МИ БУЛИ, МИ Є, МИ БУДЕМО

img_2767Під час святкування Дня рідної мови, організованого Всеукраїнським товариством “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, його голова, народний депутат України Павло Мовчан вручив просвітянську премію імені Бориса Грінченка цьогорічним лауреатам. Ними стали подвижники на ниві українського слова: вчителька з Волині Олеся Ковальчук; доктор юридичних наук, заслужений юрист України Володимир Василенко та письменник, культуролог, шеф-редактор журналу “Український Світ” Олександер Шокало.

Надія КИР’ЯН
Фото Олеся ДМИТРЕНКА

Перед врученням премії Павло Мовчан коротко проаналізував сучасну мовну ситуацію, наголосив на надзвичайній важливості мови в культурі й житті нації. “Коли вживаємо словосполучення “рідна мова”, — сказав Павло Михайлович, — ми усвідомлюємо, що це стосується найсвятішого, найвизначальнішого, що в нас є. Бо рідномов’я, за висловом митрополита Огієнка — це не просто дарунок, а й певні зобов’язання. Це даровано нам самим Господом Богом. І коли відбуваються замахи на життя нації, це викликає збурення, опір проти русифікації, яка тривала 70 років, а фактично не припинилася й тепер. Більше того, не було такого цинічного періоду, який ми переживаємо нині в нібито незалежній Україні. Виступаючи в Харкові, Ліна Костенко сказала: “Я набагато незалежніша, ніж наша Україна”. І вона мала рацію.
Нині незалежність піддається ерозійному процесові. Від кого Україна незалежна? Напевно, від нас. Сьогодні нас уже не 52 мільйони, а менше, ніж 46. Я розумію це так, що відбувається зачистка української території від українців. Зачистка, яка почалася з того, що найсвітліші уми залишили Україну, найбагатші об’єкти прибрані до рук. Залишилося забрати землю — найцінніше й найсвятіше. Сьогодні, коли світ переповнений паперовими грошима, він хоче підперти нашими ґрунтами свої порожні папірці, щоб, прибравши їх до рук, остаточно нас звідси вижити.
Цей процес проходило дуже багато етнічних земель, материків. Так Латинська Америка поступово втрачала свої землі й конкістадори витісняли на узбіччя все, що було пов’язано з тією землею, міфологією, словом. Земля настільки зріднена й сполучена зі словом, мовою, що ми її чуємо. Рідне слово не виникає з нічого, за кожним словом — величезна історія, біографія. Це тисячоліттями укладалося в легенди, міфи, крилаті вислови, ідіоми, фразеологізми.
Ми нещодавно видали “Великий тлумачний словник” під редакцією академіків Інституту української мови. На його підготовку було затрачено 5 років напруженої праці нашого Видавничого центру “Просвіта” і двох наукових установ. Кожне слово має свою вагу, свою енергію. І невже ми, на догоду групі неуків, групі, яка прийшла фактично як завойовники нашої землі, віддамо цей скарб? Кому? Тим, хто буде спекулювати нашою землею, якою не давали спекулювати ні в арійські часи, ні в скіфські, ні в княжу, ні в козацьку, ні в посткозацьку добу. Запевняю вас, що нічого в них не вийде. Ми були, ми є, ми будемо, а завойовники тікатимуть з України, бо за нами віки, з нами рідне слово, яке ми відстоюватимемо завжди.
У Будинку письменників вручаємо достойникам премію імені Бориса Грінченка, людини, яка в надзвичайно скрутних умовах зробила величезну справу. Його            4-томний словник — це ті підвалини, на яких ми стоїмо й стоятимемо. Наші словникові запаси збільшуються, робота триває. Слово живе, пульсує, напоєне величезною енергією. Адже не випадково сказано, що в почині було Слово, і Слово було Бог. Хто може повстати проти Бога?
Ми повертаємося в нову хвилю протесту, щоб сказати: ми оборонимо нашу перспективу”.
Після вручення премії лауреатам відбувся чудовий концерт. Виступили поважні колективи: ансамбль “Криниця” Київського Будинку вчених під керівництвом Леопольда Ященка; народний хор “Надія” (керівник Надія Гладишевська); і молоді виконавці — аспірантка Національного педуніверситету імені М. Драгоманова Руслана Лоцман виконала власні пісні. Вона, до речі, зауважила, що свято рідної мови повинно бути не раз на рік, а щодня.
Усім дуже сподобалася літературно-музична композиція “Жіночий портрет” за творами лауреата Шевченківської премії Любові Голоти у виконанні заслуженої артистки України Тетяни Негрій. Вечір удався.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment