СЛОВ’ЯНСЬК — МІСТО, ДЕ ПАМ’ЯТАЮТЬ…

Василь НОВОРИНСЬКИЙ,
м. Краматорськ
Донецької обл.

Свято Тараса і далі продовжує крокувати по всій Україні, — і в Донеччині, і в Галичині, на Закарпатті й на Буковині. Адже не хлібом єдиним живе людина. Не за горами і друга, віковічна, хоч і жалобна пам’ятна дата для українського народу — День повернення та перепоховання Батька Нації на Дніпровських кручах рідної України.
Ось і в донбасівському місті Слов’янську думають і розмовляють своєю рідною українською, пам’ятають і люблять Тараса.
Володимир Савенко, голова міського об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка:
— Що веде, що кличе людей до бронзового погруддя Співця поневоленої і Провісника Вільної України? Просто у кожного із них є що сказати Батькові нації.
Настоятель храму Всіх Святих Української Православної Церкви Київського Патріархату отець Володимир запалив свічку пам’яті і відправив молебень за Україну. Очільники міських організацій “Просвіти” і “Свободи” Володимир Савенко і Оксана Нечипоренко привітали присутніх. Майстерно прочитала уривки з багатьох творів Т. Г. Шевченка просвітянка, ветеран педагогічної праці Марія Колеснікова, свій новий вірш “Бережіть мову” прочитав поет Анатолій Данильченко. Затамувавши подих, всі слухали виступ одинадцятирічного Тараса Нікітіна з Райгородка. І вірш свій Тарасик так і назвав — “47” — за земним віком Кобзаря.
Та найбільше було виступів, які торкалися бід теперішньої України. Про наш громадянський обов’язок, раз уже ми йдемо Шевченківською вулицею, Шевченківською дорогою нагадали Михайло Нечипоренко, Людмила Величко, Ольга Денисенко, Євстахій Копач і гість із Красного Лиману, просвітянин Борис Вальх.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment