЗ БРАВАДИ»

“Записки українського самашедшого” нині легко можна завантажити в Інтернеті у будь-якому зручному для читання форматі. Один із парадоксів нашого сьогодення полягає в тому, що до всесвітньої мережі книга потрапила швидше, ніж до книгарень. Природно, і читацькі відгуки на неї насамперед наповнили саме віртуальний світ. Пропонуємо читачам “Слова Просвіти” найцікавіші, як на наш смак, враження українських блогерів про книжку Ліни Василівни Костенко.
“Господи, яке ж запущене наше українське суспільство, якщо наші поети змушені писати такі прозові речі! Це книжка-біль, книжка-крик… Людина, яка пройшла через жорна радянської системи, через жорстку цензуру і заборони друку, тепер змушена писати про те, як ми “любимо свою Україну, яка ще не вмерла, боремося за свою мову, яка вже вмирає. Залежні від усіх і всього, будуємо незалежну державу”. Оля Молочій.
“Ліна Костенко — безцінний скарб українського народу. Ця жінка дасть фору армії чоловіків по патріотизму. Я ще не читав, але чув і бачив як ридала моя дружина, читаючи цю книгу… І чув її емоційні відгуки”. Іван Сірко.
“Усе, що Ліна Костенко пише, треба читати, без обмовок. Бо це справжня насолода та радість від майстерного знання та вжитку мови. Про зміст — розмова окрема. Це — індивідуальне. А коли вже мова про патріотизм, то Ліна Василівна не проголошує пишних гасел, а тихенько їде в Чорнобильську зону, “рятувати українську Атлантиду”. От би більшість українців теж так — не на словах, а на ділі”. Трамік.
“Згадую життя в 2000—2004 роках: своє і свого оточення. Десь так воно і було. Згадую Помаранчеву революцію… описане все і без бравади. Саме відсутність політичних уподобань і бравади робить книжку близькою простому українцеві. Маю на думці політичні вподобання, засновані на чіткій програмі і позиції партії чи кандидата на ту чи ту посаду. Політичні вподобання, засновані на будь-чому іншому, — PR і попса.
…Чоловік стенографує нове тисячоліття. Хобі? Думаю — ні. Це втеча від буденності у псевдоважливіші й псевдоглобальніші справи. Людина, почуваючись ліліпутом у житті сімейному, прагне бачити себе Гулівером у масштабі знання епохи. А хто мірятиме? Хто зараз підніме очі на Гулівера? У всіх же вони прикуті до екранів… тих чи інших… щасливий той, у кого ці очі прикуті до інших, теж прикутих очей.
“І на тлі цього всього — життя”, — передостанній мій абзац. Та ні — це політика на тлі ось такого життя. І як тут знайти час на громадянську позицію? Та й навіщо? Чи від нас щось залежить?” div4ysko.livejournal.com
“…На питання мами по телефону: “Що робиш?” так і відповіла:
— Треную інтелектуальний м’яз!
— Що робиш?!
— Напружую мозок, читаю Ліну Костенко”… Лілія Зоряне Небо.
“Книга, про все, що “наболіло”, про всі перипетії початку століття та, звичайно, про Україну. Напевно, так сильно і так відверто правдиво, аж до болю, могла написати лише вона.
Це книга, яка відкрила мені очі на деякі події тих років. Це книга, яка зачепила за живе. Це книга-Заклик, який має почути кожен українець…” Мраморка.
“Три дні я був захоплений буквами на моніторі. Такого запалу від українського автора я не відчував із часів читання “Тореадорів з Васюківки” у дитинстві. Написано чудовою, ЖИВОЮ та СУЧАСНОЮ мовою, про події, які сколихнули мою душу і душі мільйонів співвітчизників. Про те як йшлося до цього. У пам’яті зринають мої студентські роки часів розвиненого кучмізму. Я впізнав у рядках себе теперішнього, і свою дитину, яка зростає у російськомовному середовищі української столиці. Іноді здавалося, що автор украв мої думки і виклав їх у цій книжці. Під час читання згадувалися й друзі, що виїхали до США, їхні прототипи також присутні у творі. Я й не думав, що стиль написання щоденника 2000—2004 року може бути такий цікавий.
Не розказуватиму більше про зміст, прочитайте самі. Не пошкодуєте. Захоплення вам гарантую, але гарного настрою — ні. Книжка має сумний підтекст, та спробуйте його перевернути, зробивши висновки, діяти так, щоб ваше життя стало краще. Не завжди потрібно чинити так як головний герой. Можливо, таким чином ми доб’ємося змін у власному житті, і таки збудуємо Україну”. Штик.

За матеріалами українського Інтернету
підготував Євген БУКЕТ

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

One Thought to “«УСЕ І БЕЗ БРАВАДИ»”

  1. Leonid

    Якби ж то почули та дослухалися до всього сказаного Л.Костенко,зокрема,наведеного М.Босак на сторінці 8. А так : маємо,що маємо,як не прикро.Чергові сподівання на єдість лідерів віртуальних демократичних сил.Що далі?!

Leave a Comment