Тетяна ДІГАЙ
Михайло ОНИСЬКІВ
Тернопіль—Ланівці
На високій ноті, зі специфічними волинськими переливами, наспівали “Многая літа!” вихованці Ланівецької музичної школи своєму землякові — письменникові Василю Фольварочному, на ювілей якого до Ланівців з’їхалося мало не пів-України, в основному, з тих регіонів, де працював наш поважний лицар творчості.
По страшній війні на руках в Антоніни Саган-Фольварочної (чоловік Іван не повернувся з фронту) залишилося двійко дітей. Трохи молодший від сестрички Галини Василько у с. Нападівці був улюбленцем старших і своїх ровесників. Змалку вмів показувати характер. Закінчивши школу, одразу вступив на історичний факультет Чернівецького університету, а на третьому курсі перевівся до Львівського університету, який закінчив 1963 року. Служив у війську.
У літературу ввірвався як вихор. Із плеяди шістдесятників. Ще коли працював учителем на Збаражчині, творчо потоваришував із “Вільним життям” — найпопулярнішою газетою Тернопільщини. Він — багатогранний ратай на ниві коханого слова. Розпочав із поезії. І надбав у цій царині щедрий ужинок: його перша “Тривога” вийшла 1966 р. Згодом були “Ростуть сини” (1968), “Досвіток” (1968), “Уроки вірності” (1976), “Течія” (1982), “Родовід” (1992), котрі, як підкреслив чернівецький науковець Богдан Мельничук, засвідчили про неабиякий громадянський темперамент автора.
Із плином часу Василь Фольварочний звернувся до драматургійної творчості, яка була означена рамками — дія відбувається у наші дні. Так постали його “Друге цвітіння”, “Жива вода”, “Травнева музика”, “Дитячі забави”, “Не проспати роси”, “І прийде день”, “Вода з отчої криниці”, за якою 1983 року постановку здійснив Тернопільський облмуздрамтеатр, а також “Пересолений мед”, “Доки море перелечу”, “Спокуса” й інші.
В. Фольварочний і раніше писав прозові твори. Українському читачеві добре відомі його “Сонце в зернині” (1972), “Цілюща вода” (1976), “Земля Жижиянових правнуків” (1980). Але письменник, обтяжений досвідом, як бджола пергою, видає пізніше книжки прози вищого ґатунку: “Сказ”, “Обірвані струни”, “Чорний бумер”, трикнижжя “Симон Петлюра” та останній у часі написання роман “Хрещеники Сталіна”, що вийшли у тернопільському видавництві “Джура” і які директор видавництва Василь Ванчура разом із дружиною Уляною Олегівною презентували у вестибюлі районної ради під час ювілейних урочистостей.
Василь Фольварочний знаний в Україні як активний державний і громадсько-політичний діяч. Він був депутатом Чернівецької облради, заступником начальника облуправління культури в Чернівцях, там само — заступником голови облвиконкому, заступником голови ОДА, заступником директора центру буковинознавства при ЧДУ, головою облорганізації КУІНу. Наразі він є головою творчого об’єднання драматургів і кінодраматургів Національної спілки письменників України (свого часу не дозволив захопити спілчанський будинок людям учорашнього дня), заступником голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.
Про все це та інше йшлося на урочистостях із нагоди 70-річчя Василя Фольварочного. Учні місцевої школи Оленка Огородник і Владислав Волинець розповіли про його життєві й творчі віхи, а нападівські односельці піднесли в дарунок землякові хліб-сіль і пісню.
До слова було запрошено голову Тернопільської облдержадміністрації Валентина Хоптяна, котрий віднедавна познайомився з ювіляром і якому той заполонив душу як поет і сучасник. Тож було цілком справедливо, що глава облдержадміну не обмежився лише ювілейними рамками, а й повідав про актуальні теми сьогодення й свого бачення перспективи розвитку Тернопільщини. Відтак ювіляра вітали: зі столиці України — Валерій Цибух, Надзвичайний і повноважний посол із особливих доручень Міністерства закордонних справ України, академік, голова Буковинського земляцтва в Києві та Володимир Федорченко — доктор педагогічних наук, ректор Київського університету туризму, економіки і права, почесним професором якого віднині є В. Фольварочний. Із Буковини привезли вітання голова ОО НСПУ Василь Васкан, драматург Василь Довгий, художній керівник Чернівецької обласної філармонії Остап Савчук та артист Іван Дерда; з Житомирщини — проректор Національного аграрно-екологічного університету Анатолій Обіход і доцент педагогічного університету Роман Петранговський; із Луцька — доктор історичних наук із Волинського університету Микола Кучерепа та членкині “Молодої Просвіти Волині”; з Тернополя — письменники Богдан Мельничук і Тетяна Дігай; доктор технічних наук, професор технічного університету Петро Стухляк та доцент, нападівський земляк ювіляра, Василь Бадищук; товариш по студентських роках і спільній роботі в Чернівецькому обкомі комсомолу, журналіст Михайло Ониськів; доцент інституту післядипломної педагогічної освіти Антон Романюк, просвітяни Дарія Чубата, Ольга Матвієвська; директор 22-ї школи, депутат Тернопільської міськради Олег Климчук та інші.
Лановецькі віншування виголосили голова районної організації Конгресу української інтелігенції Ярослав Галяс, голова РДА Віктор Морозюк, голова райради Олександр Блажейчук та міський голова Іван Ткачук.
На адресу ювіляра надійшла низка вітальних телеграм із центру та різних регіонів України, зокрема, від керівництва НСПУ (В. Яворівський, В. Шкляр, В. Баранов, А. Крим, М. Слабошпицький), від Валентини Гончар.
Учасники урочистого свята відвідали “Літературну світлицю” в Нападівській ЗОШ. Її директор, історик Лариса Поцелуєва ознайомила гостей із головними експонатами, що відтворюють шлях у письменство уродженця їхнього села В. Фольварочного.
Особлива дяка за запросини на свято авторові сценарію та його ведучій — голові районного товариства “Просвіта”, т. в. о. редактора газети “Голос Лановеччини” Наталі Гамері, в якій вона напередодні ювілею подала добірку цікавих матеріалів про землякову творчість, а також заступникові голови РДА Володимирові Козирі, який був чесним опікуном і наших домочадців, і гостей.
А мати жде… свого 90-ліття слідом за синовим таким ще молодим сімдесятиріччям. У неділю, 30 січня, на сам день народин, Василя Фольварочного вшанували родичі і найближчі йому люди, а нападівські школярі презентували присутнім літературно-музичну композицію за творами свого знаменитого краянина.
