Євген БУКЕТ
“…Кобзарі грали,
В струни дотинали
Та Богдана із Богуном
Піснями хваляли!”
Так колись співали, згадуючи славетного козацького полковника Івана Богуна. Його роль у визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького була визначальною в багатьох походах і битвах. Саме тому ім’я Івана Богуна овіяне невмирущою славою. Іменем полковника сьогодні названо Київський військовий ліцей і один із найвідоміших куренів НСОУ “Пласт”, а в минулі сторіччя про нього складено безліч легенд, пісень, народних дум. Олена Теліга 1937 року написала про цю легендарну особистість так: “Богун був тим героєм, якого неспокійний дух живе і досі пекучим вогнем вривається в душу молоді”.
Іванові Богунові та 360-й річниці його перемоги в битві під Вінницею 25 березня 1651 року було присвячено перший цьогорічний “круглий стіл” “Шляхами козацької слави”, які вже кілька років поспіль традиційно проводить Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка спільно з Міжнародною асоціацією “Козацтво” в музеї Гетьманства. Учасники “круглого столу”, а серед них були доктори наук, лідери громадських організацій, літератори, освітяни звернули особливу увагу на необхідність виховання підростаючого покоління на прикладах героїчних особистостей козацької доби.
Цікаво, що останнім часом люди, зневірившись у політичних лідерах, усе частіше звертають увагу на козацькі організації. На їхнє переконання саме перебуваючи в середовищі сучасних козаків, вони стають ближче до народних традицій, своїх пращурів. Відзначається повернення до козацьких звичаїв у багатьох регіонах України серед представників різних вікових груп.
22 грудня минулого року було відроджено раду старійшин українського козацтва, що призупинила свою діяльність 1995 року. До ради увійшли представники понад 40 козацьких товариств, було обрано наказне керівництво, яке має донести цю інформацію до всіх організацій і підготувати проведення в травні цього року Великої козацької ради старійшин. Але подібних намагань об’єднати козаків зверху донизу в новітній історії України було вже чимало. Результат у них усіх один — козаки продовжують ділитися…
Проте за нинішніх умов об’єднавчі зусилля козацтва як ніколи актуальні. Цього року приклад реального об’єднання вперше почали демонструвати козаки на місцях по всій Україні. Мені довелося нещодавно побувати на одному із таких зібрань у Макарові Київської області, де члени п’яти козацьких організацій, які з перемінним успіхом діють у різних селах району домовилися об’єднати свої зусилля і створили Макарівський козацький полк. Таке єднання за територіальним принципом, як у давні часи, переконаний, згуртує сучасне українське козацтво значно краще, ніж усі ради самопроголошених Гетьманів разом узяті.
І як тут не згадати знову про полковника Івана Богуна? Адже він не лише ніколи не корився найзапеклішим ворогам, а й не догоджав Гетьманові. Богун вважав, що перемагати можна лише тоді, коли опираєшся на підтримку власного народу. “Бути таким, як він!” Про це мріяли, мріють і, переконаний, мріятимуть нащадки козаків ще не одну сотню літ.
