ВЕЛИКОДНЯ ПИСАНКА ЯК СИМВОЛ ВОСКРЕСІННЯ

img_6545Людмила Ільєнко
Фото Олеся ДМИТРЕНКА

18 квітня у Київському міському будинку вчителя відбулося мистецьке свято “Великодня писанка”. Досвідчені викладачі провели для всіх охочих майстер-класи з писанкарства, виготовлення мальованок, витинанок, ляльок-мотанок. Тут-таки відбулася і великодня виставка, на якій, зокрема, представлені унікальні вишиті ікони вчительки за фахом Тетяни Балан, та вишита мапа України Тетяни Протчевої, про яку газета “Слово Просвіти” писала в ч. 13. На цій мапі кожен регіон нашої країни прикрашений традиційним, притаманним саме йому орнаментом. У рамках свята кожен учасник міг зробити свій стібочок на цьому дивовижному полотні.
На майстер-класах дізналися багато цікавого. Наприклад, чим відрізняється писанка від мальованки. У писанці завжди використовується певний піктографічний орнамент, і традиції малюнка порушувати не можна. А зразків орнаменту, як розповіла Людмила Проценко, керівник творчого об’єднання “Писанкарик” Центру позашкільної роботи Святошинського району Києва, існує понад 3000. Перш ніж занурити яйце у фарбу, спеціальним інструментом наноситься візерунок із воску, а після того як виріб пофарбується, віск зчищається і проступає білий малюнок. А от мальованка — це те, до чого ми з Вами більше звикли. Тут уже повний простір для творчої уяви — квіточки, метелики, зірочки тощо, які виконуються пензликами. Навчали також робити витинанки — мереживні прикраси з паперу. А ляльки-мотанки виготовляли зі звичайних різнобарвних паперових серветок.
“Дуже люблю такі речі і мрію навчитися їх добре робити”, — так гості свята відповідали на запитання про те, що їх сюди привело. Діти й дорослі (а були серед гостей і такі), що взяли участь у майстер-класах, захоплено переймали досвід педагогів, і вироби, що в них виходили, вже стали продовженням прекрасних мистецьких традицій, притаманних нашому народу. “Знаєте, а я цього року зробив уже одне яйце”, — із невимовною гордістю вихвалявся маленький Олексій Ковальчук, учень 92-ї школи. Він зберігає дорогоцінний виріб серед найдорожчих своїх іграшок.
Це й справді прекрасно, що в самому центрі нашої урбанізованої країни знайшлися ентузіасти, які допомогли іншим доторкнутися до чистих і животворних джерел українського духу й давніх народних традицій. Бо хіба ж може бути прекрасніший подарунок до Великодня, ніж його символ, виготовлений власними руками!
“Третій рік поспіль ми проводимо це свято, запрошуючи сюди майстрів, які хочуть навернути дітей до витоків української держави, адже ми, українці, маємо чудові традиції, що допомагають нам вижити в цьому світі”, — підсумувала Віра Іванівна Єфименко, завідувачка кабінету методичної і краєзнавчої роботи Київського міського будинку вчителя.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment