Львів зібрав українських науковців

25 березня в актовій залі Національного університету “Львівська політехніка” відбулася Друга всеукраїнська науково-практична конференція “Геноцид України у ХХ столітті. Україна під окупаційними режимами — історія та наслідки”, у якій взяло участь понад 50 науковців — істориків, етнографів, правознавців, філологів, юристів зі Львова, Києва, Одеси, Харкова, Луганська, Запоріжжя, Івано-Франківська, Вінниці, Донецька, Кривого Рога, Черкас, Рівного, Житомира, Кременчука і Дрогобича.
Організатори конференції — Всеукраїнська громадська організація “Товариство Відродження Української Нації”, Інститут літературознавчих студій ЛНУ ім. І. Франка, Центр досліджень визвольного руху, НУ “Львівська Політехніка”.

Ірина МАГРИЦЬКА,
м. Луганськ

Конференцію було присвячено висвітленню причин, масштабів і наслідків геноциду, етноциду, екоциду та лінгвоциду українців у ХХ столітті за різних окупаційних режимів (російського, німецького, польського, угорського та чеського), що призвели до фізичного й духовного нищення української нації, до зміни її генофонду.
Промовці були одностайними в тому, що сьогодні, в часи незалежності, продовжується геноцид України у формах русифікації, планомірної українофобії й ненависництва до всього українського, окупації російськими бізнесовими чинниками інформаційного простору України, масовою вимушеною еміграцією українців в інші країни в пошуках праці й нормального, гідного людини життя, свідомого витіснення державної мови з усіх важливих сфер життя. Сучасний режим вдається до одвертої, нічим не прикритої агресії проти українства і діє як авторитарна система, що є предтечею тоталітаризму.
Учасників конференції привітали голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, ректор НУ “Львівська політехніка”, професор Юрій Бобало, Герой України Юрій Шухевич, письменник Ігор Калинець.
На пленарному засіданні виступили відомі українські науковці Василь Лизанчук, Любомир Сеник, Михайло Чорнописький, Мирослава Антонович, Богдан Гудь, Павло Гай-Нижник, Олександр Музичко, Олег Полянський, Софія Федина, Ірина Магрицька, Іван Белебеха. У роботі секцій, окрім академічних науковців, узяли участь наукові працівники Центру дослідження визвольного руху та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” на чолі з директором Русланом Забілим.
Предметом обговорення учасників конференції стали такі теми, як придушення національної боротьби за незалежну державу (УНР, ЗУНР, повстанський рух Наддніпрянщини, Карпатська Україна, відновлення державності 30 червня 1941 року, діяльність ОУН і УПА, дисидентський рух); винищення національно-свідомої інтелігенції; руйнування села (карально-репресивні акції, голодомори, колективізація); депортації; асиміляційні процеси (русифікація, полонізація, мадяризація, румунізація).
В ухвалі Львівської конференції є заклик до всіх українців в Україні та поза її кордоном спрямувати свої зусилля на консолідацію нації, вимога негайного припинення антиукраїнської політики діючого режиму, спрямованої на ліквідацію українських шкіл, згортання діяльності Інституту національної пам’яті, фальсифікацію історії України, втаємничення злочинів комуністичного режиму, зафіксованих в архівах.
Настав час активної боротьби за Україну, зокрема й боротьби інтелектуальної. Тож ідея І. Гавриліва, який підкреслив: “Сьогодні, як ніколи, є потреба зібрати всі творчі, інтелектуальні сили й утворити Національну Асамблею. Для цього треба з кожного регіону залучити найактивніших, найавторитетніших людей, зокрема науковців, які будуть творити Нову Україну — Україну посттоталітарну, постгеноцидну. Україну, що буде позбавлена антидержавних стереотипів і фальші, які ще є сьогодні в нашому суспільстві. Таку ініціативу мусять підтримати й лідери проукраїнських політичних сил — і парламентських, і позапарламентських”, на часі.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment