ВОРОН ВОРОНОВІ ОКО НЕ ВИКЛЮЄ

Дванадцять років минуло від того трагічного березневого дня. “Тепер Чорновола немає. А його, м’яко кажучи, опоненти — живуть і процвітають. І намагаються заробити на його смерті дивіденди…”, — писав Л. Танюк у вступній статті до збірки публіцистики В. Чорновола “Пульс української незалежності”. Здається, сьогодні на підмостках Печерського пагорба знову щось незграбно розігрується. Усе це наввипередки ретранслюють на радіо, телебаченні,  пишуть у газетах. Що ж насправді там відбувається, і якої він думки про чергові намагання влади розслідувати вбивство В’ячеслава Чорновола? Із цим запитанням я звернувся до Леся Танюка.

Микола ЦИМБАЛЮК

— Фактично ми щороку звертаємося до Генпрокуратури від імені різних організацій — Фонду Чорновола, Народного руху України — з вимогою довести до кінця справу про вбивство В’ячеслава Чорновола. І щоразу з тих кабінетів нам відповідають: так-так, ми, звичайно, це зробимо. Але в мене склалося враження, що кожна влада намагається використати це у своїх цілях. І, не заглиблюючись у проблему, зробити на цьому, м’яко кажучи, якнайгучніший “піар”. Чому?
Давайте проаналізуємо. Зараз у Генпрокуратурі виникла ідея ексгумації решток тіла покійного. Не підтримали її дружина — Атена Пашко і сестра — Валентина. Ідею підтримав Тарас Чорновіл. І то не одразу, бо вагався. Написав одну заяву — забрав. Тоді знову написав… Це рішення прийнято на підставі заяв у пресі депутатів Стойка й Кендзьора. Вони нібито мають якісь факти, що В’ячеслава Максимовича в розбитій машині добивали кастетами. Це логічно, до певної міри, і суперечить тому, що якщо там лежав поранений прес-секретар, то чого ж і його не ліквідували як свідка? Наскільки відомо з результатів експертизи, після удару в Чорновола було знесено півчерепа. Тобто залишитися живим він не міг.
Що це дасть? Слідство, навіть знайшовши якісь зачіпки, завжди доведе, що це, наприклад, сліди від удару осколків із автомобіля. Зрештою, у цій ситуації для них це найкращий спосіб поставити крапку. Скажуть: нічого не доведено, депутати не мали рації, і тому смерть Чорновола є наслідком ДТП. Усе, і справу навіки поховають.
Але ж проблема не в тому, чи є ці сліди, чи ні! Проблема в тому, що Генпрокуратура мусить повернутися до слідства в повному обсязі. Себто мусить бути допитаний Куделя, мусять бути вивчені всі його непроконтрольовані зв’язки. У Куделі був брат, який працював у Лазаренка. У того були зв’язки з місцевою міліцією. Не перевірено ретельно, від чого чи від кого він був залежний. Так само і з КАМАЗом — його бачили і там, і там. Автомобіль, у якому їхав Чорновіл, як доказ знищено, не провівши ґрунтовної експертизи. Знищено також матеріали кіровоградського стеження за Чорноволом, до якого, між іншим, причетний Пукач (але про нього жодного слова в справі!). Першого слідчого, який із самого початку вів цю справу, усунуто. Заяви тодішнього головного міліціонера Кравченка теж викликають багато запитань і т. д.
— Якої Ви думки щодо заяв Тараса Чорновола, нібито і Віктор Ющенко причетний до цього злочину?
— У нього більше емоційної реакції на Ющенка, ніж аналізу реальності. Наскільки мені відомо (я звірявся з тодішніми своїми щоденниковими записами), Ющенко не мав жодного стосунку до справи. Так, у нього не було великої любові до Чорновола, але вони були партнерами. І не забуваймо, що саме В’ячеслав помітив і висунув його як перспективного політика.
— Яка ж у цій справі зацікавленість нинішнього президента?
— Це на українську тематику: втік не втік, а побігти можна. Сьогодні і йому, і регіоналам явно бракує приводів для заяв на кшталт, які вони прогресивні, як прагнуть справедливості. Якби справді хотіли докопатися до істини, то про це б менше говорили, а більше робили. Тому насправді зі справою Чорновола буде так само як із Ґонґадзе, Кучми. Політичний театр… Зрозуміло одне — справа буде затягнута і чогось нового ми не побачимо. До логічного кінця вони доведені не будуть. Ворон воронові око не виклює.
— І все-таки, кому на руку смерть Чорновола? Хто стоїть за цим злочином, чи злочинами століття?
— Якщо говорити стратегічно, то причиною смерті В. Стуса, І. Світличного, В. Симоненка, В. Марченка і В. Чорновола є їхня національно-патріотична, антиімперська діяльність. Вони були діячами українського національного відродження. У загибелі, в іншому разі — дискредитації був зацікавлений Кремль, імперія, і її “всевидяще око” з караючим мечем у руках.
Безперечно, що ці служби мусять мати свою п’яту колону. І в такому розумінні ми можемо говорити, що Чорновіл був дуже небезпечний для Російської імперії, їхньої держави. Вони чітко усвідомлювали, якою загрозою він є для них. Якби до влади прийшов Чорновіл, то сьогодні б в Україні багато чого змінилося. Гасло “Бандитам — тюрми!”, захищеність української мови, національна економіка були б втілені у життя.
Пригадайте лишень, чиї вуха стирчали за так званими компрометуючими матеріалами про Чорновола. Хвиля брехні покотилася з російських видань. Це вже потім підхопили наші “землячки” і використали у своїх цілях. Крім цього, він був небезпечним ще й тим, що був авторитетом і для російської демократії. Багато з тодішніх московських діячів прислухалися до його думки. Коли сталося ГКЧП, саме Чорновіл очолив миттєвий спротив проти колабораціоністів. Тому в мене є всі підстави стверджувати, що він був стратегічним ворогом усієї імперсько-пострадянської системи. Гадаю, що саме вона його і вбила.
— На що ж нам сподіватись у цій справі?
— Сподіватись — і наближати кожним чесним словом, кожним своїм вчинком — на кардинальну зміну політичного клімату в Україні. До влади все одно прийдуть патріоти, люди з чистою совістю. Ми уже розуміємо, що Україна мусить бути не такою, якою вона є. Вона буде така, якою її хотіли бачити Стус, Світличний, Марченко, Чорновіл і сотні тисяч, мільйони душ — жертв боротьби за національну гідність і державну незалежність. Коли така Україна повстане, я абсолютно переконаний, що ми знайдемо сліди замовника й виконавця вбивства Чорновола.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment