ХОЛОДНІ ВІТРИ МЕДІАПРОСТОРУ

Коментар голови ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Павла Мовчана

Народному депутату
України Мовчану П. М.

Шановний Павле Михайловичу!
За дорученням Прем’єр-міністра України Азарова М. Я. від 03.03.11 р. № до Вашого звернення від 25.02.11 р. б/н, яке надійшло до Кабінету Міністрів України щодо підтримки розвитку мережі ФМ-мовлення Національній радіокомпанії України Держкомтелерадіо повідомляє наступне.
Перш за все, дякуємо за небайдуже ставлення до нагальних проблем телерадіоінформаційного простору нашої держави та позитивну оцінку роботи Українського радіо, спрямовану на збереження рідної мови, розвиток культури та історичної свідомості української нації тощо.
Держкомтелерадіо цілком поділяє Вашу позицію як авторитетного фахівця в галузі культури та Голови підкомітету з питань творчої діяльності, мистецтва, культурно-просвітницької та мовної політики Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.
Враховуючи тенденцію постійного скорочення проводового мовлення, пов’язану з руйнацією технічних засобів його поширення та зі скороченням впровадження при будівництві нового житла, соціально-побутових закладів і виробничих приміщень, постає гостра потреба в необхідності розвитку радіомереж державних мовників, зокрема Національної радіокомпанії України, яка по суті виконує функції суспільного мовника, у популярному ФМ-діапазоні. На жаль, на сьогодні охоплення населення програмами Українського радіо у цьому діапазоні становить лише близько 9 відсотків.
Повідомляємо, що з метою збереження потужного державницько-суспільного потенціалу Національної радіокомпанії України та забезпечення розширення її трансляційних мереж Держкомтелерадіо звернувся до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з клопотанням про сприяння в отриманні ліцензій у конкурсному відборі на ФМ-мовлення, оголошеному у грудні 2010 року.
Будемо вдячні Вам, шановний Павле Михайловичу, якщо Ви та інші народні депутати України, яким не байдужа доля державного радіомовлення, підтримаєте Держкомтелерадіо України та Національну радіокомпанію України і також звернетесь до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з клопотанням щодо сприяння розбудові повноцінної мережі Українського радіо в ФМ-діапазоні.
З повагою
Голова Державного
Комітету телебачення
та радіомовлення України Юрій ПЛАКСЮК
На прохання нашої газети Голова “Просвіти” Павло МОВЧАН коментує цю відповідь і загалом ситуацію в українському медіа-просторі.
— Тривожить ситуація в нашому інформаційному просторі. Років 15 тому я був причетний до створення Об’єднання на захист українського медіа-простору. Ми не знали, що через 15 років ця тема буде такою гострою і, можна сказати, безнадійною. Якщо голова Держтелерадіо України Юрій Плаксюк пише, що лише 9 відсотків нашого інформаційного простору покрито державним каналом, який зовсім недавно покривав 70 відсотків території країни, то це обвал. Натомість з’явилися цілі мережі, цілі кущі, як гриби, різних FM-станцій, але хтось же це розподіляє, хтось дає ці частоти? Упродовж усього керівництва цією структурою, яка розподіляє частоти, весь час виникали підозри, що комусь щось десь дали. Були чисто комерційні проекти, які не мали нічого спільного із завданнями захисту нашого інформаційного простору. Адже і Держтелерадіо, і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення повинні його захищати. За часів Кучми, коли Нацраду очолював відомий Борис Холод, ми всі знали, що стоїть московське завдання: звузити спектр українського мовлення. І з цим вони вдало впоралися. Нацрада на ту пору була сформована за принципом, насамперед, відданості Росії, відданості Кучмі, Медведчуку й долару. Все робили для того, щоб, починаючи зі східних, південних областей, усе віддавати приватним структурам.
Якщо брати з початку Незалежності, то завдяки рішучості кількох осіб ми спромоглися, щоб усе те, що було загальносоюзним в інформаційній сфері, стало національним. Це за часів Кравчука. За Кучми було ж зовсім інше. Проголосивши тезу, що другою державною мовою повинна бути російська, влада відповідно до цього й діяла. Що таке інформаційний простір? Це формування особистостей, почуття патріотизму, відданості державі, нації. Це ніби, умовно кажучи, туга шовкова чи парусинова оболонка над тобою, над всією територією нашої держави, яка захищає нас. Але що ми бачимо? Замість того, щоб це було наповнене українським словом, українським змістом, — цілі прориви. Вони тривали протягом усього перебування на посаді Кучми, він віддавав це дуже активно.
Ми, тобто “Просвіта”, реагували. В різний спосіб: і запитами, і створенням комітету захисту інформаційного простору, і залученням усіх демократичних партій, які на ту пору мали вплив на українську політику, передовсім, це Народний рух України, згодом Українська народна партія.
Усе це за часів Кучми було різко обірвано. Я був ініціатором створення такого відомства — Міністерство інформації. Пригадуєте, першим його очолив, царство йому небесне, відомий журналіст Зиновій Кулик. Щось він намагався робити, вибудовувати якусь еквілібристику у своїй лінії поведінки. А Національна рада була вся сформована з комуністів: пригадаймо Понеділка, того ж Холода, Аксьоненка та багатьох інших. Абсолютно не хотіли розуміти, що без інформаційного простору держава буде “флюсовою” — флюс такий інформаційний буде в один бік, який не буде давати можливості будувати власну перспективу. І тому ми не впоралися, як громадський сегмент, з проблемою. Зі створенням Міністерства інформації справа наша не поліпшилася. Потім це відомство було ліквідоване, і вся відповідальність лягла на Національну раду.
Але вже все поділено! Більше того, закріплено в тих нормах закону про інформацію, які треба було б переписувати, поліпшувати, коли була більшість у парламенті. Ці проблеми не розв’язали ні Ющенко, ні Тимошенко. Але більша відповідальність лежить на прем’єрові, бо відповідні укази Президента були, і виконавча влада повинна була їх виконати. Якщо профільний парламентський комітет свого часу очолювала Ганна Герман, то це не означає, що там у регіоналів була більшість. Але чому беззастережно було все віддано і не відібрано? Чому не воювали? Адже це — найважливіший плацдарм: мовно-інформаційний простір.
Тому бачимо, що майже всі телевізійні канали сьогодні зрусифіковані, починаючи з Першого, куди втиснули Савіка Шустера, щоб він проводив московську політику русифікації. Кисельов на “Інтері”, лицедії на кшталт Урганта на “плюсах”. Найважливіші часові проміжки вони сьогодні опанували. Це московська політика і московські технології.
Що нам робити? Залишається звертатися до тих людей, які усвідомлюють, розуміють: якщо капітуляція буде цілковита, відновити наші інформаційні сегменти буде дуже й дуже важко. І якщо Президент каже, що Українська держава амбітна, потужна, то я хотів би це побачити, передовсім, в інформаційній сфері. Захищаємо не тільки українське слово, захищаємо себе
Щодо конкретно цієї проблеми, то я буду звертатися не лише до прем’єра. Багато залежить від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, бо вони розпоряджаються нашим медіапростором. Але оскільки абсолютна влада у Президента, то наші апеляції, звернення мусять бути до нього.
Щодо радіоканалу “Культура”, який теж має дуже низьке покриття, то, звичайно, його треба розширювати. Але треба змінювати формат цього каналу. Щоб були не тільки оті постійні “додзвонювачі”, які часто й дискредитують справу. Якщо це канал “Культура”, то що таке культурна сфера? Та починаючи від Господа, бо він формував і слово, й культуру. І це не просто культура мовлення, це те, що вивищує людину над собою, над її прагматичними справами.
Ось Янукович заявляє, що ми, мовляв, маємо бути “прагматиками”. Ми бачимо, до чого довів європейський прагматизм. Нема жодних принципів, жодних норм, жодної моралі. Хочемо нафти у Лівії — підемо заберемо. Гине мирне населення. Оце і є глухий прагматизм.
Коли мені кажуть слово “прагматизм”, я дивлюся на тих, що прагматично руйнують Україну як державу. Їм треба широке бізнесове поле, спільне з Росією. Їхні прагматичні інтереси жодним чином не поєднуються з нашими національними інтересами. Але ж це наша держава. І ми її захищаємо.

Розмовляв
Петро АНТОНЕНКО

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment