НЕХАЙ ЗА НАС НАШЕ ДІЛО ГОВОРИТЬ…

До 150-річчя Шевченкового “Букваря”

Зоя ДІДЕНКО,
голова Хмельницького міського Товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка

Пам’ятаючи “Кобзар”, ми іноді забуваємо про те, що Тарас Шевченко дбав про освіту й просвіту народу.
1860 року тяжкохворий Шевченко уклав посібник для навчання грамоти українською мовою в недільних школах, які почали діяти в Україні з 1859 року. Це був “Букварь южнорусский”, видрукуваний у Петербурзі за два місяці до смерті поета… У той час він майже не виходив із квартири, але все ж зустрівся з петербурзьким митрополитом Сидором і попросив дозволу на друк своєї книжки…
Видав її Тарас Григорович власним коштом, наклад — 10000 примірників.
“Букварь южнорусский” — перший навчальний посібник із серії, задуманої Шевченком.
Сюди увійшли уривки із зроблених Шевченком переспівів “Псалмів Давидових”, молитви, деякі поезії з “Кобзаря”, приказки, народні думи “Про Марусю попівну Богуславку”, “Про пирятинського поповича Олексія”. Половина посібника — фольклорні тексти. Є розділ “Лічба”. Дуже вже хотів Тарас, щоб діти України були грамотними.
1991 року видавництво “Веселка” перевидало цю безцінну книжку. Із передмови Олеся Гончара: “Буквар південноруський” був улюбленою працею нашого національного генія, його прощальною, лебединою піснею, яку він посилав з похмурих берегів Неви далекій своїй Україні, її дітям, її прекрасному юному цвіту, в чиєму достойному майбутті поет вбачав і своє власне безсмертя”.
Думки про рідну землю перемагали у його свідомості передчуття смерті. Ось чому саме Тарас Шевченко, який бачив так мало щастя за життя, є і завжди буде символом України, бо великі справи говорять про нього.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment