ЩО ТИ ЗРОБИВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ?

upa-5Олег К. РОМАНЧУК,
шеф-редактор журналу
“Універсум”

“Все безглуздо: і велич, і слава,
Коли духу розпалась держава”

Марія Чумарна

Видатний український географ і геополітик Степан Рудницький стверджував: “Українська справа — се велика справа, може найбільша з усіх европейських справ! Наука з того для всіх українців: ніколи не зводити української справи ні в якому напрямі на загуменок московській, польській чи іншій!.. Ми — великий народ, наш край — величезний, ми мусимо бути так високо поставлені серед інших народів Европи, як нам після нашої численности й після величини нашої країни належиться!”.
Але поки народ не продемонструє владі, що обирає її не для вирішення приватних проблем самої влади та її безконтрольного збагачення, нічого в країні не зміниться. Безумовно, велика проблема криється в українському суспільстві, котре породило таку владу. Влада — це своєрідне дзеркало душі суспільства. Треба визнати: нинішнє суспільство слабке і не може примусити владу (лідерів) реалізувати важливі суспільні проекти. З іншого боку (це відомо з теорії управління), суспільна система дублює риси влади/керівництва. І якщо на верхівці управлінської піраміди опиняється марнославний, жадібний, ображений, переобтяжений різноманітними комплексами, спраглий до комфорту, ситості й збагачення мстивий суб’єкт, то нічого доброго від такого керівництва Системою (державою) очікувати не доводиться. Значна кількість складників системи “мавпуватиме” владу. А це до успіху не приводить. Своєю чергою, суспільство, котре функціонує на засадах самоорганізовування, сучасну українську владу аж ніяк не влаштовує. Тому вона (влада) робитиме все, аби не допустити консолідації опозиції. Підтвердженням сказаному є наслідки діянь та експериментів сусіднього авторитарного путінізму. Тож має змінюватись і саме українське суспільство, почавши, нарешті, знищувати в собі совєтськість і всі похідні від нього — хамство, патерналізм, інфантилізм, безкультур’я…
Всесвітньо відомий астроном, академік Ярослав Яцків в одному зі своїх інтерв’ю розповідав, як за совєтських часів у Москві деякі з тамтешніх колег-науковців мали до нього певну упередженість: мовляв, приїхав такий собі бандерівець. Але ніколи не могли закинути, що вчений із Києва менш компетентний за них. І змушені були рахуватися з розумом українського астронома, попри його “бандерівське” походження. Інакше кажучи, маємо бути кращими, освіченішими, культурнішими, знати не лише російську, крім української, а й англійську, польську, німецьку мови.
В Україні необхідна радикальна зміна світоглядної, політичної, економічної та соціальної систем. Актуальним є творення громадянського суспільства — слід врахувати досвід його формування початку 90-х років минулого століття та процесу самоорганізовування періоду Помаранчевої революції.
Років десять тому Євген Марчук, політик більш ніж поінформований, слушно зауважив: щоб зайняти в майбутньому гідне місце у світовій спільноті, українському суспільству треба здійснити радикальну інтелектуальну і соціальну трансформацію. Золоті слова. Але…
Як відомо, швидкість руху ескадри визначається швидкістю найтихохіднішого корабля. Сукупний інтелект колективу визначається найнижчим рівнем інтелекту його члена. А як справи із сукупним інтелектом українських держслужбовців? Риторичне запитання. Численні ВНЗ продукують невігласів, псевдоінтелігенцію, неспроможну виконувати покладені на неї завдання.
Українці мають виробити в собі почуття самоповаги, поваги до власної історії, як це, до прикладу, притаманно грузинам і вірменам. Маємо віднаходити в собі найкращі якості, відтак культивувати їх, попри всі перешкоди. Треба змінювати свідомість населення. Із населення мусимо творити народ. Інакше успішні реформи будуть неможливі. Маємо зрозуміти, що жоден кредит від МВФ не допоможе у становленні цивілізованої, демократичної держави, бо лише творча праця, боротьба з аморальністю й корупцією сотворять успішну Українську державу. Буде держава — буде політична нація. Тож маємо утверджувати, пропагувати позитивний потенціал нашої історії. А для цього українці мають позбутися пасивності, байдужості й покірності.
У період переходу від тоталітаризму й колоніалізму нація формується, по суті, заново. На жаль, українські політики не усвідомили конечної необхідності кардинальної зміни світогляду українців у цей складний державотворчий період. Наразі немає консолідованої нації, немає загальнонаціональної державницьки налаштованої еліти. Вони (політики) не втямили важливості здійснення своєрідної конверсії свідомості від колоніальної до державницької, яка полягає в утвердженні національної та людської гідності, знищенні рецидивів/реліктів совєтськості, прищепленні відчуття самобутності, неповторності, виробленні твердих рис самоповаги, загальноукраїнської спільності.
Йдеться про творення єдиного державотворчого народу, про інтегрування етнічних українців і тих громадян України інших національностей, які духовно та ідеологічно тяжіють до українства, в єдину політичну націю.
Нині духовний фактор важливіший за матеріальний. І це дуже добре розуміє Росія. Підтвердженням цьому є тотальне завоювання нею українського інформаційного простору. Як наслідок, в Україні триває холодна громадянська війна. Світоглядна.
Державу збереже лише сконсолідованість народу. Доконаний факт: усі, хто має паспорт громадянина США, — американці. Так само має бути і в Україні. Власник паспорта громадянина України — це українець. Байдуже, етнічний він чи неетнічний. Ті ж індивіди, які не бажають себе ідентифікувати з українством, — чужинці. Як до них ставитися? Залежно від їхньої поведінки: доброзичливо, вороже або ідентиферентно. І насамкінець. Мусимо зрозуміти й усвідомити: будуємо національну державу, а не державу нації. Відтак кожен має запитати себе: що я зробив для держави? А не навпаки.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

One thought on “ЩО ТИ ЗРОБИВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ?

  1. Leonid

    Пане Олеже!В “слові просвіти” прочитав ВАше”Що ти зробив для української держави?”- і стало сумно… Про “інтегрування етнічних українців… в єдину політичну націю” міг написати лише ворог української справи,справи консолідації української нації з розвитком ЕТНІЧНОЇ самобутності і всього того, що викладено в статті 11Конституції України. Плутанинцу із української і політичної нації сіяв свого часу В,Ющенко,можливо,і з Вашої подачі.Де той В.Ющенко сьогодні,який як і Ви забув, що фундаментом політичної нації,а вірніше ,згуртованого народу України може бути лише більшість суспілства за національною ознакою,консолідована українська нація,яка ще маєпройти самовизнчення через побудову української національної держави,держави для всіх націй і наодів України, поважаючих демократичне право української більшості супільства (не політична)Давно все визанчено,а Ви, як не прикро,видумуєте велосипед.Готую відповідь відкрититм листом.Надішлю,якщо здолаю Схаменіться!.Щиро Леонід

Leave a Comment