Якщо ти ще не клон, якщо ти ще живий,
не зомбований і не зігнутий, —
підніми свою голову вище трави
і хоч раз відсвяткуй свої Крути.
Відсвяткуй. Хоч це свято криваве й сумне
і його панахиди віншують,
хай по серцю тебе різоне, як багнет,
те, що інші не бачать, не чують.
Відсвяткуй. Вишиванку вдягати дарма —
не до пісні тут, не до параду.
Де гвинтівки? набої? шинелі? — Нема!
Знов, братове, спіткнулись об зраду.
Помайданили. Шлягери, феєрверк.
Не дозріли до спільної мови.
І зневірених нас сповивають у смерк
вже табачники — як муравйови.
Та проте не зітліє все те, що було.
І ми діждемо — проти навали
щоб нащадки відважно повстали
там, де триста, як шкло, героїчно лягло…
Cергій ЦУШКО
