БАЧИТИ СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ

Надія КИР’ЯН

23—26 березня Національний науково-дослідний інститут українознавства провів Міжнародний конкурс з українознавства, в якому взяли участь учні 8—11 класів з усіх областей України та представники українських шкіл зарубіжжя.
На урочистому відкритті директор ННДІУ академік Петро Кононенко повідомив, що минулого року на такий конкурс було надіслано 353 реферати, а цього року — 594, зокрема з Донеччини — 49 робіт, на мовну тематику — понад 70. Це радує, особливо зважаючи на те, що нинішня влада розвиткові українознавства не сприяє. Є реферати на рівні наукових робіт, автори виявляють професіоналізм, уміння бачити сучасні проблеми й робити висновки, прогнозувати майбутнє. Цей конкурс — особливий, бо це наука про Україну й світове українство, вона має стати філософією й політикою нашої держави, — вважає Петро Петрович. Крім України, майже в ста країнах світу мешкає близько 30 млн українців.
“Нашу історію свідомо деформували, підганяли під чужі інтереси, — звернувся до молодих науковців Петро Кононенко. — І сьогодні нам пропонують увійти в якийсь міфічний “Русскій мір”. Ми запитуємо: “Якщо це об’єднання слов’ян, то чому без поляків, болгар, чехів?” Насправді це нове імперське об’єднання.
Заступник директора з наукової роботи ННДІУ Тарас Кононенко поділився своїми відкриттями, що стосуються суті наукових досліджень: “Чи не криється за вашими розробками дещо більше, ніж учнівські спроби дослідити фрагменти життя українського народу? Згадаймо сакральні слова Тараса Шевченка, які містяться в його “Заповіті”.
У наукових роботах ми відновлюємо в нашій пам’яті сакральні зв’язки, які нас поєднують, тобто всі — від першокласника до сивочубого академіка в дослідженнях роблять одне й те саме: згадуючи чиєсь ім’я, ми вводимо у вічність цю постать. Нагорода для кожного вже в тому, що цим підносимося до вічності. Це більше, ніж та нагорода, яку можна прикріпити до піджака, але не до душі. Ми виконуємо й настанову “пом’янути незлим тихим словом”. Історичне дослідження не може бути злим, бо ми здійснюємо акт добра. Відновлюємо, відтворюємо серед живих те або тих, про кого згадуємо.
Наукова робота також не повинна підмінюватися галасливою риторикою, вона має бути, як тиха вода, що греблю рве. Слідуймо цим народним настановам, які сформулював Тарас Шевченко”.
Молоді дослідники отримали багато нагород: дипломи, сертифікати, книжки; від Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту — путівки до Міжнародного дитячого центру “Артек” та Українського дитячого центру “Молода гвардія”, від Інституту дерматокосметології лікаря Ольги Богомолець — книжки Ліни Костенко з дисками пісень, які створила Ольга Богомолець на слова поетеси тощо.
Перші місця в різних номінаціях (наукові роботи та Інтернет-олімпіада з українознавства) вибороли: Роман Дибач (Сарненський НВК “Школа-колегіум”), Марія Тищук і Анна Супрунова (Сарненський економічно-правовий ліцей “Лідер”) з Рівненщини, Ірина Кулініч (Бодаквянська ЗОШ), Юлія Трушева (Лубенська ЗОШ № 1), Вікторія Новак (Лубенська СШ № 6) з Полтавщини, Антоніна Ханецька (Нерушайська ЗОШ Одеської області), Михайло Дубняк (Київська ЗОШ № 170), Роман Костюк (Ірпінська спеціалізована ЗОШ з поглибленим вивченням економіки та права) з Київщини, Ярослав Ведмідь (Корсунь-Шевченківська гімназія) з Черкащини, Тетяна Кислуха (Городнянська районна гімназія) з Чернігівщини, Віталіна Вітченко (Ганнівсько-Тернівська ЗОШ) з Сумщини.
Проректор Київського національного університету Володимир Бугров, якому передали список усіх переможців, пообіцяв, що при вступі до цього ВНЗ їхні досягнення братимуть до уваги.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment