«АКАДЕМІКУ ВЕРНАДСЬКОМУ» — 15 РОКІВ

100_7844Каплицю та пам’ятник Т. Шевченку (або В. Вернадському) за благодійні внески планують встановити 2011 року в Антарктиді з нагоди 15-річчя станції “Академік Вернадський”. Про це, серед іншого, повідомили журналістам на брифінгу, що відбувся в Державному агентстві України з питань науки, інновацій та інформації.
Участь у брифінгу взяли Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України, академік НАН України Володимир Семиноженко, Віце-президент НАН України, академік НАН України Антон Наумовець, Директор Інституту геологічних наук НАН України, науковий директор НАНЦ, академік НАН України Петро Гожик, Директор Інституту біохімії ім. О. Палладіна НАН України, академік НАН України Сергій Комісаренко, Директор Національного антарктичного наукового центру Валерій Литвинов.

Євген БУКЕТ,
фото автора

1992 року, після розпаду Радянського Союзу, Росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій СРСР і відмовила Україні в передачі однієї з них. Тож українські науковці на деякий час втратили можливість проводити дослідження в Антарктиді.
Станція на мисі Марина острова Галіндез в Антарктиді заснована 1953 року Великобританією і називалася “Фарадей”. У лютому 1996 року за результатами Міжнародного конкурсу була передана Україні Англійським Антарктичним Товариством і перейменована на “Академік Вернадський” на честь видатного українського науковця академіка Володимира Івановича Вернадського, першого президента НАН України. 6 лютого 1996 року п’ятеро учасників першої української антарктичної експедиції підняли над станцією державний прапор. Відтоді Україна утвердилася як антарктична держава. Сьогодні станція “Академік Вернадський” працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією.
За п’ятнадцять років досліджень України в Антарктиці нашим науковцям вдалося набути унікального досвіду роботи в умовах практично повної ізоляції від звичних благ цивілізації, рідної домівки, друзів і коханих.
16-та українська антарктична експедиція, яка частково вже розпочала роботу, працюватиме за новою державною програмою на 2011—2020 роки. Особливого значення сьогодні набувають нові знання в періоди кліматичних змін, викликаних глобальним потеплінням або іншими явищами, притаманними і Сонячній системі, і процесам усередині земного ядра та мантії. Тому стан атмосфери, океану, сейсмічний моніторинг мають бути на постійному контролі фахівців.
Інформаційний обмін та аналіз даних, здобутих на маківках Землі геофізиками, океанологами, метеорологами, а також представниками інших професій, зайнятих спостереженнями навколишнього середовища, дозволяє передбачати негативні чинники, здатні позначитися на різних аспектах життя біосфери. Економіка, соціум, державні кордони — це не повний перелік факторів, на які можуть впливати природні катаклізми. Саме тому передові держави світу останнім часом особливу увагу приділяють полярним дослідженням, своєрідним апогеєм яких став ІІІ Міжнародний полярний рік.
Українські науковці вперше стали активними учасниками цієї світової полярної “толоки”: вони виконують 16 науково-дослідних проектів, над якими працювали не тільки вчені сезонних загонів останніх років, а й зимівники станції “Академік Вернадський” зі складу 11-ї, 12-ї, 13-ї та 14-ї антарктичних експедицій. Частина результатів їхніх дослідів, наукових експериментів, спостережень використана міжнародними науковими центрами, опублікована в спеціальних виданнях, а певна частка ще продовжує осмислюватися в інститутах НАН України та вищих навчальних закладах і згодом може трансформуватися у нові технології або й цікаві відкриття.
Протягом 15-ти років діяльності в Антарктиці НАНЦ МОН України разом зі своїми партнерами організував і провів 14 (у тому числі 4 морських) антарктичних експедицій, відрядив на роботу на полярних полігонах близько 300 наукових співробітників і фахівців із провідних академічних інститутів і вищих навчальних закладів, а також зарубіжних колег. За цей час на матеріалах дослідницької діяльності в Антарктиці захищено 2 кандидатські та 7 докторських дисертацій, проведено 4 міжнародні конференції, видано низку наукових монографій. Антарктичні зусилля української науки відзначили й представники міжнародної спільноти, про що свідчать грамоти від відповідних установ Великобританії, Німеччини, Росії.
Найбільший інноваційний потенціал сьогодні мають розробки з біології, метеорології, медицини, океанології та сейсмології. Саме ці напрямки повинні стати “точками зростання” у межах антарктичних досліджень й отримати належне державне фінансування. А в бюджеті на поточний рік, до речі, закладено лише 20 млн грн, що більше, ніж торік, але все ще дуже мало.
Минулого року на станцію доставили нову метеостанцію, переобладнали систему опалення, провели низку інших важливих робіт. Нині 10 зимівників на Галіндезі готуються до передачі наукової вахти вже 16-му загону своїх колег. Про це під час брифінгу в сеансі інтернет-зв’язку з Антарктиди повідомили самі члени делегації на чолі з геофізиком Андрієм Залізовським.
Актуальні завдання на найближчу перспективу — просування українських дослідників вглиб антарктичного континенту, забезпечення їх сучасними транспортними засобами, необхідним обладнанням для стабільного зв’язку зі світом.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment